Вид - Dicrocoelium lanceatum

VI. Система навчаючих завдань

A. Тести

Завдання 1 (І рівень складності)

Для підтвердження лабораторного діагнозу дикроцеліозу використовують:

A.Овоскопію фекалій і дуоденального вмісту;

B.Серологічні реакції;

C.Овоскопію харкотиння;

D. А+ В + С;

E. А + В.

Еталон відповіді: Е.

Завдання 2 (ІІ рівень складності)

Людина з'їла недостатньо термічно оброблену яловичу печінку, в якій була фасціола та її яйця. Наслідком цього може бути:

A. Захворювання людини фасціольозом;

B. Захворювання людини не відбудеться;

C. Яйця будуть транзитними і подальший розвиток їх не відбудеться;

D. А+ В + С;

E. В + С.

Еталон відповіді: Е.

Завдання 3 (ІІІ рівень складності)

Встановіть відповідність:

1. фасціольоз; а) овогельмінтоскопія фекалій;

2. парагонімоз; б) овогельмінтоскопія дуоденального вмісту;

3. дикроцеліоз; в) біопсія м’язів;

4. амебіаз; г) овогельмінтоскопія харкотиння;

5. токсоплазмоз; д) цистоскопія фекалій.

Еталон 3 – 1а, б; 2а, г; 3а, б; 4д, 5в.

Б. Задачі

Задача 1.

При ветеринарному огляді органів тварини був виявлений гельмінт, з такою будовою тіла: за черевним присоском розташовані два округлі сім’яника, а за ними – округлий яєчник. Трубчата, сильно звивиста матка, заповнена яйцями, займає задню частину тіла. Назвіть гельмінта, яким була уражена тварина. Дайте систематичне положення.

Еталон відповіді: тварина була уражена ланцетоподібним сисуном.

Царство - Тварини (Animalia)

Тип - Плоскі черви (Plathelminthes)

Клас - Сисуни (Trematodа)

Задача 2.

Хворий К. з діагнозом фасціольозу скаржиться на різкі болі в животі, відчуття ядухи і затруднення дихання, підвищення температури до 37,4 – 37,6 °С, появу на шкірі висипань. Об’єктивно виявлено збільшену печінку.

а) Обґрунтуйте патогенну дію фасціоли, що зумовлює названу симптоматику.

б) Яким чином могло відбутися зараження пацієнта і якою стадією паразита?

в) Якими шляхами може попадати личинка в жовчні ходи печінки?

г) Як було доведено діагноз фасціольозу?

д) Чи реально ставити питання про девастацію збудника фасціольозу? Чому?

Еталон відповіді:

а) Вказана симптоматика обумовлена вираженою токсико-алергічною реакцією, особливо під час міграції в організмі людини.

б) Інвазивною стадією є адолескарій, зараження яким відбувається при поїданні водяних рослин або вживанні немитих овочів чи фруктів.

в) Потрапивши через рот, личинкова стадія може мігрувати до свого остаточного місця локалізації – жовчних протоків печінки – двома шляхами: перший – крізь стінку кишківника личинки проникають у черевну порожнину, потім крізь капсулу печінки та її паренхіму до жовчних протоків; другий можливий шлях міграції – гематогенний, тобто системою ворітної вени.

г) Діагноз ставиться на ранніх стадіях на основі серологічних реакцій, а на пізніх – на основі виявлення яєць при овоскопії фекалій або дуоденального вмісту.

д) Питання про девастацію ставити нереально, оскільки паразит займає свою певну екологічну нішу, його життєвий цикл пов’язаний з природними хазяями, в яких паразит проходить певні стадії розвитку.

VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті:

а) Методика проведення заняття.

На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.

В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.

б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)

№ п/п	Основні етапи заняття	Час в хвилинах	Матеріали методичного забезпечення
І. Підготовчий етап
1. 2. 3.	Організаційний момент Перевірка вихідного рівня знань студентів Обговорення теоретичних питань		Тести, набір індивідуальних питань Таблиці
ІІ. Основний етап- науково-дослідницький
4. 5.	Виконання самостійної науково-дослідницької роботи, розв’язок ситуа-ційних задач і оформлення протоколу. Контроль виконання завдань самостійної роботи		Таблиці, мікроскопи, мікропрепарати, підручники, посібники.
ІІІ. Заключний етап
6.	Тестовий контроль кінцевого рівня знань		Тести
7.	Аналіз і підведення під- сумків заняття, вистав-лення оцінок і балів, підпис протоколів занят-тя. Домашнє завдання

в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

1. У хворого збільшена печінка, з’являється біль при її пальпації. Періодично спостерігаються напади печінкових кольок, нудота, підвищення температури. При трьохразовому дослідженні фекалій виявлено овальні яйця жовтого кольору розміром 130 мкм, всередині з багаточисельними жовточними клітинами, на одному з полюсів мають кришечку. Про яке захворювання йде мова?

A. Фасціольоз;

B. Дикроцеліоз;

C. Парагонімоз;

D. Балантидіаз;

E. Лейшманіоз.

2. Хворий скаржиться на підвищену температуру тіла, біль у грудях, кашель з харкотинням і задишку. При мікроскопії харкотиння виявлені золотисто-коричневі великі овальні яйця з кришечкою. Назвіть гельмінта, яким уражений хворий.

A. Fasciola hepatica;

B. Dicrocoelium lanceatum;

C. Paragonimus ringeri;

D. Opisthorchis felineus;

E. Schistosoma yaponicum.

3. Які можливі зміни в печінці людини виникають при трематодозах:

A. Закупорка печінкових проток;

B. Збільшення печінки;

C. Механічне травмування тканин печінки;

D. Цирозне переродження печінки;

E. Всі зміни разом.

4. Пошкодження жовчних протоків, їх закупорка паразитами з подальшим розвитком механічної жовтяниці можливі при паразитуванні у людини:

A. Fasciola hepatica;

B. Dicrocoelium lanceatum;

C. Paragonimus ringeri;

D. А+ В + С;

E. А + В.

5. Назвіть трематоди, що здійснюють в організмі людини негематогенний шлях міграції:

A. Печінковий сисун;

B. Легеневий сисун;

C. Ланцетоподібний сисун;

D. А + В;

E. А + В + С.

6. В фекаліях хворого знайдені яйця овальної форми, світло-коричневого кольору, розміром 130 – 150 мкм, на одному з полюсів є кришечка. Внутрішній вміст зернистий, однорідний. Поставте попередній діагноз хворому:

A. Опісторхоз;

B. Фасціольоз;

C. Дикроцеліоз;

D. Парагонімоз;

E. Шистосомоз.

7. У пацієнта при дослідженні фекалій знайдені яйця фасціоли. Ваші подальші дії щодо встановлення діагнозу:

A. Реєструється фасціольоз і призначається лікування;

B. Остаточне визначення діагнозу потребує виключення з раціону хворого яловичої печінки;

C. Після виключення з раціону печінки повторити через кілька днів аналіз калу і дуоденального вмісту на виявлення яєць;

D. В + С;

E. А + В.

8. Хлопчик 14 років госпіталізований в пульмонологічне відділення із запаленням легень. Лікування антибіотиками помітного клінічного ефекту не дало. При опитуванні лікар вияснив, що хлопчик любить ловити раків і їсти їх злегка підсмаженими над вогнем. Для уточнення діагнозу парагонімозу лікар призначив овоскопію:

A. Фекалій;

B. Харкотиння;

C. Сечі;

D. А + В;

E. А + В + С.

9. За наявності клінічних симптомів парагонімозу діагноз підтверджується шляхом:

A. Овоскопії харкотиння або фекалій;

B. Овоскопії сечі;

C. Рентгенографії та серологічних реакцій;

D. А + С;

E. А + В + С.

10. Найвірогідніший шлях міграції Paragonimus ringeri в організмі людини:

A. Вени кишечника → нижня порожниста вена → серце → легені;

B. Вени нижніх кінцівок → нижня порожниста вена → права частина серця → легені;

C. Стінка кишечника → черевна порожнина → діафрагма → плевра → легені;

D. Стінка кишечника → черевна порожнина → печінка → ворітна вена печінки → венозне серце → легені;

E. Вени кишечника → ворітна вена печінки → нижня порожниста вена → серце → легені.

11. Своєрідністю циклу розвитку паразитичних сисунів є:

A. Закономірне чергування поколінь;

B. Закономірне чергування способів розмноження;

C. Закономірна зміна хазяїнів;

D. Розмноження на личинкових стадіях;

E. Вірні усі варіанти.

12. Основними проявами патогенної дії парагоніма є:

A. Ураження стінок бронхів та альвеол;

B. Формування паразитарних кіст в легенях;

C. Циротичне ураження печінки;

D. Запальні зміни та ерозії стінки кишки;

E. А + В;

F. А + В + С + D.

13. При овоскопії фекалій і дуоденального вмісту, взятих від хворого з симптомами запалення жовчних проток і жовчного міхура, виявлені яйця гельмінта. Які з перелічених ознак підтверджують діагноз фасціольозу?

A. Розміри яєць 130-150 х 70-90 мкм;

B. Розміри яєць 38-45 мкм;

C. Всередині містять жовточні клітини;

D. Всередині знаходиться зародок з двома круглими клітинами;

E. Вірно А + С;

F. Вірно В + D.

14. До Вас на прийом прийшов хворий і поскаржився на біль в області печінки. Лабораторний аналіз виявив в дуоденальному вмісті хворого мілкі овальні жовтуваті яйця розміром 26 – 30 х 10 –15 мкм, які мали кришечку на звуженому передньому кінці і дві великі зародкові клітини всередині. Назвіть гельмінта, яким уражений хворий.

A. Fasciola hepatica;

B. Dicrocoelium lanceatum;

C. Paragonimus ringeri;

D. Opisthorchis felineus;

E. Schistosoma yaponicum.

15. У хворого діагностували на основі клінічних симптомів і епіданамнезу фасціольоз. Зі слів пацієнта, хворіє більше місяця. Лабораторні дослідження фекалій і дуоденального вмісту на знаходження яєць фасціоли негативні. Виключити фасціольоз у хворого, найвірогідніше, не можна, тому що:

A. Яйця збудник починає виділяти лише через 3 – 4 місяці після зараження;

B. Яйця збудник починає виділяти лише через 1 – 3 місяці після зараження;

C. Низька інтенсивність інвазії;

D. Застосували неефективний метод дослідження;

E. В + С + D.

Заняття № 27

Тема: Медична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини. Тип Плоскі Черви (Plathelminthes). Клас Сисуни (Trematoda) – збудники захворювань людини.

Котячий, китайський сисуни,
шистосоми, метагонімус, нанофієтес

І. Актуальність теми. Трематодози є досить поширеною групою інвазивних захворювань людини. Орієнтовно трематодозами печінки уражені біля 17 млн. людей а ризику зараження підлягають 350 млн. жителів. Опісторхоз є одним із найпоширеніших гельмінтозів людини. В Україні досить значні осередки опісторхозу виявлені в басейнах річок Дніпра, Десни, Південного Бугу, Сіверського Дінця, а в Сумській області показник захворюваності людей на дану інвазію сягає 85%. Більшість трематодозів є природно-осередковими захворюваннями, зона поширення яких обумовлена місцем проживання проміжних хазяїв, тому питання про знищення паразитів як зоологічних видів ставити не реально. Важливим моментом є паразитарно-онкологічні асоціації трематодозів печінки з канцерогенезом. Доведено, що найбільший відсоток хворих холангіокарциномою (рак печінки) зустрічається в інтенсивних осередках опісторхозу. В даному випадку паразити відіграють роль стимуляторів злоякісного росту. При трематодозах основним патологічним процесом є хронічні проліферативні запальні процеси в слизових оболонках кишок (метагонімус, нанофієтес), стінках вен (шистосоми), жовчних протоках печінки і протоках підшлункової залози (опісторх, клонорх), що супроводжується розвитком фіброзу в даних органах.

ІІ. Цілі навчання:

Загальна ціль – уміти:

1. Ідентифікувати трематод – збудників захворювань людини та використовувати морфологічні критерії виду у практичній діяльності лікаря.

2. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики та провідні заходи особистої та громадської профілактики трематодозів.

Конкретні цілі - уміти:

1. Обґрунтувати приналежність паразитарних захворювань до групи природно-осередкових.

2. Співвідносити цикли розвитку котячого, китайського сисунів, шистосом, метагоніума та нанофієтеса і способи зараження на викликані ними гельмінтози з визначенням засобів запобігання захворювання на них.

3. Визначити методи лабораторної діагностики опісторхозу, клонорхозу, шистосомозів, метагонімозу та нанофієтозу, виходячи з локалізації та життєвих циклів котячого, китайського сисунів, шистосом, метагоніума та нанофієтеса.

4. Ідентифікувати остаточних і проміжних хазяїв вказаних гельмінтів.

5. Співвідносити поняття «дегельмінтизація», «девастація».

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

А. Література:

Основна:

1. Медична біологія / За редакцією В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник / видання 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 458 – 460, 461 – 463, 464 - 469.

2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ – ІV рівнів акредитації / Кол.авт.;. За ред. проф. В.П.Пішака, проф. Ю.І. Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 491 – 492, 493 – 496, 498 – 503.

3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х кн. / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева, И.Н. Волков, В.В.Синельщикова. // Под ред. проф. Ярыгина В.Н. 6 изд. испр. – М.: Высшая школа, 2004.- Кн. 2.- С. 236 – 239, 243 – 243, 244 - 245.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. к.біол.н. В.О.Мотузного.- К.: Вища школа, 1992.- С. 326 – 329.

5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. - К.: Медицина, 2004.-368 с.

6. Медична біологія. Посібник з практичних занять. За ред. О.В.Романенко Київ «Здоров’я» 2005, С.239-250.

Додаткова:

1. Конспекти лекцій.

2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.

3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.182-204.

4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.:ВУНМЦ, 2000. – 592 с.

5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с.:іл.

6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед університет, 2007. – 284 с.

7. Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 344 с.

8. Паразитарные болезни человека: Монография (Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х: Издательский дом «ИНЖЭК», 2005. 472 с. Русс.яз.

9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волос овець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.

10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: «Здоров’я», 2001. – 846 с.

Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань.

Завдання 1.

Якими трематодозами можна заразитися, купаючись у водоймах, при роботі на рисових плантаціях:

A. Фасціольозом;

B. Дикроцеліозом;

C. Шистосомозом;

D. Опісторхозом;

E. Парагонімозом.

Завдання 2.

Дегельмінтизація – це:

A. Комплекс заходів, спрямованих на вигнання паразита на всіх стадіях його розвитку з організму хазяїна, а також очищення довкілля від інвазійного матеріалу (яєць, личинок);

B. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію статевозрілого паразита та очищення довкілля від інвазійного матеріалу;

C. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію паразита у воді, ґрунті, овочах, фруктах, приміщеннях, предметах побуту;

D. Комплекс заходів, спрямованих на знищення паразита на всіх стадіях його розвитку з метою ліквідації його як зоологічного виду;

E. А + С.

Завдання 3.

Девастація – це:

A. Комплекс заходів, спрямованих на вигнання паразита на всіх стадіях його розвитку з організму хазяїна, а також очищення довкілля від інвазійного матеріалу (яєць, личинок);

B. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію статевозрілого паразита та очищення довкілля від інвазійного матеріалу;

C. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію паразита у воді, ґрунті, овочах, фруктах, приміщеннях, предметах побуту;

D. Комплекс заходів, спрямованих на знищення паразита на всіх стадіях його розвитку, з метою ліквідації його як зоологічного виду;

E. А + С.

Завдання 4.

Пошкодження слизової оболонки кишок можливе при паразитуванні у людини трематод:

A. Opisthorchis felineus, Schistosoma yaponicum;

B. Nanophyetus salmincola, Metagonimus yokogawai;

C. Clonorchis sinensis;

D. Dicrocoelium lahceatum;

E. Schistosoma haematobium, Fasciolopsis buski.

Завдання 5.

Тонкий кишечник людини є місцем типової локалізації марити трематод:

A. Клонорха, метагоніума, опісторха;

B. Опісторха, клонорха;

C. Метагоніума, нанофієта;

D. Шистосоми японської, шистосоми сечостатевої;

E. Вірні всі варіанти.

Завдання 6.

Спосіб зараження людини шистосомозами:

A. Інокулятивний;

B. Перкутантний;

C. Контамінативний;

D. Трансплацентарний;

E. Гемотрансфузійний.

Завдання 7.

Проникнення інвазійної стадії шистосом в організм людини проходить:

A. Під час купання, прання білизни чи виконання інших робіт в забрудненій личинками паразита воді;

B. Під час земляних робіт;

C. При вживанні сирого м'яса, риби;

D. При вживанні недостатньо термічно оброблених річкових раків і крабів;

E. При контакті з кішками і собаками.

Завдання 8.

Пошкодження жовчних протоків, їх закупорювання паразитами, розвиток механічної жовтяниці можливі при паразитуванні:

A. Fasciola hepatica;

B. Opisthorchis felineus;

C. Dicrocoelium lanceatum;

D. Clonorchis sinensis;

E. Всі варіанти вірні.

Завдання 9.

Рак печінки і підшлункової залози як наслідок цирозу може спостерігатись при тривалому паразитуванні:

A. Fasciola hepatica;

B. Opisthorchis felineus;

C. Clonorchis sinensis;

D. Schistosoma yaponicum;

E. А + В + С;

F. А + В + D.

Завдання 10.

Локалізація в підшлунковій залозі і розвиток панкреатиту можливі при паразитуванні у людини:

A. Opisthorchis felineus, Clonorchis sinensis;

B. Nanophyetus salmincola, Opisthorchis felineus;

C. Paragonimus vestermani, Opisthorchis felineus;

D. Clonorchis sinensis, Metagonimus yokogawai;

E. Вірна відповідь відсутня.

Завдання 11.

Інвазійною стадією котячого сисуна для дефінітивного (остаточного) хазяїна є:

A. Церкарій;

B. Метацеркарій;

C. Адолескарій;

D. Маріта;

E. Мірацидій.

Завдання 12.

Вени сечового міхура і статевих органів людини слугують місцем типової локалізації:

A. Шистосоми урогенітальної;

B. Китайського сисуна;

C. Шистосоми японської;

D. Котячого сисуна;

E. А + С.

Завдання 13.

Причиною зараження людини опісторхозом є:

А. Вживання сирої або недостатньо термічно обробленої риби;

В. Недотримання правил особистої гігієни;

С. Вживання сирих або недостатньо термічно оброблених раків і крабів;

D. Випадкове проковтування мурах;

Е. А + В.

Завдання 14.

Своєрідністю циклу розвитку паразитичних сисунів є:

A. Закономірне чергування поколінь;

B. Закономірне чергування способів розмноження;

C. Закономірна зміна хазяїв;

D. Партеногенетичне розмноження на личинкових стадіях;

E. А + В + С + D.

Завдання 15.

Інвазійними стадіями сисунів для дефінітивного (остаточного) хазяїна можуть бути:

A. Церкарії;

B. Метацеркарії;

C. Адолескарії;

D. В + С;

E. А + В + С.

IV. Зміст навчання

№ п/п	Інформаційні блоки	Головні елементи блоків
1.	Котячий і китайський сисуни – паразити жовчних протоків печінки	1. Морфологія; 2. Життєвий цикл; 3. Шлях зараження; 4. Локалізація; 5. Патогенна дія; 6. Діагностика; 7. Профілактика.
2.	Сисуни, що паразитують в кишечнику	Метагоніум і нанофієтес: а) Морфологія; б) Життєвий цикл; в) Шлях зараження; г) Локалізація; д) Патогенна дія; е) Діагностика; є) Профілактика.
3.	Кров’яні сисуни – паразити венозних судин брижі кишечника, органів малого тазу, ворітної вени	Шистосоми: - сечостатева; - кишкова; - японська; а) Морфологія; б) Життєвий цикл; в) Шлях зараження; г) Патогенна дія; д) Діагностика; е) Профілактика.
4.	Природно-осередкові трематодози	Компоненти природного осередку: - збудник; - остаточний хазяїн; - проміжні хазяї; - клімато-георгафічні умови.

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

V. Орієнтовна основа дії

Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.

а) Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення на практичному занятті:

1. Котячий сисун (Opisthorchis felineus): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика опісторхоза.

2. Клонорх (Clonorchis sinensis): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика клонорхоза.

3. Метагонім (Metagonimus yokogawai): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика метагонімозу.

4. Нанофієт (Nanophyetus schikhobalowi): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика нанофієтозу.

5. Шистосоми (Schistosoma haematobium, Schist. mansoni, Schist. yaponicum): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика шистосомозів.

6. Молюски, ракоподібні – проміжні хазяї гельмінтів.

б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи

1. Використовуючи ілюстративний матеріал і мікропрепарати розглянути, замалювати і відмітити діагностичні особливості котячого і китайського сисунів, метагоніума, нанофієтеса і шистосом.

2. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів.

3. Заповнити таблицю за вказаною схемою.

в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи

1. Розглянути під лупою, вивчити і замалювати тотальний мікропрепарат котячого сисуна. На малюнку позначити: ротовий і черевний присоски, глотку, гілки кишечника, яєчник, яйцепровід, жовтівники, матку, сім’яники, розміщені в задній частині тіла і розділені видільним каналом, сім’япроводи, сім’явипорскувальний канал.

2. Вивчити на постійному мікропрепараті під мікроскопом яйця котячого сисуна і замалювати їх. Яйце опісторха невеликих розмірів, овально-витягнутої форми, дещо асиметричне з гладенькою тонкою оболонкою, світло-жовтого кольору, майже безбарвне; на одному полюсі є невисока кришечка, на протилежному – добре помітний горбок. Розміри 26-30 мкм.

3. Користуючись ілюстративними матеріалами, вивчити морфо-анатомічну будову та діагностичні ознаки китайського сисуна, метагоніма, нанофієтеса і шистосом.

4. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів, відзначити в них остаточних і проміжних хазяїв, стадії розвитку і умови, в яких вони розвиваються.

5. За вказаною формою заповнити таблицю:

Таблиця № 7

Порівняльна характеристика сисунів

Назва паразита укр. і лат. мовами	Статевозріла форма. Морфо-логічні та діагностичні ознаки	Назва хвороби і географіч не поширен ня	Шляхи проникнення та фактори передачі збудника	Інвазійна стадія для людини, її місце знаход-ження	Кінцевий хазяїн, локаліз. збудника	Проміж хазяїн І і стадії розв. паразита в ньому	Проміж хазяїн ІІ і стадії розв. паразита в ньому	Лабор. діагн.	Профі-лактика

Дата добавления: 2015-05-24