Участь України у міжнародному екологічному співробітництві?

Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва та сільського господарства, хижацьке використання природних ресурсів протягом десятиріч перетворилася в одну з найнебезпечніших в екологічному відношенні країну. Нинішня екологічна ситуація в нашій країні характеризується як глибока еколого-економічна криза, яка зумовлена закономірностями функціонування адміністративно-командної економіки колишнього СРСР. Нарощування продуктивних сил здійснювалося практично без врахування екологічних наслідків, існував відомчий, споживацький підхід до розміщення нових виробництв. Були допущені серйозні помилки в організації комплексного використання природних ресурсів, недостатня увага приділялася управлінню охороною природи та контролю за якістю природного середовища.

Україні притаманні такі екологічні проблеми, як кислотні дощі, транскордонне забруднення, руйнування озонового екрану, потепління клімату, накопичення відходів, особливо токсичних та радіаційних, зниження біологічного різноманіття. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році з її величезними медико-біологічними наслідками спричинила в Україні ситуацію, що наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.

Перехід України до регульованої ринкової економіки потребує змін пріоритетів у здійсненні регулювання природокористування та екологічної функції держави взагалі. Поряд із посиленням адміністративного впливу у цій сфері, який раніше був єдиним шляхом забезпечення оптимального природокористування, в умовах ринку першочергову роль відіграють економічні важелі. Робота з формування нового економічного механізму природокористування є принциповою, оскільки практично не існує вітчизняних і зарубіжних аналогів наукових досліджень в галузі економіки природокористування. Зарубіжний досвід свідчить, що в перспективі розвиток ринкових відносин і конкуренції призведе до значного підвищення рівня виробництва, стимулювання енерго і ресурсозбереження, структурної перебудови економіки України, що дозволить суттєво зменшити рівень забруднення довкілля.

З перших днів незалежності наша держава бере активну участь у міжнародних природоохоронних заходах і реалізації екологічних програм та проектів. Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища займає важливе місце у зовнішньополітичному курсі України.

Україна як член ООН є суверенною стороною 18 міжнародних природоохоронних угод, бере участь у 20 міжнародних конвенціях і продовжує активно працювати з іншими країнами світу над проблемами врятування нашої планети від екологічного лиха. Україна підписала 44 двосторонні міжнародні угоди і договори, насамперед із сусідніми країнами - Білоруссю, Грузією, Молдовою, Росією, Словаччиною та Польщею. Меморандуми про взаємопорозуміння і співробітництво в галузі охорони довкілля підписані з Австрією і Фінляндією. Угода про співробітництво в галузі охорони довкілля укладена з урядом Ізраїлю, про співробітництво в галузі ядерної безпеки і захисту від радіації - з урядами Фінляндії, Австрії та Росії. Динамічно розвивається співробітництво в галузі охорони довкілля, національних парків і біорізноманіття, раціонального використання природних ресурсів, управління водними ресурсами, токсичними відходами, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи з Данією, Нідерландами, США.

Міжнародне співробітництво в галузі ядерної та радіаційної безпеки у рамках програми TACIS Україна підтримує з МАГАТЕ і Європейським Союзом, а також на двосторонній основі з США, ФРН, Канадою, Швецією та Японією. З питань зміни клімату підписані Меморандум про співробітництво урядів України та Канади, а також Протокол про співробітництво з Нідерландами. Нині почалося впровадження трьох спільних проектів.

Україна є членом провідних міжнародних організацій, діяльність яких пов'язана із вирішенням глобальних та регіональних проблем, охорони довкілля (ЮНЕП, ЮНЕСКО, ВООЗ та ін.). Україна бере активну участь у діяльності Європейської Економічної комісії, насамперед з її Комітетом з екологічної політики. З 1995 року Україна є членом Ради Європи - однієї з найвпливовіших організацій, в діяльності якої питання охорони навколишнього середовища займають важливе місце.

Наша держава була активним учасником Всесвітньої зустрічі глав держав та урядів в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганнесбурзі (2002 р.), підписала прийняті там програмні документи та реалізує їх на національному рівні. Важливою подією, що стимулювала розвиток міжнародного права в галузі навколишнього середовища на європейському рівні, стало прийняття Програми дій з охорони навколишнього середовища для Центральної і Східної Європи на Конференції міністрів охорони навколишнього середовища (Люцерна, Швейцарія,

28-30 квітня 1993 р.). Такі конференції стали традиційними. Вонивідбувалися у 1995 році в Софії (Болгарія), у 1998 році - в Орхусі (Данія). У 2003 році в Києві відбулася конференція «Довкілля для Європи», що свідчить про високий міжнародний авторитет України в галузі охорони довкілля.

Незважаючи на глибоку еколого-економічну кризу в українському суспільстві, впровадження економічних методів регулювання природокористування залишається одним із першочергових завдань, оскільки від його успішного вирішення значною мірою залежить економічна ефективність народного господарства, здатність економіки України до стабільного і тривалого саморозвитку.

Задача №187

Умова: Чи буде шкідливою сумарна дія SO₂ та NO₂, якщо їх концентрація на рівні C (SO₂) та C₂ (NO₂)?

С1=0,01 мг/м³; С2=0,011 мг/м³

g= +

1) Робоча зона

ГДК р.з. (SO₂) = 10 мг/м³ ГДК р.з. (NO₂) = 2 мг/м³

2) Максимальна разова

ГДКм.р. (SO₂) = 0,5мг/ м³ ГДКм.р.(NO₂) 0,085мг/м³

3) Населений пункт

ГДК н.п. (SO₂) = 0,05 мг/м³ ГДК н.п.(NO₂) = 0,04мг/м³

Розв’язання:

Ситуацію стосовно сумісної наявності в повітрі даних токсичних речовин можна вважати допустимою лише за умови:

1. Робоча зона:

g=

2. Максимально разова:

g=

3.Населений пункт:

g=

Можна говорити, що у трьох зазначених ситуаціях задана концентрація полютантів допустима із санітарно-гігієнічних міркувань.

Задача №212

До водойми санітарно-побутового призначення надходять Q=270 м³/годину стічної води. У воду потрапляє щогодини G=10 г тривалентного миш'яку. Яка концентрація С, мг/л миш'яку буде у воді і чи небезпечна вона?

Розв’язання:

Для розрахунків необхідно скористатися формулою:

Для тривалентного миш’яку ГДК у воді становить ГДК=0,05 мг/дм³.

С₁=

Оскільки розрахована концентрація миш’яку менша за ГДК, то така величина його скиду є допустимою.

Задача №237

Розрахуйте кількість амофосу та калійної солі, які необхідно внести восени у вигляді підживлення під помідори на площі 0,05 га.

№ зав дан ня	Мінеральні добрива, номер, код	Режим внесення добрив	Культура	П площа, га
А	Б	В
				підживлення	помідор	0,05

Розв'язання: Знаходимо кількість поживних елементів, що необхідно внести як підживлення на площу 0,05 га.

Культура, режим внесення	Середня норма поживних елементів під культури, кґ/ґа
N2	P2O5	K2O
Помідори, підживлення

Мінеральні добрива	Вміст споживних елементів у мін.добр.%
N2	P2O5	K2O
Амофос	10-12*	42-52*	-
Калійна сіль	-	-	30-50*

*У розрахунках брати середнє значення наведених даних.

Зробимо відповідні розрахунки, маючи на увазі, що як основне добриво вносять 10 % річної норми добрив. З урахуванням площі це складе:

m(N₂)=0.1∙0.05∙60=0,3 кг

m(P₂O₅)=0.1∙0.05∙60=0,3 кг

m(K₂O)=0.1∙0.05∙60=0,3 кг

Знаючи вміст споживних елементів та потребу культури в них, визначаємо за пропорцією необхідну кількість мінеральних добрив:

m(Амофос по N₂)= (0,3 х 100)/13=2,3 кг

m(Амофос по P₂O₅)= (0,3 х 100)/47=0,64 кг

m(_{Kалійна сіль})= (0,3 х 100)/40=0,75 кг

Тому, щоб забезпечити наявність необхідної кількості кожного зі складових слід внести амофосу 2,3 кг, калійної солі 0,75 кг.

Задача №262

Промислове підприємство розмістило відходи виробництва масою Мл на відстані 10 км від адміністративних меж населеного пункту. Визначити розмір платежів за розміщення відходів. Коефіцієнт кратності за понадлімітне розташування відходів Ко=2.

№ завдання	Клас небезпечності відходів, Hbi	Мі, тон	Млі, тон	Коефіцієнт обладнання місця розташува ння відходів, Ко	Коефіцієнт екологічної цінності, Ке
	ІІ			3,0	1,5

Розв’язання:

Для розв’язання задачі використовуємо формулу:

де Прв - платежі за розміщення відходів, грн/ш;

М_лі - річна маса відходів і-го виду в межах ліміту (згідно дозволу на розміщення), m;

Н_6і - базовий норматив платежу за розміщення 1 тони відходів і-го класу токсичності в межах ліміту (згідно дозволу на розміщення), грн/m, (Додаток А8).

Кn - коефіцієнт кратності платежу за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі;

Кm - коефіцієнт, що враховує місце розташування місця (зони) сховища відходів.

Мnі - маса понадлімітного річного розміщення відходів і-го виду, т;

Ко - коефіцієнт, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів;

Ке - коефіцієнт екологічної цінності території: для зрошувальних земель - 0,3; для лісостепу - 0,7; для чорноземних грунтів - 1,5.

Кm, залежно від зони має такі значення: в адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них - 3,0. За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх межі) - 1,0.

Кo, залежно від характеру обладнання місця розміщення відходів у навколишньому середовищі, має наступні значення: спеціально створені місця складування (полігони), які забезпечують захист атмосферного повітря та водних джерел від забруднення - 1,0. Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних джерел. - 2,0; місце неорганізованого складування (без відповідного дозволу) - 3,0.

Mni = Mi – Mлi

Mni = 45 – 30=15 т

Базовий норматив Hbi =2 грн/т

Оскільки відходи розміщені на відстані більше 3 км від населеного пункту, то Ко=1,0.

Отже, розмір плати за розміщення відходів підприємством становитиме:

Дата добавления: 2015-05-24