Суспільна характеристика Європи

ПАР

Офіційна назва - Південно-Африканська Республіка (Republic of South Africa - англ., Republiek van Suid-Afrika - афрікаанс).

Географічне положення - країна розташована на півдні Африки. Межує з Мозамбіком, Свазілендом, Ботсваною, Намібією, Лесото і Зімбабве. Омивається Індійським та Атлантичним океанами.

Адміністративний поділ - 9 провінцій (province): Східний Кейп, Вільна держава, Гаутенг, КваЗулу-Наталь, Мпумаланга, Північно-західна провінція, Північний Кейп, Північна провінція, Західний Кейп.

Офіційні мови (загалом 11 мов) - африкаанс, англійська, ісіндебеле, сесото са лебоа, сесото, сіваті, хітсонга, сетсвана, тшівенда, ісікоса, ісізулу.

Релігія - 77% населення сповідують християнство (в основному протестанти), 18% притримуються традиційних вірувань, 2,5% сповідують індуїзм, іслам, анімізм, буддизм.

Грошова одиниця - ранд = 100 центам

Членство в міжнародних організаціях - ПАР є членом ООН (вступила в 1945 році, з 1970 по 1994 вірчі грамоти не приймалися у зв'язку з політикою апартеїду), Організації Африканської Єдності (ОАЄ), Співдружності Націй.

Південно-Африканська Республіка розташована на півдні Африканського континенту, в тропічних і субтропічних широтах Південної півкулі. Територія ПАР складає 4,2% площі континенту (1221 тис. кв. км). Найбільш характерний ландшафт для країни - природні зони саван і рідколісь, напівпустель і пустель, які змінюють одна одну зі сходу на захід. Плато і плоскогір'я круто спускаються до прибережної низовини на сході і до западини на півдні. Навітряні схили порослі субтропічними вічнозеленими і листяними деревами й чагарниками.

Океанське узбережжя країни, довжиною 2 954 км, на заході омивається холодною Бенгуельською течією з боку Атлантичного океану і теплою Мозамбікською течією (Агульхас) на сході.

Гідрографія

У країні немає судноплавних річок. Деякі річки у засушливих зонах наповнюються водою лише у сезон дошів. Основними морськими портами є Дурбан, Кейптаун, Порт-Елізабет, Іст-Лондон, Річардс-Бей і Салдана-Бей.

Завдяки тому, що простори країни оточені океанами, клімат Південної Африки в основному помірний, проте кліматичні умови і кількість опадів різних регіонів суттєво відрізняються.

Розвивається видобуток золота, алмазів, платини, марганцю, хромової, залізної і мідної руд, кам'яного вугілля, азбесту, уранового концентрату.

Населення ПАР на 2010 р. становить 49,3 млн. осіб. Більшість населення країни мешкає у східних регіонах, де випадає найбільша кількість опадів, більш родючі землі, багатші природні ресурси і більше можливостей для працевлаштування.

Середня густина населення складає 34 особи на кв. км. Приблизно половина населення мешкає у містах.

Основні етнічні групи чорного населення: зулу, коса, свазі, тсвана, суто, венда, ндебеле, педі та тсонга. В Південно-Африканській Республіці представлено широкий спектр релігій та віросповідань.

Демографія

Європу населяє 729 млн. мешканців (11% світового населення — 01.07.2008); густота населення без Росії — 97 мешканців на км² (у 2 рази перевищує середньосвітову), найбільша (200—370) — в Нідерландах, Бельгії, Великій Британії та Німеччині, найменша (3-15) — в Ісландії, Норвегії та Фінляндії; природний приріст у 12 країнах від'ємний (в Латвії, Естонії та Росії — нижче 5%). Загалом для Європи характерна депопуляція на рівні 0,04%; бл. 20% від усього населення — у віці 15 та менше років; у віці 65 та більше — 15%.

У містах мешкає понад 70% населення; найбільші міські агломерації: Лондон, Москва, Париж, Рурштадт, Санкт-Петербург, Стамбул. Найбільші міста (з населенням більш 1,5 млн.): Афіни, Барселона, Берлін, Бухарест, Будапешт, Відень, Варшава, Гамбурґ, Київ, Лондон, Мадрид, Манчестер, Мілан, Москва, Париж, Рим, Санкт-Петербург, Стамбул.

Етнографія

Досить детальному вивченню етнографічної ситуації у Європі були присвячені дослідження, пов'язані з Версальським мирним договором. Роботи виконувались у багатьох країнах з метою встановлення етнічних меж і, на їх підставі, міждержавних кордонів [1].

Релігія

У Європі переважає християнська релігія. Багато людей належать до римо-католицької Церкви, центр якої у Ватикані. У Північній Європі поширене протестанство, а в Східній та Південно-Східній - православ'я.

Нині у Європі проживає близько 700 млн чол. Населення континенту належить до європеоїдної раси. (Пригадайте характерні риси людей цієї раси?)

Найбільша кількість європейських жителів спілкується мовами слов'янської (країни Східної Європи), германської (західноєвропейські країни) та романської (народи Південно-Західної Європи) мовних груп.

Майже в усіх країнах Європи пануючою релігією є християнство. Тільки в окремих країнах є мусульмани та індуси.

Кількість населення Європи залежить як від природного приросту, так і від міграцій. В останні десятиліття в Європі помітно знижується народжуваність, спостерігається низький природний приріст населення — близько 1%. З низькою народжуваністю пов'язані зміни у віковому складі населення. У багатьох країнах відбувається зменшення частки дітей і молоді та, як наслідок, підвищення частки літніх людей.

В Європі населення розміщено більш-менш рівномірно, але характеризується високою густотою. Тут немає малозаселених або незаселених територій, як в інших частинах світу. Рекордсменом за густотою населення є район долини Рейну. (За картою атласу "Густота населення" відшукайте райони з найбільшою і найменшою густотою населення.)

Дуже висока густота населення у містах: 3/5 від загальної кількості населення становлять міські жителі.

Європейські міста мають своєрідне планування. В більшості стародавніх міст центральна частина являє собою лабіринт вузьких вулиць, що ведуть до центральної площі. Тут збереглося багато давніх соборів і фортець (мал. 193, 194). Окремі міста неухильно зростають, подекуди зливаються з передмістями, утворюючи агломерації (Рурська, Лондонська, Донецька та ін.

Дата добавления: 2015-05-24