Закон Н. Рідини, що підпорядковуються закону Н. та ті, що не підпорядковуються йому.Поведінка фабри у друкарському процесі

Спектри поглинання і випромінювання

Спектр випромінювання - це набір монохроматичних хвиль, які випромінює дане тіло.

При вимірюванні спектру випромінювання тіло опромінюють білим світлом і фіксують частоти променів, які відбиває тіло.

Спектр поглинання- це набір монохроматичних хвиль, які поглинає дане тіло.

При вимірюванні спектру поглинання тіло опромінюють білим світлом і фіксують частоти променів, які пройшли через нього.

В’язкість рідин – це результат взаємодії внутрішньомолекулярних силових полів, що перешкоджають відносному рухові двох шарів рідини. Під час руху рідини між шарами виникають сили внутрішнього тертя, які діють таким чином, щоб зрівняти швидкості всіх шарів. Сила внутрішнього тертя (в’язкості), що виникає між двома шарами, прямо пропорційна площі їх дотикання і градієнту швидкості — це є закон Ньютона для внутрішнього тертя.

Закон в’язкого тертя Ньютона записується виразом

,

τ — дотичне напруження зсуву, що виникає між двома паралельними шарами, які лежать у напрямку потоку;

— градієнт швидкості, тобто зміна швидкості на одиницю довжини у перпендикулярному до потоку напрямку (швидкість зсуву);

μ — коефіцієнт пропорційності, який є фізичним параметром і називається "динамічна в’язкість".

Ньютонівська рідина, в'язка рідина, що підкоряється при своїй течії закону в'язкого тертя Ньютона. Для прямолінійної ламінарної (шаруватої) течії цей закон встановлює наявність лінійної залежності між дотичною напругою в площі зіткнення шарів рідини і градієнту швидкості.

Рідина неньютонівська – модель рідини, що являє собою суцільне рідке тіло, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Класифікація неньютонівських рідин:

 Степенева рідина — нелінійна, закон степеневий (n ≠ 1):: :

• Псевдопластик — n < 1, при малих швидкостях в'язкість значна, далі зменшується (фарби, емульсії, деякі суспензії);
• Дилатантна рідина — n > 1, в'язкість зростає із збільшенням швидкості (глиняні суспензії, солодкі суміші, гідрозоль кукурудзяного крахмалю, системи пісок/вода);

 Пластична рідина (бінгамівський пластик) — модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах ведуть себе як тверді матеріали, але при силовому впливі починають текти.

Гарним прикладом бінгамівської рідини є фарба – за рахунок дії зв’язуючих речовин виникає межа для напруги зсуву, і вона створює нерухомі шари на вертикальних поверхнях. Інші рідини будуть стікати вниз.

В'язкість деяких рідин, при сталих умовах навколишнього середовища і швидкості зсуву, змінюється з часом. Якщо в'язкість рідини з часом зменшується, то рідину називають тиксотропною, а якщо, навпаки, збільшується, то — реопексною. Реопексні матеріали зустрічаються досить рідко, на відміну від тиксотропних, до яких відносяться мастила, друкарські фарби.

Дата добавления: 2015-05-24