Структурні компоненти уроку географії та їх характеристика

Структура,фактори розміщення та географія світового машинобудування

Машинобудування - система взаємозв'язаних галузей, що виробляють маши­ни і устаткування, і тим забезпечують технічне переоснащення всього господарст­ва, задовольняють споживчий попит населення на різноманітні апарати та прила­ди побутового призначення, створюють економічний та оборонний потенціал ок­ремих країн. Особливо важливим є внесок машинобудування в прискорення темпів НТР, інтенсифікацію економічного розвитку та підвищення продуктив­ності праці як за рахунок постійного технічного прогресу в самій галузі, так і з» рахунок забезпечення всіх галузей господарства найновішими знаряддями праці' Для машинобудування характерні особливо велика складність і розгалуженість внутрішньогалузевої структури, широкий асортимент продукції, активна участь У територіальному та міжнародному поділі праці. у світовому машинобудуванні тільки перша десятка країн спроможна виробля­ти всю номенклатуру машинобудівної продукції. Це США, Японія, Росія, ФРН, Ве­ликобританія та Франція, а також, якоюсь мірою Китай, Канада, Італія та Україна, їх сумарна частка у випуску продукції становить близько 3/4 світового показника, частка машинобудування в структурі промисловості коливається від 25 % (Китай) до 40 % (Японія) за кількістю зайнятих та вартістю виробництва. Машинобудівні фірми саме цих країн - основні лідери світового науково-технічного прогресу. Розміщення машинобудування залежить від багатьох чинників, насамперед від надходження конструкційних матеріалів, наявності кваліфікованої робочої си­ли, зв'язків з науково-дослідною базою, розміщення ринків збуту. Обмежимося тільки кількома прикладами, що демонструють загальні закономірності тери­торіальної організації провідних галузей

1. Організація початку уроку. Підготовка учнів до роботи на уроці. Повна готовність класу і устаткування, швидке включення учнів в діловий ритм.

2. Перевірка виконання домашнього завдання. Встановлення правильності і усвідомленості виконання домашнього завдання всіма учнями, виявлення прогалин та їх корекція. Оптимальність поєднання контролю, самоконтролю і взаємоконтролю для встановлення правильності виконання завдання і корекції прогалин.

3. Підготовка до основного етапу заняття. Забезпечення мотивації і прийняття учнями мети, навчально-пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань і умінь. Готовність учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності на основі опорних знань.

4. Засвоєння нових знань і способів дій. Забезпечення сприйняття осмислення і первинного запам'ятовування знань і способів дій, зв'язків і стосунків в об'єкті вивчення. Активні дії учнів з об'ємом вивчення; максимальне використання самостійності в добуванні знань і опануванні способів дій.

5. Первинна перевірка розуміння. Встановлення правильності і усвідомленості засвоєння нового учбового матеріалу; виявлення прогалин і невірних уявлень та їх корекція. Засвоєння суті засвоюваних знань і способів дій на репродуктивному рівні. Ліквідація типових помилок і невірних уявлень в учнів.

6. Закріплення знань і способів дій. Забезпечення засвоєння нових знань і способів дій на рівні вживання в зміненій ситуації. Самостійне виконання завдань, що вимагають вживання знань в знайомій і зміненій ситуації.

7. Узагальнення і систематизація знань. Формування цілісної системи провідних знань по темі, курсу; виділення світоглядних ідей. Активна і продуктивна діяльності учнів по включенню частин в ціле, класифікації і систематизації, виявленню предметних і міжкурсових зв'язків.

8. Контроль і самоперевірка знань. Виявлення якості і рівня опанування знань способами дій, забезпечення їх корекції. Здобуття достовірної інформації про досягнення всіма учнями запланованих результатів навчання.

9. Підведення підсумків занять. Дати аналіз і оцінку успішності досягнення мети і намітити перспективу подальшої роботи. Адекватність самооцінки учня оцінці вчителя. Здобуття інформації учнями про реальні результати навчання.

10. Рефлексія. Мобілізація учнів на рефлексію своєї поведінки (мотивації, способів діяльності спілкування). Засвоєння принципів саморегуляції і співпраці. Відвертість учнів в осмисленні своїх дій і самооцінці. Прогнозування способів саморегуляції і співпраці.

11. Інформація про домашнє завдання. Забезпечення розуміння мети, змісту і способів виконання домашнього завдання. Перевірка відповідних записів. Реалізація необхідних і достатніх умов для успішного виконання домашнього завдання всіма учнями у відповідності з актуальним рівнем їх розвитку.

Дата добавления: 2015-05-24