КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Засоби масової інформації (ЗМІ) та їх функції у суспільстві
Засоби масової інформації – соціальний інститут (преса, книжкові видавництва, агентства друку, радіо, телебачення тощо), що забезпечує збирання, обробку й поширення інформації у масовому масштабі. У теперішній час значно зріс вплив засобів масової інформації на особистість. Інформація, яка транслюється засобами масової інформації, виконує у суспільстві такі соціокультурні функції: 1) інформаційну функцію. Радіо- і теленовини, газетні новини покликані інформувати слухачів, глядачів і читачів про те, що відбулося за вчорашній і передбачається на сьогоднішній день в країні й у світі; 2) пізнавально-просвітительську функцію. Спеціальні теле- і радіопрограми, газетні й журнальні рубрики покликані розширювати кругозір людей, спрямовані на збільшення нових знань практично у всіх сферах людської діяльності. Ми читаємо й чуємо інформацію про те, як оберігатися від того або іншого захворювання, як треба і як не треба виховувати дітей, що таке інфляція й чому вона відбувається, і багато чого іншого. Ця інформація вчить нас тому, чого ми не вміємо або не знаємо. Завдяки цій функції ЗМІ всім членам суспільства гарантується набуття деякого рівня культурної компетентності; 3) рекреаційну функцію. Значна частина інформації в теле- і радіоефірі, у газетах і журналах віддана розважальним темам. Це класична й естрадна музика, телешоу, ігри, лотереї, свята й фестивалі, спортивні програми. У популярних журналах і газетах публікують кримінальну хроніку, белетристику, любовні й детективні романи; 4) нормативно-регулятивну функцію. ЗМІ не тільки інформують, просвіщають і розважають аудиторію. Вони формують думки, світогляд, реакції людей на ті або інші події. Це означає, що ЗМІ цілеспрямовано впливають на поведінку людей. Вплив на слухача й глядача йде вже на стадії відбору матеріалів, які потрапляють в ефір або на газетну шпальту. Що публікувати, а що ні, вирішують спочатку журналіст, який написав репортаж, а потім головний редактор, що дає добро або забороняє публікацію. Події в новинах не просто подаються, й коментуються й ранжируються за ступенем важливості. Глядачам і читачам події подаються у вигідному для ЗМІ вигляді. Але що саме вигідно ЗМІ, вирішують владні структури країни у залежності від політичної ситуації. Прагнучи підвищити до максимуму вплив на аудиторію, комунікатор підшукує для цього оптимальні засоби: належні канали (пресу, радіо, телебачення, вуличну рекламу); відповідний тип звертання до аудиторії (гасло, прохання, заклик, вимогу, повідомлення); стиль подачі матеріалу (строгий або вільний, новий або класичний). При маніпулюванні комунікатора зовсім не цікавить те, що хоче почути або побачити аудиторія, головне для нього – власні цілі й завдання. Зрозуміло, він враховує соціально-демографічний склад аудиторії, її смаки й пріоритети, але лише як засіб підсилити ефективність впливу. Засоби масової інформації завжди розраховані на певну аудиторію. Аудиторія – стійка сукупність людей, що виникає на основі спільності їхніх інформаційних інтересів і потреб (що випливають з їхньої соціальної приналежності), а також форм, способів і каналів задоволення цих потреб. Аудиторія – один із найважливіших структурних елементів духовного спілкування людей, поряд із джерелом і змістом інформації. Сутність аудиторії полягає в тому, що вона віддзеркалює взаємозв’язки людей між собою, із суспільством загалом в процесі спілкування. Аудиторія володіє низкою кількісно-якісних характеристик. Величина (обсяг) аудиторії – показник соціальної значущості й масштабів впливу певного джерела інформації. Завоювання більш широкої аудиторії для джерел інформації становить один з важливих практичних результатів інформаційно-пропагандистської діяльності держави, різних громадських організацій і об’єднань громадян.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 632; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |