Рекреаційні ресурси, зростання масштабів їх використання

Програмні практичні роботи з географії та методика їх проведення

Основною метою практичних робіт на уроках географії є закріплення на практиці й поглиблення набутих учнями теоретичних знань та формування в них ключових у системі шкільної географічної освіти умінь і навичок. Практичні роботи мають значний виховний та моральний вплив на розвиток особистості учня: привчають до самостійної розумової праці, правильного та акуратного оформлення результатів практичної роботи, закладають певні правила поведінки (під час виконання робіт на місцевості), формують риси індивідуальної та колективної (за умов групової навчальної діяльності) відповідальності, розвивають почуття власної значущості й гідності, формують основи еколо­гічної культури. Всі практичні роботи можна поділити на навчальні, тренувальні, підсумкові. Обов‘язковою умовою є перевірка та оцінювання результатів практичних робіт, оскільки оцінка виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючу функції. Значна кількість практичних робіт не потребують письмової перевірки, так як проводяться у формі семінарських занять, представлення (захисту) групових проектів, конференцій, «круглих столів», дискусій (25%). Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається на уроці.

Всі програмні практичні роботи підсумкового характеру повинні бути оцінені і виставлені в журнал (приблизно 8-10 робіт в семестр). Роботи навчального і тренувального характеру є моніторинговою формою атестації учнів, їх результати діагностичні.

Вчителю необхідно визначити критерії оцінок для кожної практичної роботи, оскільки зміст робіт різна і не може бути підпорядкована загальним вимогам оцінювання. Неможливо оцінювати рівень оволодіння прогностичних умінь і вмінь, складати географічні описи за одними і тими ж нормами. Важливо враховувати, наскільки кожен учень опанував уміння, тобто здійснювати індивідуальний підхід не тільки до організації навчання, а й до визначення його результатів.

Структура. До рекреаційних ресурсів відносять об’єкти і явища природного походження, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення, відпочинку, туризму. До їх складу входять бальнеологічні (мінеральні води, грязі), кліматичні, ландшафтні, пляжні та пізнавальні ресурси. Вони розміщені практично на всій території України, однак їх територіальне розміщення є дуже нерівномірним. Найвища концентрація рекреаційних ресурсів склалася в південних областях України — на території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей, а також у Автономній Республіці Крим.

Унікальні рекреаційні ресурси зосереджені в Карпатах. Значні запаси мінеральних вод розміщені у Львівській (Трускавець, Моршин, Східниця, Великий Любень, Немирів), Полтавській (Миргород), Вінницькій (Хмельник) областях. В Україні є великі запаси лікувальних грязей в Івано-Франківській, Одеській областях та в Автономній Республіці Крим. Перспективи розвитку рекреаційного комплексу України полягають у залученні додаткових інвестицій в оновлення інфраструктури,що працює на потреби рекреаційного комплексу; інтенсивному розвитку туризму та індустрії відпочинку і оздоровлення в цілому; збільшенні питомої ваги рекреаційної сфери у зростанні національного доходу країни

Дата добавления: 2015-05-24