Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Колискова для малят




Розгляньте зображення комах

Завдання групи В

 

1. Розв'яжіть задачу:

 

Глаукома (підвищення внутрішньоочного тиску, що з часом призводить до сліпоти) успадковується у людини кількома способами. Одна форма визначається домінантною алеллю одного гена, друга – рецесивною алеллю іншого гена. Гени аутосомні, не зчеплені. Яка ймовірність народження здорової дитини в сім’ї у випадку, якщо обоє батьків дигетерозиготні?

А Б В Г

 

Д Е Ж З

 

Заповніть таблицю:

 

  Ряд комах Тип ротового апарату Тип розвитку (повне чи неповне перетворення) Назва виду
А        
Б        
В        
Г        
Д        
Е        
Ж        
З        

 

 

Заняття з народознавства для дітей середнього дошкільного віку

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з українським народним фольклором — скажете, відгадавши загадку - колисковою піснею та її призначенням; учити уважно слухати колискову; розуміти її зміст та передавати мелодію; поглибити уявлення дошкільників про місце жінки (матері, вихователя) у їхньому житті; розширювати словник дітей (колискова, немовля, сон-дрімота, колисати, колиска); закріпити навички утворення іменників та прикметників пестливої форми (колисочка, калиночка, дитиночка, коточок, малесенький, гарнесенький, м'якесенький, радесенький, сіренький, біленький); розвивати пам'ять, увагу, уяву, музичні навички; формувати інтерес до української народної творчості, традицій нашого народу,почуття національної свідомості; виховуватилюбов та повагу до жінки-матері.

Обладнання: іграшкове ліжко; лялька-пупс; магнітофон; касета із записом колискової пісні у виконанні Ніни Матвієнко «Ой, ну, котко, коточок!»; український костюм для вихователя та костюми для вихователя і дітей.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять на стільчиках півколом, заходить вихователь із лялькою-пупсом у руках

— Діти, погляньте, яка чудова лялька завітала сьогодні до нас у гості! Це Василько. Гляньте, який він охайний: і вмитий, і причесаний, і красиво одягнений. Вочевидь, що про нього хтось турбується. А хто це, ви мені скажете, відгадавши загадку.

Хто вас, дітки, ніжно любить?

Хто вбирає і голубить?

Хто кладе у ліжко спати? (Мати)

- Так. Без ніжних і люблячих мам нам було б дуже важко. Про вас у нашому дитячому садку піклуються мами – вихователі та мами – няні.

- Хто вас ніжно будить уранці, застеляє ліжка?

- Хто допомагає одягатися, чепуритися?

- Хто годує в їдальні?

- Із ким ви займаєтеся, граєтеся, відпочиваєте.

- Усі ви любите своїх мам, бо вони віддають вам своє душевне тепло, любов та ніжність.

Коли ви були зовсім маленькими, мами співали вам колискових пісень, а мамина пісня – найдорожча за все, а мамине слово – тепле і світле, як саме сонечко.

Сьогодні до вас Василько завітав зі своєю колисковою, що йому його мама співає. Послухайте її уважно разом із Васильком.

(У магнітофонному записі звучить колискова «Ой, ну, котко, коточок!»)

- Про кого ця пісня?

- Як співає Василькова мама колискову: тихо чи голосно, протяжно чи різко, лагідно чи сердито?

- Ви все правильно говорите. Колискові пісні мати співає дитині, коли та хоче спати. (Вихователь із лялькою в руках своїми діями показує все, про що говорить.) Вона бере ди­тину на свої руки, ніжно пригортає до себе, качає її, лагідним, спокійним голосом про­тяжно, напевно співає:

Повішу я колисочку на калиночку.

Буде вітер колисати мою дитиночку,

Буде вітер колисати, пташечки співати,

Буде моя дитиночка в колисочці спати.

Повішу я колисочку на вербу, на вербу,

Нехай вітер поколише, поки я ся верну...

Ось Василько і задрімав. Його слід по­класти у колисочку, де йому буде зручно спа­ти. (Кладе у колисочку.)

— Діти, а про що співала я у колисковій? (Про колисочку, дитиночку, калиночку, вітер тощо.) (Діти промовляють за вихователем іменники та прикметники пестливої форми.)

Фізкультхвилинка «Весняний гай»

— Давайте ми з вами встанемо і перетво­римося на високі дерева, піднімемо руки, похитаємося, бо ж на нас дує вітер: ш-ш-ш...; прилетіли пташечки, замахали крильцями, подивились навкруги, защебетали, політали
та й у свої гніздечка сіли.

Діти, хоч ми і намагалися не шуміти, та Василько все ж прокинувся. (Вихователь бере ляльку на руки.) Ви звернули увагу, яка красива колисанка у Василька? Зараз ліжка виготовляють майстри на меблевих фабри­ках, а раніше колиски та ліжка для своїх діток виготовляли татусі: їх плели з лози, вирізали з дерева, обов'язково прикрашаючи. В Ук­раїні вважалося, що чим красивішою у немов­ляти є колисочка, тим більше її мама з татом люблять. А коли дитя виростало, його колис­ку не викидали із хати, а зберігали, «щоб жит­тя у хаті було».

Бачу, наше немовля втомилося і дуже хоче спати. Покладемо його у колисочку (ви­хователь кладе і примовляє):

Колисочка гарнесенька,

Дитиночка малесенька:

Та м'якенькі подушки,

Та шовкові пелюшки.

Ходить сон-дрімота коло хати,

Ходить сон-дрімота волохатий,

Діткам бажає міцно спати.

Діти, ви ж знаєте колискову? То заспівайте її ляльці. Може, тоді Василько засне.

Діти співають колискову за допомогою вихователя кілька разів.

Коти-коти два,

Сірі й білі обидва,

Не ходіть по хаті,

Не будіть дитяти.

В нас дитя малесеньке,

Воно спати радесеньке.

— Ось наше немовля й заснуло. Україн­ський народ створив безліч колискових пі­сень, які передаються з покоління в поколін­ня. Ці пісні зігрівають наші душі любов'ю до рідної землі, людей, природи. Ваші мами-вихователі дуже втомлюються, але вони все одно співають вам колисаночки, щоб насни­лися вам чудові сни. Наш український народ говорить: «Найдорожча пісня — та, з якою мама колисала». Ви виростите, і своїм дітям теж співатимете ці колискові пісні. Давайте ми ще раз заспіваємо для Василька.

Діти співають, а потім тихо виходять з іг­рової, щоб не заважати ляльці відпочиват.

 

4. ХЛІБ – УСЬОМУ ГОЛОВА

Середня група

Мета: дати уявлення про хліб, давній звичай ставлення до хліба, як його готують. Прищеплювати шанобливе ставлення до хліба, звертаючись до народної мудрості. Викликати бажання навчитися самим пекти хліб.

Матеріал: хліб, інші хлібні вироби, рушник, колоски, борошно, сіль, цукор, яйця, дріжджі, маргарин, молоко, вода, дріжджове тісто, приладдя для розкачування тіста, вірші.

Хід заняття

- Діти, подивіться, як гарно у нас сьогодні прикрашений стіл. Що ви бачите на столі? (Вишитий рушник, а на рушнику хліб, на тарілці бублики, пиріжки, колоски пшениці у вазі). Чи цікаво вам, про що ми будемо сьогодні вести бесіду? От відгадайте загадку, і ви дізнаєтеся, про що буде наша розмова.

Він і чорний, він і білий,

І завжди він загорілий,

Як до столу ми йдемо,

То без нього не їмо.

- Так, це пахучий, рум’яний хліб. Ми зустрічаємося з хлібом щодня. Без хліба не обходитться ні буденний, ні святковий стіл. Згадайте, які приказки про хліб ви знаєте.

1. Нема хліба – нема обіду.

2. Хліб – усьому голова

3. Не всі землю орють, але всі хліб їдять.

З давніх часів батьки навчали дітей своїх традицій – берегти хліб. Хліб завжди був не тільки їжею, але й окрасою на різних святах і обрядах. На Великдень випікають круглі калачі – паски. На Різдво також обов’язково печуть круглий хліб – коровай (киричун, крайчун). А ще печуть пиріжки, пампушки, пироги з різною начинкою. Жодне весілля не обходиться без пишного короваю. Отже, діти, до хліба треба ставитися з великою пошаною, берегти кожну крихітку, бо для того, щоб ми мали хліб на столі, треба вкласти багато праці. Спочатку треба виростити зерно, потім переробити зерно на борошно, а тоді вже пекти хліб. Послухайте, як гарно написано про хліб в оповіданні Т.Коломієць ”Хліб”.

Принесли хліб. На столі поклали. Пахучий, теплий ще. Із шкоринкою золотавою. Це від вогню позолота в нього.

Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи. А зерно в золотому колоску на стеблині золоченій гойдалося, срібною росою вмивалося. Золоте проміння сонячне в себе ввібрало. Від сонця позолота в хлібі. Та чи тільки від нього?

Золоті роботящі руки зерно у ріллю посіяли. Урожай доглянули й зібрали. Роботящі руки зерно змололи… хліб спекли. Роботящі руки в дім його принесли, на вишивану скатертину поклали.

І лежить на столі хліб, теплий, пахучий, руками роботящими подарований. Лежить ясний, як сонечко, і ніби промовляє: “Любіть мене, шануйте, їжте та здоровими будьте”.

- З чим порівнюється хліб у цьому оповіданні? (Із золотом, із сонечком). Як сказано в оповіданні – якими руками вироблений хліб? (Роботящими, золотими). Давайте повторимо, які слова ніби промовляє хліб до нас? (Любіть мене, шануйте, їжте та здоровими будьте). А чи любите ви хліб та хлібні вироби? Як треба ставитися до хліба? Які ще вироби з борошна ви знаєте? (Пиріжки, бублики, булочки, пампушки, вареники, галушки, млинці, оладки, різні тістечка). Діти, а яка гарна традиція, пов’язана з хлібом, існує в Україні? (Зустрічати дорогих гостей хлібом-сіллю на вишитому рушнику).

- Діти, а чи бачив хтось із вас, як печуть хліб? Може хтось допомагав мамі чи бабусі пекти хліб? (Розповіді дітей).

- Хто розкаже вірш про славну традицію випікання хліба?

У нас здавна

Є традиція славна:

Воду брати з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці,

Руками добрими замісити

І гостей короваєм пригостити.

- Хто скаже, які продукти треба взяти для того, щоб спекти такий гарний хліб, як у нас на рушнику? (Борошно, яйця, цукор, сіль, молоко, воду, дріжджі, маргарин). Так, діти, ось тут перед вами всі ці продукти, які ви назвали. Всі ці продукти треба змішати, замісити тісто на дріжджах, тісто поставити в тепле місце, щоб підійшло. Коли тісто підійде, з нього формують хліб, пиріжки, булочки. Подивіться, діти, ось у цій мисці я замісила тісто на дріжджах. Воно вже й підійшло. Ми зараз з вами зробимо пишний коровай. Чи будете ви мені допомагати? Помиємо гарно руки і приступимо до роботи.

(Вихователька розкачує тісто на основу, а діти виготовляють прикраси на коровай: розкачують довгі палички, потім розплескують їх пальчиками, стеками роблять надрізи колосочком; плетуть косичку, прикрашають коровай. Коровай відносять на кухню пекти).

- Діти, щоб наш коровай гарно спікся, давайте заведемо хоровод “Калач”.

Я печу, печу, печу Випікайтесь, калачі,

Діткам всім по калачу. У натопленій печі

Зверху маком притрушу, Буду всіх діток скликати,

В піч гарячу посаджу. Калачами частувати.

 

- Хліб завжди був у великій пошані у людей. Недарма є багато віршиків, пісеньок, потішок, де говориться про хлібні вироби. Ми з вами знаємо такі віршики. Давайте розкажемо їх.

 

1. Ой смачні, ой смачні 3. Летів горобейчик:

Бублики у Тані. – Джив, джив, джив!

Медяні, запашні, Де мені сісти?

З маком, ще й рум’яні. – На печі.

2. Не плач, дитинко, не плач,. – Що ж мені їсти?

Принесе киця калач. – Калачі.

 

- Молодці, діти. А які казки ви знаєте, де згадуються вироби із борошна? (“ Колобок”, “Півник і двоє мишенят”, “Червона шапочка”). Чи сподобалося вам сьогоднішнє заняття? Що ми сьогодні робили? Сьогодні на полуденок ми будемо їсти коровай, який самі приготували. А зараз пограємося в гру “Хлібчик”.

(Заняття закінчується)

 

5. Писанка - символ і оберіг

Інтегроване заняття з розвитку українського мовлення в старшій групі

Мета: активізувати і збагачувати словник дітей із запропонованої теми; продовжувати знайомити з Великоднім звичаєм, оберега­ми; розвивати художні естетичні смаки; ви­ховувати у дітей інтерес до звичаїв і традицій українського народу.

Словник: Великдень (Великий день), Пас­ка, крашанка, писанка, писанкарка, писачок, орнамент, візерунок, оберіг.

Матеріал до заняття: картина «Христос воскрес! Воістину воскрес!»; паска; крашан­ки; писанки (зразки); заготовлена яєчна шка­ралупа для писання писанок; фарби; пенз­лики; серветки; слова пісень і віршів; зразки символів.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Заняття проводиться в Світлиці. На столі, застеле­ному скатертиною, — паска, а у мисці — кра­шанки, писанки.

Діти заходять до хатинки під музику і ве­дуть хоровод, співаючи веснянку «Прийди, весно!»

У колі — двоє дітей: дівчинка-українка з кошиком у руках, в якому писанки і крашан­ки, і хлопчик із паскою на вишитому рушни­кові.

Дівчинка

Гей, Великдень! Гей, весна!

Що несе мені вона:

Сонце, квіти, і в додаток

Ціп'яток-курчаток,

Пташеняток у садку,

Зайченяток у ліску,

На голівоньку вінок,

А у кошик — крашанок.

Хлопчик

Люди добрі! Йде Великдень,

Несе білу паску,

Дзвонить в дзвони,

Розсипає радощі і ласку.

Воротонька відчиняймо,

Гостоньків вітаймо!

(Діти розмикають коло, утворюють пів­коло, повернувшись обличчям до гостей, і ві­таються, поклонившись.)

- Діти, отже, ви вже, ма­буть, здогадались, про що ми з вами поведе­мо сьогодні розмову. Саме так — про одне з великих весняних свят — Великдень. А як ще називають це свято? (Великий день, Пас­ка)

- Ми сьогодні продовжуватимемо зна­йомитись з Великодніми звичаями, всі разом відкриватимемо для себе красу наших писа­нок.

Великдень завжди святкували і святку­ють у неділю. Тиждень перед Великоднем називали чистим або білим. Кожен день цього тижня має своє призначення. Люди перед Великоднем білять хати, прикрашають кімнати рушниками, прибирають подвір'я. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, живним. Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще до схід сонця селяни чистять в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святко­вому.

Існує повір'я, що в Чистий четвер, до схід сонця ворон носить із гнізда своїх дітей купа­ти у річці. Хто скупається раніше від вороня­чих дітей, той буде здоровим протягом року. Хворі люди купаються вночі — «поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. В чистий четвер стрижуть дітей — щоб во­лосся не лізло та щоб голова не боліла. У цей день господині готують сіль до великоднього столу. Грудку солі загортають в ганчірку і кла­дуть до печі. Коли ганчірка обгорить, сіль за­бирають і зберігають до Великодня.

За Чистим четвергом настає Страсна п'ятниця. В цей день гріх робити. Дозволяєть­ся лише пекти паски і саджати капусту.

За Страсною п'ятницею надходить Вели­кодня субота — день виготовлення краша­нок і писанок. Бо що ж то за свято Великоднє без писанки? Діти, а як люди готуються до Ве­ликодня? Які яйця вони готують?

Діти. Крашанки — яйця одного кольору.

Дряпанки (шкрябанки) — орнамент ви­дряпується гострим предметом.

Крашанки (капанки) — віск чи фарба па­дають краплинами.

Мальованки — візерунок малюється пен­зликом.

Писанки — візерунок розписують за до­помогою спеціального писачка. Писанка має багато кольорів (до 7). Дівчатка читають вірш про те, які барвисті писанки малюють в Україні.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1699; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.045 сек.