Становлення міжнародного фінансового ринку. Міжнародний ринок позичкових капіталів

Міжнародний ринок позичкових капіталів

Міжнародний валютний ринок

Становлення міжнародного фінансового ринку

План.

Контрольні запитання і завдання

1. Що слід розуміти під терміном "валюта"?

2. Які складові національної валютної системи?

3. Дайте визначення світової валютної системи.

4. Які характерні риси Паризької системи золотодевізного стандарту?

5. Охарактеризуйте Генуезьку систему золотовалютного стандарту.

6. Назвіть головні особливості світової валютної кризи 1929— 1933 рр.

7. Проаналізуйте хід підготовки та підписання Бреттон-Вудської валютно-фінансової угоди.

8. Назвіть основні принципи функціонування Бреттон-Вудської валютної системи.

9. Коли розпочалися криза і розпад Бреттон-Вудської системи?

10. Охарактеризуйте основні положення Кінгстонської валют­ної системи.

Тема 3. Світовий фінансовий ринок і його структура

Ключові терміни: міжнародний фінансовий ринок, сектор кредитів, сектор цінних паперів, валютний ринок, суб'єкти валютного ринку, валютно-біржові центри, міжбанківський валютний рино­к, світові та регіональні валютні ринки, євровалютний ринок, Співтовари­ство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій (СВІФТ), міжнародний ринок позичкових капіталів, міжнародні бонди, євробонди

Література: 1, 4, 8, 21,22, 23, 28, 33, 35, 37, 40, 44, 46

Головне призначення міжнародного фінансового ринку полягає в забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операцій певного доходу.

Через структури міжнародного фінансового ринку тимчасово вільні фінансові ресурси переводяться із тих секторів світового гос­подарства, де вони з'являються, у ті сектори, де в них у даний момент є потреба. Завдяки цьому стає можливим валютне, кредитне, розра­хункове обслуговування міжнародної торгівлі товарами та послуга­ми, закордонних інвестицій, урядових запозичень та ін.

Головною функцією міжнародного фінансового ринку є забезпе­чення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучати достатню кількість фінансових засобів у різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні. Залучення ресурсів на міжна­родному фінансовому ринку значно розширює фінансові можливості кожної країни і сприяє вирівнюванню економічного розвитку країн та створенню умов для підвищення суспільного добробуту.

Міжнародний фінансовий ринок виник на основі інтеграційних процесів між національними фінансовими ринками. Інтеграція ринків окремих країн розпочалася приблизно в середині 60-х років і згодом стала розвиватись прискореними темпами. Вона виявляла­ся в зміцненні зв'язків, розширенні контактів між національними фінансовими ринками, їх прогресуючому переплетенні. Банки поча­ли надавати, а їхні клієнти одержувати фінансові послуги за межами країн, де вони розташовані, одночасно в декількох валютах. Умови таких угод, наприклад відсоткові ставки за кредитами, почали вирів­нюватись і ставали все більш привабливими для позичальників та інших одержувачів банківських послуг порівняно з умовами націо­нальних ринків. Окрім іншого, це було пов'язано також і з тим, що в міжнародних фінансових операціях не було таких жорстких вимог державного регулювання, як в окремих країнах.

Міжнародний фінансовий ринок нині є глобальною системою акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичаль­никам із різних країн на принципах ринкової конкуренції. Сьо­годні цей ринок набув величезних масштабів і перетворився в одне з найважливіших джерел фінансових ресурсів, став визначальним фактором господарського життя всіх без винятку країн світу.

Сучасний процес глобалізації національних фінансових ринків розвивається в умовах формування таких великих інституційних інвесторів як пенсійні й страхові фонди, інвестиційні компанії, взаємні фонди та ін. Цей процес відбувається під впливом таких чинників:

• інтенсивного впровадження електронних технологій, комуні­каційних засобів та інформатизації;

• розширення кількості й обсягів пропонованих цінних паперів;

• посилення ролі фінансових ринків як основного механізму перерозподілу фінансових ресурсів як у національному, так і в гло­бальному масштабі;

• впливу приватизаційних процесів на потенційну пропозицію цінних паперів.

Операції на міжнародному фінансовому ринку з деякою мірою умовності можна поділити на дві великі групи — кредитні й інвес­тиційні. Відповідно можна виділити і два сектори цього ринку: сектор кредитів і сектор цінних паперів, за допомогою яких здійснюєть­ся процес інвестування.

Щодо об'єднання ринку кредитних ресурсів і ринку цінних па­перів під одною назвою ринку капіталів у вітчизняній літературі немає одностайності. Проте ці ринки різняться за своїми найхарактернішими ознаками. При одержанні коштів на кредитній основі, їхній власник не змінюється. При купівлі цінних паперів власник коштів змінюється. Є певні відмінності й в одер­жанні доходу на вкладені кошти. Тому, ці міжна­родні фінансові ринки слід розглядати окремо.

Дата добавления: 2015-05-24