Країнознавча характеристика Марокко

Офіційна назва - Королівство Марокко (Al-Mamlakah al Maghribiyah).

Географічне положення - розташована в Північно-Західній Африці, на заході омивається Атлантичним океаном, на півночі - Середземним морем. Межує: з Алжиром - на сході і півдні, із Західною Сахарою - на півдні.

Адміністративний поділ - 44 провінції, 27 префектур і 17 вілай, які входять в 16 регіонів.

Офіційна мова - арабська, берберська.

Релігія - іслам сунітського напрямку.

Грошова одиниця - марокканський дирхам =100 сантимам.

Членство у міжнародних організаціях - член ООН, Ліги арабських держав, Організації ісламської конференції і Союзу арабського Магріба. Після прийому до складу Організації африканської єдності (ОАЄ) Західної Сахари Марокко зберігає номінальне членство у цій організації.

У складі Атлаських гір виділяють три основні хребти: на півдні – Антиатлас (найвища точка 2360 м), який перетинає центральну частину країни; Високий Атлас з багатьма вершинами, що перевищують 3700 м (це найвищі гори Африки, розташовані на північ від гори Камерун); і на півночі – Середній Атлас, у північній частині якого знаходяться порослі лісом плато.

Уздовж північного узбережжя країни простягається гірський хребет Риф.

Клімат.

Північні і приатлантичні райони Марокко знаходяться у зоні середземноморського клімату з зимовими опадами. У приморських районах клімат м'який і заморозків не буває, проте у внутрішніх районах зима помітно холодніша, а літо спекотніше.

Корисні копалини.

В Анти-Атласі знаходяться пов'язані з виходами найдавніших порід родовища жильного золота, руд марганцю, кобальту, нікелю, міді тощо. Високий Атлас і центральна частина країни є металогенічними провінціями, пов'язаними з інтрузивними породами, до яких належать родовища багатьох руд кольорових і рідкісних металів (свинець, цинк, миш'як, вольфрам, молібден тощо). У палеозойських осадових породах центральної частини Марокко знайдені багаті родовища залізних руд, а в мезозойських відкладеннях - поклади марганцевих руд. У морських третинних відкладах на заході країни утворилися величезні скупчення фосфоритів і вторинних свинцево-цинкових руд. У передрифському прогині є нафта, а на північному сході країни знаходиться кам'яновугільний басейн Джерада. У Марокко є великі родовища і таких цінних нерудних копалин, як флюорит, графіт, слюда, азбест, багато мінеральних солей. Значними є запаси будівельних матеріалів (глини, мерклі, будівельного та облицювального каміння тощо). Запаси гіпсу, галіту та деяких інших природних солей настільки значні, що їх обсяги назвати практично не можливо.

Демографія.

Населення Марокко в 2010 р. становило 32,4 млн. осіб.У 20 ст. чисельність населення Марокко збільшилася майже у сім разів. Народжуваність ту исока – 22,79 на 1000 жителів, а смертність становить 5,71 смертей на 1000 жителів. Більшість марокканців переселилася до міста.

Національно-етнічний склад.

Бербери є корінним населенням Марокко, яке проживало на його території ще до поширення тут ісламу. У мовному відношенні бербери належать до хамітської (афро-азіатської) сім'ї мов, у той час як арабська мова відноситься до семітських мов.

Марокко - конституційна монархія.

Запаси корисних копалин та енергоресурси.

Марокко є провідним виробником фосфоритів (третє місце у світі за виробництвом і перше за експортом, головний імпортер - США). Промислове значення мають також родовища залізної руди, свинцю, марганцю, кобальту, міді, бариту, фториду й цинку. Фосфорити, які видобуваються у районі Юсуфії і Хурибги, розташованому у зоні "фосфоритне плато", відрізняються дуже високою якістю, втім, як і фосфорити родовища Бу-Краа на території Західної Сахари.

Електроенергія, що виробляється в Марокко, надходить як з теплоелектростанцій (які працюють на кам'яному вугіллі й нафті), так і з гідроелектростанцій.

Сільське господарство.

Марокко продовжує залишатися переважно аграрною країною, у якій 40% працездатного населення зайняті у сільськогосподарському виробництві, котре дає 25% експортної продукції. Попри успіхи в розвитку системи зрошування, як і раніше вирішальним чинником у сільськогосподарському виробництві Марокко залишаються погодні умови.

Транспорт. Порти.

Майже всі товари в Марокко транспортуються морським шляхом. Хоча найважливішим морським портом як і раніше залишається Касабланка.

Залізничний транспорт. Марокко має у своєму розпорядженні ефективну залізничну мережу.

Автомобільний транспорт Марокко має у своєму розпорядженні мережу асфальтованих шосейних доріг загальною довжиною. Автомобільним транспортом здійснюються 85% пасажирських і 75% вантажних (без фосфатів) наземних перевезень.

Зовнішня торгівля.

Обсяги експорту продовольства перебувають у прямій залежності від погодних умов, світові ціни на фосфорити вже тривалий час не підвищувалися, а що стосується відвідань Марокко туристами, то їх кількість безпосередньо залежить від стану економіки європейських країн і таких міжнародних подій, як, наприклад, війна у зоні Перської затоки.

Дата добавления: 2015-05-24