Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ємкість вбирання та її значення




Загальну кількість всіх катіонів, увібраних грунто-
вими колоїдами, називають ємкістю вбирання, або ємкістю катіон-
ного обміну
(ЄКО). Це поняття ввів К. К. Гедройц. Цю величину
виражають у міліграм-еквівалентах на 100 г грунту, вона зале-
жить від механічного складу грунту, мінералогічного складу тон-
кодисперсної частини і вмісту гумусних речовин.

Грунти з високим вмістом тонкодисперсних часток (глинисті),
природно, мають більшу ємкість вбирання порівняно з піщаними,
які мають низьку питому поверхню.

Серед глинистих мінералів найбільшу ємкість вбирання ма-
ють мінерали групи монтморилоніту, найменшу — мінерали групи
каолініту. Гідрослюди займають проміжне положення (табл. 8).

Таким чином, найбільшу ємкість вбирання мають глинисті грун-


Таблиця 8. Ємкість вбирання мінеральних і органічних колоїдів грунту

  Глинисті мінерали і гумусні сполуки   Ємкість вбирання, мг-екв/100 г грунту  

 

Глинисті мінерали групи каолініту (за М. І. Горбуно-вим, 1963) Глинисті мінерали групи монтморилоніту (за Шахтна- белем, 1952) Гідрослюди (за М. І. Горбуновим, 1963) Гумінові кислоти і їхні солі (за М. М. Кононовою, 1963): — підзолистих грунтів — чорноземних грунтів   3—20 60—150 20—50   350 400—500

ти, у складі яких багато тонкодисперсних часток монтморилонітів
і гумусних речовин. Прикладом таких грунтів є чорноземи, які
сформувалися на лесах і лесовидних суглинках в умовах помірно-
континентального клімату.

Ємкість вбирання, поряд з іншими факторами, зумовлює рівень
родючості грунту. Чим вища ємкість вбирання, тип вища родю-
чість грунту. Це пояснюється тим, що увібрані катіони доступні
для живлення рослин. У процесі мінерального живлення відбува-
ється обмін протонів водню (Н+), які виділяють кореневі волоски
у складі органічних кислот, на катіони дифузного шару колоїдної
міцели (див. рис. 4). Отже, чим більше грунт (ГВК) увібрав катіо-
нів, тим більше в ньому поживних речовин. З табл. 9 видно, що най-
більшу ємкість вбирання мають високородючі типи грунтів — чор-
ноземи, сірі лісові і каштанові.

Важливе значення у формуванні фізичних властивостей і родю-
чості грунтів має склад увібраних катіонів (табл. 9).

Наявність в грунтах великої кількості двовалентних катіонів
Са2+ і Mg2+ зумовлює коагуляцію грунтових колоїдів, яка лежить
в основі формування структурних агрегатів. Структурні грунти, як
відомо, мають оптимальні повітряний, водний і поживний режими.
Колоїди, насичені одновалентними катіонами Na+, К+, протона-
ми водню (Н+), у грунті перебувають у стані золю. Ці елементи


Таблиця 9. Склад увібраних катіонів та ємкість вбирання основних типів
грунтів

Тип грунту Характерні увібрані катіони Ємкість вбирання, мг-екв на 100 г грунту

 

Дерново-підзолисті Сірі лісові Чорноземи Каштанові Сіро-бурі Червоноземи   Са, H>Mg Ca>Mg>H Ca>Mg Ca>Mg>Na Ca>Mg, Na, К H>Mg>Ca 10—30 20—40 40—60 15—30 10—20 10—18

спричинюють процес пептизації. Внаслідок заміни їх на дво- і три-
валентні відбувається коагуляція. При вапнуванні (внесення
СаСО3) і гіпсуванні (внесення CaS04) грунтів Са2+ витісняє з
ГВК увібрані Н+, K+, Na+ і зумовлює перехід золю в гель. В ре-
зультаті, крім нейтралізації кислої або лужної реакції, поліпшу-
ється структурний стан грунту, підвищується його родючість. Цей
приклад показує, що склад увібраних катіонів можна регулювати
за допомогою засобів хімізації у напрямі підвищення родючості
грунтів.

Загальну кількість всіх обмінних катіонів, крім Н+ і Аl3+, на-
зивають сумою обмінних катіонів. Залежно від наявності у складі
ГВК іонів водню і алюмінію грунти поділяють на насичені+ і
А13+ не містять) і ненасичені основами. Ступінь насиченості ГВК
основами виражають у % (від 0 до 100). Чим вищий ступінь наси-
ченості грунту основами, тим вища його родючість. Насиченими на
території України є чорноземні і каштанові грунти, ненасичени-
ми — дерново-підзолисті і сірі лісові.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 610; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.