Система освіти України, її структура

Освіта є найважливішим конструктом цивілізації, визначальним чинником соціально-економічного поступу суспільства. Кожна країна відповідно до свого історичного розвитку, національних традицій, умов, перспектив формує свою систему освіти.

Система освіти — це сукупність навчально-виховних і культурно-освітніх закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти, які згідно з Конституцією та іншими законами України здійснюють освіту і виховання громадян. Функціонування системи освіти забезпечується державою. У статті 53 Конституції України визначено: "Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам".

Структура й доцільність створеної в державі системи освіти характеризують її ефективність і перспективність розвитку. На початку XXI ст. структура освіти в Україні така.

1. Дошкільна освіта. її здійснюють дошкільні навчальні заклади: ясла, ясла-садки, дитячі садки, ясла-садки компенсуючого типу, будинки дитини, дитячі будинки інтернатного типу, ясла-садки сімейного типу, ясла-садки комбінованого типу, центри розвитку дитини, дитячі будинки сімейного типу.

2. Загальна середня освіта. Основним видом закладів, у яких здобувається загальна середня освіта, є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший — початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, другий — основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, третій — старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об´єднань. Для здобуття загальної середньої освіти можуть створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах.

3. Позашкільна освіта. До позашкільних закладів освіти належать палаци, будинки, центри, станції дитячої та юнацької творчості, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі заклади освіти, бібліотеки, дитячі театри, парки, оздоровчі центри та інші заклади.

4. Професійно-технічна освіта. Професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію.

5. Вища освіта. Вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет.

Післядипломна освіта. До закладів післядипломної освіти належать: академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення; навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих закладів освіти (філії, факультети, відділення та ін.); професійно-технічні заклади освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

7. Аспірантура.

8.Докторантура.

9.Самоосвіта. Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об´єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіонавчальні програми тощо.

Виходячи зі структури освіти, в Україні встановлено відповідні освітні рівні:

початкова загальна освіта;

базова загальна середня освіта;

повна загальна середня освіта;

професійно-технічна освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта.

Законом України "Про освіту" встановлено також освітньо-кваліфікаційні рівні:

1) кваліфікований робітник;

2)молодший спеціаліст;

3)бакалавр;

4)спеціаліст, магістр.

57. КОМПЛЕКС КУЛЬТУРИ - це сукупність закладів, установ, підприємств, організацій і органів управління, що здійснюють виробництво, розподіл, збереження і організацію, споживання товарів і послуг культурного й інформаційного призначення. До цього комплексу входять підприємства, що виробляють товари культурного та інформаційного призначення, самі об'єкти культури і мистецтва, установи і організації засобів масової інформації. Широко розгалужена мережа закладів культури та мистецтва - характерний показник розвитку культури.

Немаловажну роль у культурному житті населення відіграє музейна справа. Музеї України — державні, комунальні, відомчі та приватні музеї України. За роки незалежності кількість музеїв збільшилось більше ніж удвічі.

Офіційна музейна сфера України, за даними Міністерства культури і туризму України — 499 музеїв.

Серед державних та комунальних музеїв: історичних — 140 і краєзнавчих — 146, художніх — 73, природних — 5, технічних — 2, літературних — 45; етнографічних — 8. У державних і комунальних музеях зберігається майже 12 млн. музейних предметів. Експонується лише 10 частина всіх музейних скарбів.

Керує музейною галуззю відділ у Міністерстві культури і туризму України. Однак (станом на травень 2010) є лише десять музейних установ, які безпосередньо належать до сфери управління Міністерства культури і туризму України:

1. Національний музей історії України

2. Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років»

3. Національний художній музей України

4. Національний музей літератури України

5. Національний музей Тараса Шевченка

6. Національний науково-дослідний реставраційний центр України

7. Національний музей заповідник українського гончарства в Опішному

8. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

9. Львівська галерея мистецтв

10. Дирекція художніх виставок України

Відомчі музеї

Кілька тисяч музеїв (3500), створених при учбових закладах, підвідомчі Міністерству освіти. Кілька музеїв має Мінбуд. Міноборони має один військовий музей з десятком філіалів (близько 50 музеїв у військових частинах). Існує велика кількість сільських музеїв. Виникло тисячі приватних музеїв.

Загалом в Україні є майже 5000 музеїв — величезна галузь, яка не має єдиного керівного органу, який би вів статистичні дані, надавав фахову допомогу, відстоював інтереси музеїв та їхніх працівників.

Приватні музеї

За останні роки відкрилися тисячі приватних музеїв. Це — Харківський приватний музей міської садиби, Музей Г.Кочура в Ірпіні, Музей грошей в Феодосії, Музей залізничного транспорту у Донецьку, Історико-археологічний музей «Прадавня Аратта — Україна» в с. Трипілля, приватний музей мінералогії, археології, трипільської культури Віктора Томнюка, Музей слідопитів в Нових Петрівцях Київської області, Музей етнографії в Буштині і багато-багато інших невеликих музеїв.

Особливо багато їх в Карпатах, в місцях туристичного паломництва. Музеї відкриті в приватних хатах на базі власної колекції. Сюди залюбки приходять туристи, аби дізнатися історію української культури, доторкнутися та приміряти старовинний одяг, провести інтерактивне спілкування з минулим.

Багато приватних музеїв функціонує в Києві. Більшість з них — це художні музеї, які експонують зібрання картин, ікон, книг: Галереї приватних колекцій Олександра Прогнімака, приватний Музей Якубовських, Музей сучасного образотворчого мистецтва України, «Духовні скарби України», Музей Однієї вулиці, та Музей воскових фігур, Музей булатної зброї.

Переважна більшість найвидатніших музеїв знаходиться - у Києві, Львові, Одесі, Полтаві, Запоріжжі, Харкові, Чернігові, Донецьку, Луганській, Дніпропетровській, Івано-Франківській областях та в Криму. Перша п’ятірка рейтингу кращих провінційних музеїв виглядає так:

1. На першому місці рейтингу провінційних музеїв - історико-художній музей у селі Пархомівна, Харківська область. Його скарби - знаменита літографія „Голуб миру з гілкою маслини” Пабло Пікассо, портрет „Жоліо-Кюрі”, також руки Пікассо. А ще – малюнки з подорожнього альбому Івана Айвазовського, полотна імпресіоніста Каміля Пісарро, абстракціоністів Казимира Малевича і Василя Кандинського. Всі ці шедеври зберігаються в скромному сільському музеї на Харківщині.

2. Музей східних культур у Золочеві, Львівська область може вразити знавців китайського і японського фарфору та різьби по дереву, нецке. Є графіка японця Кунісади Утагави, який був останнім майстром у жанрі бісінга (зображення красунь), вироби з японської лаки і справжній самурайський меч вакізаші, який використовували для самозахисту і харакірі.

3. Яготинська картинна галерея у Київській області має картину „Сліпець із хлопчиком”, яка ймовірно належить пензлю фламандського художника Яна Сандерса ван Хемесена. Крім того, у галереї представлені полотна уродженки Яготинського району Катерини Білокур, олійний живопис Сергія Шишка, Василя Забашти, мініатюри Івана Їжакевича та старовинні ікони з колишніх яготинських сіл.

4. Художньо-меморіальний музей Іллі Рєпіна у Чугуєві, Харківська область, містить чотири ікони і два портрети авторства Рєпіна.

5. Горлівський художній музей у Донецькій області має одну з кращих колекцій художника і філософа Миколи Реріха. У цій установі, розміщеній на першому поверху звичайного житлового будинку, є 28 робіт академіка живопису

 Найбільше професійних театрів функціонує у Києві:

• Національна опера України імені Тараса Шевченка

• Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

• Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки

• Київський національний академічний театр оперети

• Київський академічний молодий театр

• Київський державний академічний театр ляльок

• Київський муніципальний академічний театр ляльок

• Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва

• Київський академічний театр юного глядача на Липках

• Київський академічний драматичний театр на Подолі

• Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі

• Київський академічний театр «Колесо»

• Центр сучасного мистецтва «Дах»

• Новий драматичний театр на Печерську

• Київський драматичний театр «Браво»

• Київський камерний театр-студія «Дивний замок»

• Київський театр «Актор»

• Київський циганський театр «Романс»

• Майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

• Театр пластичної драми на Печерську

• Київський театр маріонеток

• Молодіжний інтерактивний театр-студія «Міст»

• Перший жіночий театр «На Грушках»

• Київський Вільний театр

• Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат»

• Театр української традиції "Дзеркало"

:Львові

• Львівський національний академічний театр опери та балету

• Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької

• Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса

• Львівський обласний театр ляльок

• Львівський муніципальний театр

• Львівський духовний театр «Воскресіння»

• Перший український театр для дітей та юнацтва

• Театр-студія «Під мостом»

• Театр-студія «Не Журись»

• Театр-студія естрадних мініатюр «І люди, і ляльки»

 Одесі,

• Одеський національний академічний театр опери та балету

• Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька

• Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного

• Одеський обласний театр ляльок

• Одеський академічний російський драматичний театр імені А. Іванова

 Дніпропетровській області

• Дніпропетровський державний академічний театр опери та балету

• Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка

• Дніпропетровський академічний театр російської драми

• Дніпропетровський театр одного актору «Крик»

• Дніпропетровський міський театр ляльок

• Дніпропетровський обласний молодіжний театр «Камерна сцена»

• Дніпродзержинський обласний музично-драматичний театр імені Лесі Українки

• Криворізький театр драми та музичної комедії імені Т. Г. Шевченка

• Криворізький міський театр ляльок

• Криворізький театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»

• Павлоградський театр імені Б. Є. Захави

• Нікопольський український народний музично-драматичний театр

 Донецькій області

• Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка

• Донецький академічний український музично-драматичний театр

• Донецький академічний обласний театр ляльок

• Донецький академічний обласний російський драматичний театр

• Горлівський український державний драматичний театр

• Горлівський міський театр ляльок

• Донецький обласний російський театр юного глядача

 Криму.

• Кримський академічний російський драматичний театр імені О. М. Горького

• Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр

• Кримський український драматичний театр

• Кримський академічний театр ляльок

• Сімферопольський театр естрадного балету «Фенікс»

• Керченський драматичний театр імені О. С. Пушкіна

• Феодосійський драматичний театр

• Ялтинський театр імені А. П. Чехова

Масовою пропагандою культурних досягнень займаються засоби масової інформації - телебачення і радіомовлення, газети і журнали, книжково-журнальні видавництва.

Дата добавления: 2015-05-24