Проблеми малих рік України

Вода - основа життя, і дають її підземні джерела, озера, ріки - малі та великі. Це вимагає дбайливого ставлення до їхніх ресурсів, відновлення, бо саме вони забезпечують життєві потреби більшої частини населення і саме цієї води недостатньо для забезпечення всіх потреб господарства держави, зокрема південного регіону, який є самим маловодним в Україні. На один квадратний кілометр Північного Приазов'я припадає в середньому від 5-10 до 40 тис. куб. м за рік, а на одного мешканця - від 120 до 400 куб. м, що в 15-20 разів менше, ніж в західних областях держави. В маловодні роки ці цифри стають ще меншими.

Основним джерелом питної води залишається поверхневий стік, тобто річки, озера. Тільки по території Північного Приазов'я протікає близько 1900 річок, ручаїв, які ділять за гідрологічними характеристиками на великі (довжина понад 500 км - у Північному Приазов'ї відсутні), середні (довжина від 101 до 500 км, таких - 18, наприклад Кальміус), малі (довжина від 26 до 100 км, їх 100, наприклад Берда, Обтічна), але найбільше над малих - з довжиною менше 25 км - їх 1781.

Водний кодекс України встановив класифікацію річок України. Згідно з ним до великих рік належать такі, що розташовані у кількох географічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис. кв. кілометрів; середні - мають площу водозбору від 2 до 50 тис. кв. кілометрів, а малі - мають площу водозбору до 2 тисяч квадратних кілометрів. Вода річок зрошує 600 тис. га родючих земель. Живляться ріки Північного Приазов'я за рахунок джерельних підземних вод та поверхневого стоку опадів. Найбільш повноводні вони у березні - квітні, найменше - в серпні - вересні. В ріки з Азовського моря на нерест або для нагулу заходять промислові риби: тарань, шемая, рибець, сазан, судак, лобань.

Отже ріки не лише поять, а й годують. Наприклад, фауна вод лише Приазовських рік нараховує 46 видів понто-каспійської фауни: в Берді - 31, Обіточній - 29, Молочній - 24, Кальміусі - 20, Великому Утлюці - 14, Лозоватці - 7, Міусі - 6 видів. Малі ріки Приазов'я виконують важливу функцію у відтворенні іхтіофауни Азовського моря. Як показали спостереження, максимальний рибний промисел пов'язаний з гирловими зонами річок і балок, через які теж відбувається поверхневий стік. Це відноситься до вилову бичків, камбали, кефалі, судака, тарані, що пов'язано з високою концентрацією живильних речовин, високою концентрацією кисню.

Не менш важливим фактором тут є наявність конкрецій, в яких містяться біогенні сполуки: SiO₂ - 84%, Аl₂O₃ - 6,5%, СаО - 3,3%, МgО - 2,2%, Fе₂O₃ - 2,1%, К₂О - 1,1%, Р - 0,15%, Мn - 0,08-0,05%. Конкреції не тільки джерело цих елементів, а й субстрат для продукування водоростей, які є харчовим компонентом для риб і для відкладання ікри в період нересту. Особливе значення у відтворенні рибних стад мають Берда, Молочна та Обитічна. Але вже на протязі багатьох років вони, а також Молочний лиман, поступово замулюються, міліють та заростають гідромакрофітами, через що погіршуються екологічні умови для нересту, нагулу. Для їх збереження необхідно здійснити заходи з їх меліорації, щоб створити нормальні, природні умови для нересту риб.

Водність річок, як і стан флори та фауни в них, залежить від характеристик рельєфу, стану їх зв'язків з підземними водними горизонтами, але передусім від кліматично-погодних умов. При середній сумарній сонячної радіації близько 120 ккал/см² та кількості опадів 300-350 мм/рік випарність складає 900-1000 мм, що в 2-3 рази більше річної суми опадів.

Дата добавления: 2015-05-24