Керуючі символи

Символи перетворення даних для форматного виведення

Дія параметра size_modifier

Дія параметра prec

Значення параметра prec

Точність	Значення
.none	Дія за замовчуванням: 1 цифра для цілих типів; 6 цифр – для дійсних f, e, E; всі значимі цифри для дійсних g, G; до першого нуль-символа для рядків s; не діє на виведення символа с
.0	Дія за замовчуванням для цілих; не виводити дробової частини для дійсних f, e, E
.n	Буде виведено n символів або цифр
.*	Значення точності є наступним параметром функції printf

Дія параметра точності для різних форматних символів наведена у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Символ типу	Значення
d, i, o, u, x, X	Не менше n цифр буде надруковано. При необхідності зліва будуть виведені нулі. При невідповідності значення n число виводиться повністю
E, e, f	Буде виведено n символів після десяткової крапки з заокругленням
G, g	Буде виведено n значимих цифр дійсного числа
с	Не справляє дії
s	Буде надруковано не більше n символів рядка

size_modifier – модифікатор розміру типу. Модифікатор типу використовується у комбінації з форматними символами, наведеними у табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Модифікатор типу	Форматний символ	Тип аргумента
F	p, s, n	far-вказівник
N	p, s, n	near-вказівник
h	d, i, o, u, x, X	short int
l	d, i, o, u, x, X	long
l	E, e, f, g, G	double
L	E, e, f, g, G	long double

type_char ={d|i|o|u|x|X|f|e|g|E|G|c|s|p}– символ типу зі значеннями із табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Символ	Призначення
d	значенням аргументу є десяткове цiле число
o	вiсiмкове цiле число
x, X	шiстнадцяткове цiле число
i	цiле число у 10, 8 або 16 системi числення
u	беззнакове цiле число
c	символ
s	рядок символiв
e, E	дiйсне десяткове з експонентою (з плаваючою крапкою)
f	дiйсне десяткове з фiксованою крапкою
g, G	найбiльш короткий формат iз e або f
p	вказiвник (адреса в 16-вiй системi числення)

Крім специфікацій форматів у форматному рядку можна задавати інші друковані та керуючі символи, які будуть виведені на екран. Перелік керуючих символів подано у табл.2.7.

Таблиця 2.7

Символ	Призначення
\a	викликає звуковий сигнал
\b	повернення на позицiю влiво
\f	перехiд на нову сторiнку
\n	перехiд на новий рядок
\r	перехiд на початок поточного рядка
\t	горизонтальна табуляцiя
\v	вертикальна табуляцiя
\'	апостроф
\"	подвiйнi лапки
\\	зворотня коса риска
\ddd	вiсiмковий код символу
\xddd	шiстнадцятковий код символа
\0	нульовий (порожній) символ

Приклад виведення даних:

char a=’*’; int b=-25; long c=0xFC5B4E; float d=3.14159; double e=12345.678E-3;

printf(“a=%2c b=%4d c=%12ld d=%8.4f e=%14.5lE\n”, a, b, c, d, e);

Форматоване введення даних відбувається за допомогою функції scanf(), прототип якої має такий вигляд:

int scanf (const char *format [, address,...]);

де format – рядок формату або вказівник на нього, address – адреси змінних, значення яких вводяться з клавіатури. Для задання адреси змінної перед її іменем ставиться & - операція взяття адреси, наприклад: &value.

Рядок формату функції scanf() складається із специфікацій форматів. Специфікація форматованого введення даних за допомогою функції scanf має вигляд:

Дата добавления: 2015-05-24