Методи навчання інформатики

Дидактичні принципи навчання інформатики

1) особистісна орієнтація змісту навчального предмету, яка передбачає розвиток творчих здібностей, індивідуалізацію їх навчання з урахуванням інтересів і нахилів;

2) гуманізація і гуманітаризація – відображення у змісті навчання різних аспектів людської культури та інформаційної грамотності, як її складової (ставлення до людини, як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу, прояв своїх здібностей);

3) фундаментальність, універсальність отриманих знань, можливість їх використання у подальшому житті;

4) пріоритет збереження здоров’я учнів, відповідність до вікових особливостей школярів;

5) профілізація та диференціація змісту навчального предмету, як умова вибору учнями рівня та спрямованості своєї навчальної діяльності;

6) практична спрямованість шляхом поєднання продуктивної і репродуктивної навчальної діяльності учнів;

7) зв’язок з іншими предметами;

8) принцип наочності;

9) принцип розвиткового і виховного характеру навчання;

10) принцип науковості змісту і методів навчання;

11) принцип системності і послідовності (логіка і послідовність навч. процесу);

12) принцип демократизації в навчанні (формув. громадянської позиції учнів, відповідальн. за долю Батьківщини);

13) принцип доступності і дохідливості викладання (складність змісту навч. предмету компенсується майстерним викладанням педагога);

14) принцип самостійності;

15) принцип міцності засвоювання знань, формування навичок і вмінь (звязок між цілями і результатами навчання).

Метод навчання – це способи та прийоми спільної впорядкованої, взаємопов’язаної діяльності вчителів і учнів, спрямовані на оволодіння знаннями, навичками та вміннями, різнобічний розвиток розумових і фізичних здібностей, формування рис, необхідних для повноцінного життя та майбутньої професійної діяльності.

Основні функції методів навчання – освітня, розвиткова, виховна, мотиваційна і контрольно-коригувальна.

Методи навчання інформатики:

1. Словесні методи навчання:

¤ розповідь - усний живий і образний, емоційний і послідовний виклад фактичного матеріалу в пояснювальній чи оповідальній формі (науково-популярна розповідь, художня розповідь, розповідь-опис);

¤ пояснення – монологічна форма викладу навч. матеріалу з використанням при необхідності наочного матеріалу;

¤ лекція – використовується для розгорнутого теоретичного повідомлення, наукового аналізу та обґрунтування складних та об’ємних наукових проблем (традиційні, проблемні, розмовні лекції, лекції-дискусії, лекції-консультації, лекція-бесіда);

¤ бесіда – метод словесного обговорення матеріалу, що вивчається (вступна, бесіда-повідомлення, бесіда-повторення, контрольна, репродуктивна, евристична, катехізисна (спрямов. на тренув. пам’яті));

¤ дискусія – колективне обговорення якоїсь спірної проблеми, під час якого пізнається істина;

¤ семінарське заняття – це колективний науковий пошук певної навч. проблеми і шляхів її ефективного розв’язання.

2. Наочні методи:

¤ показ – це навч. метод, що являє собою сукупність прийомів, дій і засобів, за допомогою яких в учнів створюється наочний образ предмета, котрий вивчається, формується конкретне уявлення про нього.:Його види:

Ø ілюстрування – використов. як допоміжний при словесному методі, для того, щоб яскравіше увиразнити думку педагога (плакати, схеми, таблиці, карти, малюнки на дошці, моделі, муляжі);

Ø демонстрування – характеризується рухливістю засобу показу (навч. кінофільм, діюча модель техніки, комп’ютерний показ);

3. Практичні методи:

¤ вправи – планомірно організоване, свідомо осмислене багаторазове повторення певних дій і прийомів, які ускладнюються, з метою формування, закріплення та вдосконалення практичних навичок і вмінь учнів (підготовчі, вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні вправи);

¤ лабораторні роботи – призначені для вивчення певних понять за допомогою ПК;

¤ практичні роботи – для застосув. отриманих знань під час вирішення практичних завдань;

¤ інструктаж – короткі, лаконічні й чіткі вказівки щодо виконання тих чи інших дій;

4. Методи контролю й самоконтролю ( усний, письмовий, лабораторний і самоконтроль контроль, самостійна робота учнів );

5. Репродуктивні та проблемно-пошукові методи;

6. Індуктивні та дедуктивні методи:

¤ індуктивний метод – вчитель викладає спочатку факти, демонструє прикладами, підводячи учнів до узагальнень, формулювання означень, законів. Учні засвоюють факти і самостійно роблять висновки, формулюють теореми;

¤ дедуктивний метод – спочатку вчитель повідомляє формулу, закон, а учні сприймають ці факти і формулюють наслідки, що з них випливають.

7. Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності:

¤ ігрові методи – інсценування та ділова гра;

¤ імітаційні неігрові методи – аналіз конкретної ситуації, мозкова атака (колективне продукування якомога більше нових ідей);

¤ неімітаційні методи – лекція-дискусія, лекція-прес-конференція.

Викладання навчального предмету «Інформатика» у 10-11 класах запізнюється з формуванням інформаційної в середні і молодші класи пояснюється, наступними обставинами.

По-перше, тим, що дуже важлива роль курсу інформатики у формуванні світогляду учнів, у формуванні в них системно – інформаційної картини світу. Інформаційна картина світу доповнює вже звичну для школяра матеріально 0 енергетичну картину світу. І дозволяє поставити в один ряд такі базові категорії як «речовина», «енергія» і «інформація». Інформаційна картина світу дозволяє також описувати складні біологічні, суспільні і технічні системи з урахуванням закономірностей інформаційних процесів, що пов’язані з одержанням, збереженням, обробкою і передачею інформації.

По-друге, важливо сформувати в учнів операційний стиль мислення, що розглядається як сукупність таких основних умінь: планування структури дій, пошук інформації, побудова інформаційних моделей і т.п. Але в старшокласників світогляд і стиль мислення практично вже склалися і нові їх форми вони сприймають більш важко.

По – третє, у курсі інформатики школярі повинні оволодіти інформаційними технологіями на практиці, щоб потім їх використовувати як засіб розв’язання задач інших навч. дисциплін. Перенесення курсу інформатики в середні і молодші класи вимагає не тільки адаптації змісту предмета до вікових особливостей і можливостей учнів, а й корінного перегляду як змісту, так і методики викладання, залежно від задач і цілей курсу.

Дата добавления: 2015-05-24