КУШНІР Леонід Леонідович 1 страница

Л.Л. Кушнір народився 29 вересня 1962р. в селі Капустяни Тростянецького району на Вінниччині. Після закінчення 8 класів школи в 1978р. вступив до київського ПТУ №16, отримав там середню освіту й спеціальність столяра, за якою в 1981-1982 рр. працював на новобудовах м.Києва. Протягом 1982–1985рр. проходив військову службу на флоті. Після звільнення в запас, у 1985-1986 рр. продовжив трудову діяльність у будівельному управлінні №54 тресту «Київміськбуд-8».

З 1986 по 1991 р. навчався на географічному факультеті Київського державного університету імені ТарасаШевченка. Керівник першої курсової роботи – відомий український геоморфолог Ю.Л.Грубрін. Тема дипломної роботи: «Рекреаційні ресурси Білоцерківського району Київської області», науковий керівник – доцент А.Я.Короткова. У 1991р. закінчив університет (кваліфікація: «Географ, географ-краєзнавець, методист туристсько-екскурсійної справи, викладач»).

З 1 вересня 1991 р. працював асистентом кафедри історії УРСР (курс географії), а 25 жовтня переведений на новоутворену кафедру спеціальних історичних дисциплін та географії. В цей період викладав навчальні дисципліни «Фізична географія України» та «Картографія». Студенти згадують його, як вимогливого, але доброзичливого викладача. 30 жовтня 1996 р. вступив до аспірантури Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г.Короленка за спеціальністю» економічна теорія». Науковий керівник роботи – д.е.н., професор С.С.Ніколенко. За роки навчання в аспірантурі підготував до захисту дисертацію за темою «Регіоналізація економічних процесів як закономірність розвитку ринкового господарства» і в 2002 р. захистив її у спеціалізованій вченій раді при Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія.

З 1999 по 2002р. працював асистентом кафедри політекономії Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г.Короленка (за сумісництвом викладав курс картографії з основами топографії на кафедрі географії і краєзнавства). Із 2002 по 2004р. – старший викладач, у 2004–2008рр.— доцент кафедри політекономії педуніверситету (звільнився 22.08.2008 р.).

З 2008 р. по 2011 р. – доцент кафедри економічної теорії Полтавського університету споживчої кооперації України. З 2011р. – провідний науковий співробітник науково-дослідного центру економічних досліджень вказаного вузу (зараз вуз має назву «Полтавський університет економіки і торгівлі»). Напрям наукової роботи – державне регулювання ресурсного забезпечення сталого розвитку національної економіки України. E-mail: [e-mail]

Публікації Л.Л. Кушніра:

· Мікроекономіка. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. – Полтава: ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2009. – 162 с.

· Мікроекономіка і макроекономіка. Навчально-методичний посібник з дисципліни. – Полтава: ПУЕТ, 2012. – 256 с.

· Населення і трудові ресурси України (регіональні тенденції 90-х років). Методичні рекомендації для студ. економічних і географічних спеціальностей вузів.– Полтава, 1999.– 16с.

· Мікроекономіка. Методичні рекомендації і вправи для підготовки до семінарських занять та самостійного вивчення курсу. – Полтава: ПДПУ, 2005. – 96с.

· Устойчивое развитие в глобальном измерении или размышления о постановке неосуществимой задачи // Вестник экономической интеграции. – 2013. – № 1–2 (58–59). – С. 37–43.

· Система ресурсного обеспечения национальных экономик: стратегия формирования // Общество. Среда. Развитие. – 2013. – № 1 (26). – С. 116–120.

· Проектна доктрина розвитку економіки: у координатах самоздійснюваних пророцтв // Бізнес Інформ. – 2013. – №4(423). – С.8–14.

· Моделирование системы ресурсного обеспечения национальной экономики с использованием положений теории стейкхолдеров // Проблемы современной экономики. – 2013. – № 1 (45). – С. 62–64.

· Відтворення основного капіталу в економіці України як індикатор ефективності її господарського механізму // Інноваційна економіка. – 2013. – №5(43). – С.24–29.

· Про географічне положення Більського городища // Полтавський археологічний збірник– 1999 (до 1100-ліття м.Полтави за результатами археологічних досліджень): Збірник наукових праць / Відп. ред. Супруненко О.Б. – Полтава: Археологія, 1999.– С.106–120.

· З історії освоєння природи пониззя р.Ворскли // Краєзнавство. Географія. Туризм.– 2003.– № 17 (310).– С.21–24.

· Гносеологія ресурсів в економіці, її еволюція і сучасний концепт // Вісник Житомирського державного технологічного університету. – 2011. – №3(57). – С.308–313. – (Серія: «Економічні науки»).http://dspace.uccu.org.ua/bitstream/123456789/509/1/r_kushnir.pdf

· Ресурсне забезпечення сталого розвитку національної економіки України: теорія, практика, перспективи: Монографія. – Полтава: РВВ ПУЕТ, 2013. – 419 с.

БУЛЬБА Степан Степанович

Народився 19липня 1950 року вселі Омбиш Борзнянського району Чернігівської області. Після закінчення Омбишської восьмирічної школи упродовж 1965-1969 рр. навчається в Київському топографічному технікумі (отримав спеціальність «технік-геодезист»).

Із 1969 р. по 1992 р. служив у Збройних Силах (включаючи періоди навчання у військових навчальних закладах). У 1969-1971 роках – на строковій службі. Вступив екстерном до Ленінградського військово-топографічного училища, яке в 1971 р. закінчив з відзнакою (за спеціальністю «Геодезія»). Проходить службу в м. Чернігові як старший геодезист – начальник топографічного відділення; начальник топографічної частини в/ч 06667. У 1973–1978 рр. навчався в Московській військово-інженерній академії імені В.В.Куйбишева (спеціальність «Астрономогеодезія», отримана кваліфікація: військовий інженер-геодезист). Після закінчення академії ― викладач, старший викладач військової топографії кафедри тактики Полтавського вищого зенітно-ракетного командного училища імені генерала армії М.Ф.Ватутіна (ПВЗ-РКУ). У 1986 р. закінчив академічні курси з отриманням диплома викладача військової топографії. У березні 1991 року був обраний секретарем парткому КПРС училища і виконував ці обов’язки до заборони діяльності політичних партій у Радянській Армії; після чого у вересні 1991 року був обраний головою Офіцерських зборів зенітного ракетного училища. Із січня 1992 року служив на посаді старшого викладача кафедри загальної тактики. У серпні 1992 року в званні підполковника звільнений з армії за версією «у зв’язку зі скороченням Збройних Сил України і ліквідацією ПВЗ-РКУ». Вже в запасі, набагато пізніше, отримав звання полковника.

Ще будучи на військовій службі, залучався завідувачем кафедри спеціальних історичних дисциплін та географії ПДПІ імені В.Г. Короленка Єрмаком О.П. до співробітництва в матеріально-технічному забезпеченні курсу «Картографія з основами топографії» і проведенні топографічної польової практики (працював асистентом за сумісництвом з листопада 1991 р.). Після звільнення в запас із 15 вересня 1992 р. – старший лаборант цієї кафедри (і асистент за сумісництвом). Із 1.09.1993 р. переведений у штат кафедри як асистент, а з 15.12.1996 р. призначений старшим викладачем (0,75 ставки).

Основна навчальна дисципліна – картографія з основами топографії. Степан Степанович умів чітко й логічно, зовнішньо – легко й ефектно пояснювати складні питання цього навчального предмета. Відзначався дисциплінованістю, скрупульозністю й акуратністю. На високому рівні виконав ряд картосхем і профілів для кафедральних збірників, макети географічних карт. Тривалий час кімната №45 була кабінетом топографії й картографії, оформленим Степаном Степановичем. Вів також курси географії населення, лабораторні заняття з фізичної географії материків і океанів, географію ґрунтів з основами ґрунтознавства для студентів спеціальності «історія і географія»; етнічну та історичну географію України– на філологічному факультеті.

Користувався повагою серед студентів. Із викладачами-географами мав рівноважні стосунки, але в конфліктних ситуаціях завжди «поділяв точку зору» керівництва, яке на той час не підтримувало ідею створення окремої кафедри географії.

Активно займався політичною діяльністю (з 1994 р. як член відновленої Компартії України, потім – Соціалістичної партії). Із 1995 року – Перший секретар Полтавського обкому Соціалістичної партії України (СПУ). Саме через необхідність зосередитися на політичній діяльності (узв’язку зпризначенням напосаду помічника-консультанта народного депутата України від СПУ) з 31.08.1998 року звільнився із ПДПІ імені В.Г. Короленка, як основного місця роботи. Але в 1998-2000 роках ще викладав за сумісництвом картографію та топографію на кафедрі спеціальних історичних дисциплін та географії, а в першому півріччі 2000/2001 навчального року вів лекції на новоствореній кафедрі географії та краєзнавства.

Із2002 по2005 рік — народний депутат України, голова підкомітету зпроблем соціального захисту військовослужбовців, членів їхсімей тавійськових пенсіонерів Комітету Верховної Ради зпитань національної безпеки іоборони.

Ізлютого 2005 потравень 2006 року— голова Полтавської обласної державної адміністрації (призначений на посаду за квотою СПУ після «Оранжевої революції»). В 2006- 2007 роках— народний депутат України п’ятого скликання, голова підкомітету Комітету зпитань національної безпеки іоборони.

Проживає у м. Полтава. Активно продовжує займатися політичною діяльністю на посаді Першого секретаря Полтавського обкому СПУ, а з жовтні 2010 року також як депутат Полтавської обласної ради (голова постійної депутатської комісії з питань ЖКГ).

Судячи з публікацій, прибічник інтеграції України в Євразійський Союз.

Почесний член Академії воєнних наук Російської Федерації.

За його словами, автор близько 50 публікацій зісторії, географії, демографії, економіки, геодезії ікартографії та методик їх викладання.

http://blog.poltava.pl.ua/author/bulba/2560/

БУЛАВА Леонід Миколайович

Народився 26 березня 1959 року в селищі Диканька Полтавської області. Його шлях до географії розпочався ще в Балясненській середній школі Диканського району, де з 8-го класу брав участь у різних етапах олімпіади з географії, ставав їх призером. Цікавився також новітньою історією.

У 1976 році вступив, а в 1981 році закінчив з відзнакою природничо-географічний факультет Мелітопольського державного педагогічного інституту (присвоєна кваліфікація "вчитель географії та біології"). Під час навчання опублікував перші наукові праці, три роки був головою студентського наукового товариства інституту, «ленінським» стипендіатом, комсомольським активістом, учасником художньої самодіяльності, одним із організаторів студентського туристичного клубу. Брав участь в експедиціях і туристичних походах на Єнісейський кряж, Байкал, Копетдаг, Верхньоколимське нагір’я (де на матеріалах польових досліджень виконана дипломна робота «Геолого-геоморфологічна характеристика Верхньоколимського нагір’я», науковий керівник – професор Войлошніков В.Д.). Там і в інших регіонах СРСР він зібрав колекції гірських порід, гербарії, комплекти слайдів, які донині використовує в навчальному процесі.

Після закінчення інституту в 1981р. отримав направлення на роботу в місті Дніпропетровськ. Але в зв’язку з проблемою із житлом, працював у його передмістях: викладав географію, біологію і хімію в Кіровській восьмирічній школі №2, і додатково на 0,5 ставки вів гурток від дніпропетровської районної станції юних туристів. У 1982 р. переведений на посаду вчителя географії в новостворену школу №5 міста Підгороднє.

Звідти в листопаді 1982 р. призваний на строкову службу в військах зв’язку, яку проходив у м. Калуга по квітень 1984 р. Старшина запасу.

Відразу ж після звільнення в запас, прийнятий на посаду асистента щойно створеної кафедри географії Криворізького державного педагогічного інституту. Розпочинає польові дослідження техногенного ландшафтоутворення в Кривбасі.

Із 1986 по 1989 рік навчався в аспірантурі Київського державного педагогічного інституту імені М.Горького (тепер – імені М.Драгоманова), суміщаючи підготовку кандидатської дисертації з викладанням (як погодинник) на кафедрі фізичної географії та геології. 28.10.1989 р. захистив дисертацію “Ландшафтний аналіз порушених земель з метою їхньої рекультивації (на прикладі Криворізького гірничопромислового району)”, і йому був присвоєний науковий ступінь кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів (науковий керівник – д.геогр.н., професор Іван Петрович Половина).

Із 1.11.1989 року повернувся до Криворізького педагогічного інституту й до завершення 1991/1992 навчального року працював спочатку старшим викладачем, потім − доцентом кафедри фізичної географії та геології. Основні курси – «Фізична географія СРСР» (до літа 1991 р.); із 1990 р. «Фізична географія України»; польові практики: з фізичної географії; дальня комплексна з географії.

Як і мріяв, повернувся із сім’єю на рідну Полтавщину, та з 1.09.1992 року працює у Полтавському педінституті імені В.Г.Короленка (спочатку - доцентом кафедри спеціальних історичних дисциплін і географії, а з 1 вересня 2000 року, коли ця кафедра була реорганізована в кафедру географії та краєзнавства – як її завідувач; професор ПНПУ з 2010 року).

Л.М.Булава є автором понад 200 наукових праць, в основному, в галузях ландшафтознавства й ландшафтної екології, різних напрямів краєзнавства, методики навчання фізичної географії в середній школі й вузі. Усього ним підготовлено до друку понад 20 підручників, навчальних посібників, монографій.

Л.М.Булава розробляв майже всі навчальні плани спеціальності "географія та історія" і "географія" в ПНПУ імені В.Г.Короленка. Є автором посібників для студентів з навчальних дисциплін, які він викладає впродовж останніх років («Біогеографія»; «Фізична географія України»; «Вступ до географії»; «Фізична географія та геоекологія Полтавської області»; «Нумізматика й боністика з основами теорії та історії грошей»). Він керує польовою практикою з біогеографії, та комплексною польовою практикою з фізичної географії.

Для студентів попередніх 20 років навчання він викладав і багато інших дисциплін («Загальне землезнавство», «Геологія», «Шкільний курс географії та методика його викладання», «Методологія фізичної географії», «Методи географічних досліджень», «Основи екології», «Актуальні проблеми сучасної географії»).

Особливу увагу приділяє дослідженням динаміки ландшафтів Полтавщини.

Широко застосовує інноваційні навчальні технології (ним виконані методичні розробки й монтаж понад 20 навчальних фільмів-відеолекцій, навчальні електронні презентації й електронні посібники для студентів-географів тощо).

Під його керівництвом був сформований творчий і дружний колектив викладачів. При підборі кадрів перевага надавалася тим із них, хто має достатній рівень наукової підготовки, успішний досвід роботи в школі й може кваліфіковано організовувати навчально-виховний процес з підготовки майбутніх учителів географії, основ економіки, організаторів краєзнавчо-туристичної роботи.

Л.М.Булава також активно займається питаннями неперервної географічної освіти в регіоні. Із 1992 року він є незмінним головою журі обласної олімпіади з географії; головою секції географії МАН; членом журі всеукраїнських олімпіад і турнірів з географії; читає лекції для учителів географії в ПОІППО.

Був членом методичної комісії МОН з географії (для педагогічних внз); членом комісій з акредитації спеціальності «Географія» в педагогічних вишах; членом редколегії журналу «Постметодика» і головою редколегії кафедральних збірників.

Нагороджений Грамотою Верховної Ради України, Знаками МОН «Василь Сухомлинський» та "Відмінник освіти України", Почесними грамотами МОН України та полтавської облдержадміністрації.

Джерело інформації: Леоніду Миколайовичу Булаві – 50 // Історія української географії. – Тернопіль, 2009. – Випуск 19. – С. 125-126.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

МАЩЕНКО Ольга Миколаївна

Мащенко Ольга Миколаївна народилася 20 червня 1960 року в с. Шпилівка Сумського району Сумської області. У 1977 році закінчила середню школу №1 міста Суми із золотою медаллю.

У цьому ж році поступила на географічний факультет Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Перші два роки навчалася у загальногеографічній групі №2, а з третього курсу обрала спеціалізацію «краєзнавство» і наступні три роки навчання була старостою групи краєзнавців. Після 4-го курсу проходила виробничу практику в Секторі географії (зараз Інститут географії) Академії наук України у складі ландшафтної експедиції, що займалася дослідженнями у Київському Поліссі. За увесь період навчання були відмінні оцінки і лише одна четвірка за екзаменаційну форму контролю.

На 5-му курсі підготувала та захистила з оцінкою «відмінно» дипломну роботу на тему «Меліоративна оцінка природних комплексів Сумської області». Офіційним керівником дипломного дослідження був доцент кафедри фізичної географії Київського університету Д.Ю.Тютюнник, що за сумісництвом працював старшим науковим співробітником науково-дослідного інституту водного господарства та меліорації Академії наук України. Консультації по темі дослідження надавав завідувач кафедри фізичної географії, професор, доктор географічних наук П.Г. Шищенко.

У 1982 році закінчила географічний факультет Київського університету імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «географія» з присвоєнням кваліфікації «географ, географ-краєзнавець, методист туристсько-екскурсійної справи, викладач» і одержала диплом з відзнакою.

У цьому ж році ж році була призначена на посаду асистента кафедри географії Сумського державного педагогічного інституту імені А.С.Макаренка. За період роботи в цьому освітньому закладі Ольга Миколаївна викладала навчальні дисципліни «Загальне землезнавство» та «Картографія з основами топографії». Зміст «Загального землезнавства» окрім власне загальної фізичної географії включав інформацію з метеорології та кліматології, гідрології та геоморфології. Дисципліна «Загальне землезнавство» мала значний обсяг як лекційної, так і практичної компоненти і продовжувалася 4 семестри поспіль на 1-му та 2-му курсах. Окрім теоретичних курсів, проводила польові практики: метеорологічну, топографічну та ландшафтну. У ті часи топографічна практика мала тривалість 14 днів, а ландшафтна практика - 16 днів.

У 1985-1986 рр. склала на відмінно кандидатські іспити з філософії, іноземної мови та спеціальності. У жовтні 1986 року була зарахована в цільову аспірантуру по спеціальності фізична географія, геофізика та геохімія ландшафтів у Київському університеті імені Т. Г. Шевченка. Керівником дисертаційного дослідження був директор Відділення географії Інституту геофізики ім. С.І.Суботіна Академії наук УРСР, член-кореспондент АН УРСР, професор, доктор географічних наук О.М.Маринич. Продовжувала займатися тематикою наукових досліджень, розпочатою в дипломній роботі. За результатами ландшафтних досліджень було опубліковано кілька статей у провідних збірниках наукових праць з фізичної географії. Проте до захисту робота не була доведена у зв’язку з втратою дисертабельності теми дослідження, бо саме в цей період відбулася зміна відношення до водних меліорацій на різко негативне як у господарській діяльності, так і в сфері наукових досліджень та обґрунтувань.

З квітня 1991 року по серпень 1992 року працювала на посаду асистента кафедри фізичної географії та геології Криворізького державного педагогічного інституту. У цьому освітньому закладі Ольга Миколаївна викладала фізичну географію СРСР і проводила польову практику з гідрології.

1 вересня 1992 року Мащенко О.М. була прийнята на посаду асистента кафедри спеціальних географічних дисциплін та географії Полтавського державного педагогічного інституту. 1 листопада 1995 року була переведена на посаду старшого викладача цієї ж кафедри. Викладала географію населення, картографію з основами топографії, загальне землезнавство, краєзнавство і туризм, соціоекологію, проводила практику з метеорології та комплексну фізико-географічну практику.

Із 2 липня 1998 року по 7 вересня 2001 року виконувала обов’язки наукового співробітника лабораторії інтеграції змісту шкільної освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України. У Полтавському державному педагогічному інституті у цей час працювала за сумісництвом: проводила заняття із загального землезнавства для студентів спеціальності «історія-географія» заочної форми навчання. У лабораторії інтеграції змісту шкільної освіти Ольга Миколаївна розробила навчальну програму інтегрованого курсу «Довкілля. Природознавство» для 5-6 класів, затверджену Міністерством освіти України (у співавторстві), брала участь у написанні підручників та посібників з інтегрованого курсу «Довкілля. Природознавства» для 5-6 класів та розробці методики викладання указаного курсу для учителів середньої школи. Також значна увага приділялася апробації підготовленої навчальної літератури та розробленої методики навчання інтегрованого природознавчого курсу «Довкілля» у школах Полтавської, Дніпропетровської, Луганської та інших областей України.

30 листопада 2000 року Ольга Миколаївна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. Тема дисертаційного дослідження – «Формування системи знань про природу під час вивчення інтегрованих курсів з природознавства у 5-6 класах». Захист відбувся у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. Керівник дисертаційної роботи – дійсний член АПН України,доктор педагогічних наук, професор В.Р.Ільченко.

З 7 вересня 2001 року прийнята на посаду старшого викладача кафедри географії та краєзнавства Полтавського державного педагогічного університету. З 26 лютого 2002 року переведена на посаду доцента (на два роки) цієї ж кафедри. 19 червня 2003 року Мащенко О.М. присвоєно вчене звання доцента кафедри географії та краєзнавства. У цей час вона розробила авторські курси «Геоекологія» та «Ландшафтна екологія» для студентів – магістрантів спеціальності «географія». По теперішній час вона працює на однойменній посаді в Полтавському національному педагогічному університеті.

Зараз Ольга Миколаївна викладає низку фізико-географічних дисциплін як компонентних: метеорологію та кліматологію, геоморфологію, так і комплексних: загальне землезнавство, ландшафтознавство. Із зазначених курсів оригінальним є загальне землезнавство. Особливе місце у діяльності викладачки займає курс «Методика навчання природознавства», створений на підґрунті її власного наукового та методичного доробку й досвіду його впровадження у практику шкільного навчання для учнів 5-6 класів. Із польових практик Ольга Миколаївна проводить метеорологічну, геоморфологічну та комплексну фізико-географічну. Метеорологічна та геоморфологічна практики проходять на території м. Полтава та його околиць і базуються на дослідженнях типових природних умов Полтавщини. Комплексна фізико-географічна практика проводиться в різних регіонах України і в різних районах Полтавської області.

При проведенні занять з усіх навчальних дисциплін викладачка послідовно реалізує системний підхід та здійснює систематизацію навчального матеріалу на підґрунті загальних географічних закономірностей.

Під час роботи у вищих навчальних закладах та наукових організаціях Академії педагогічних наук України Мащенко О.М. здійснювала наукову та науково-методичну роботу за низкою галузей та напрямків: фізична географія, ландшафтознавство та його прикладні аспекти, географічне краєзнавство, методика навчання географії, методика викладання географічних дисциплін у вишах, методика навчання природознавства, інтегративний підхід у організації навчання освітньої галузі «Природознавство», екологічні проблеми України та Полтавщини тощо.

У галузі фізичної географії та ландшафтознавства Мащенко О.М. опублікувала 27 праць, в галузі методики навчання географії в школі зроблено 38 публікацій, в напрямку методики викладання географічних дисциплін у вишах здійснено 42 розробки, в галузі методика навчання природознавства є 29 праць, в сфері інтегративного підходу в організації навчання освітньої галузі «Природознавство» представлено 11 публікацій, з тематики географічного краєзнавства є 25 друкованих праць, галузь екологічних досліджень та екологічної освіти представлена 11 публікаціями.

Загальна кількість наукових та методичних друкованих праць Мащенко О.М. становить 177 найменувань. З них підручників для учнів середньої школи з грифом МОН – 2; посібників для учнів середньої школи з грифом Моні – 3; навчальних програм для учнів середньої школи з грифом Моні - 1; підручників для учнів без грифу Моні – 3; посібників для учнів без грифу Моні - 3; розділів у методичних посібників для учителів - 17; статей у фахових виданнях – 11; статей у зарубіжних виданнях - 3; статей в інших виданнях та збірниках наукових праць - 36; матеріалів конференцій та тез - 57; навчальних та навчально-методичних посібників для студентів вишів – 12; авторських навчальних програм для дисциплін підготовки майбутніх учителів географії та історії, екологів – 12; методичних рекомендацій до лабораторних та практичних занять для студентів та магістрантів спеціальностей «географія», «історія та географія», «екологія та охорона навколишнього природного середовища» - 17.

Ольга Миколаївна організовувала наукову роботу студентів, свідченням чого є перелік її наукових та науково-методичних праць у співавторстві зі студентами. Статей зі студентами опубліковано 17 найменувань, кількість тез та матеріалів конференцій зі студентами становить 27 найменувань.

З 1995 по 2001 рр. виконувала дослідження у межах комплексної загальнодержавної теми «Технологія інтеграції природничо-наукової освіти в початковій і основній школах» відповідно до плану наукових досліджень Інституту педагогіки АПН України. У 2013 році виконала дослідження по підтемі «Змістово-методичні основи інтеграції змісту географічного компонента цілісної природничо-наукової освіти основної школи» у складі загальнодержавної наукової програми «Теоретико-методичні засади інтеграції природничо-наукової освіти в основній школі» в лабораторії інтеграції змісту шкільної освіти Інституту педагогіки академії педагогічних наук України.

З 1980 по 1986 рр. Мащенко О.М. працювала у Сумському бюро подорожей та екскурсій позаштатним екскурсоводом та позаштатним керівником екскурсійних груп у подорожах по Радянському Союзу. З 1996–го року є членом журі 3-го етапу Всеукраїнської олімпіади школярів з географії у Полтавській області. З 2000-го року Ольга Миколаївна виконує обов’язки члена журі Полтавського міського та обласного етапів Всеукраїнського конкурсу наукових робіт учнів МАН України. У 2001 році була членом журі Всеукраїнського турніру юних географів.

ЄРМАКОВ В’ячеслав Володимирович

Народився 14 лютого 1973 р. у м. Полтаві в сім’ї службовців. У 1980-1990 рр. навчався у середній загальноосвітній школі № 29 м. Полтави. Особливе захоплення викликали шкільні предмети: історія, географія, астрономія, суспільствознавство, російська та українська мова і література.

У 1990-1995 рр. навчався у Полтавському педагогічному інституті імені В.Г. Короленка на історичному факультеті за спеціальністю «історія та географія». Виконував дипломну роботу на тему: «Всесвітній потоп: міфи та реальність» на кафедрі всесвітньої історії, керівниками якої були В.В. Ставнюк та О.М. Мельников. Отримав кваліфікацію учителя історії та географії.

Після закінчення інституту в 1995/1996 рр. працював асистентом кафедри спеціальних історичних дисциплін та географії Полтавського педагогічного інституту (читав курс економічної і соціальної географії України).

У 1996-1999 рр. викладав географію у школах м. Полтави. З 1999 року по 2011 рік працював штатним викладачем (старшим викладачем та доцентом) у Приватному вищому навчальному закладі «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» та за сумісництвом у Київському славістичному університеті (2008-2010 рр.). За цей період викладав курси: «Розміщення продуктивних сил та регіоналістика», «Географія», «Економічна історія», «Історія економічних вчень», «Основи економічної теорії», «Всесвітня історія», «історія України», «Людина і світ», «Релігієзнавство», «Основи правознавства», «Географія туризму», «Рекреаційна географія», керував виробничими практиками студентів із сільського зеленого туризму та організації обслуговування в готелях і туристичних комплексах. Обіймав посади помічника проректора з наукової роботи (2006-2008 рр.), заступника завідувача та завідувача кафедри суспільних наук і туризму та соціально-гуманітарних дисциплін (2007-2011 рр.). Під час роботи в інституті займався науковою та гуртковою роботою, приймав участь у розробці проекту Комплексної програми розвитку туристичної галузі міста Полтави на 2007-2015 роки, у виконанні загальноінститутської теми «Перспективи розвитку туристичної індустрії Полтавської області в системі туризму України (угода від 8.06.2004 р.)», а також кафедральної теми: «Політичні, гуманітарні, історичні, соціологічні аспекти розвитку малого та середнього бізнесу Полтавського регіону». Приймав участь у роботі позаштатного науково-дослідного центру при управлінні економіки Полтавської облдержадміністрації.

Дата добавления: 2015-05-24