Складання програм з розгалуженою структурою

Застосування модулів.

Модуль — це оформлена за деякими правилами сукупність визначень типів, констант, змінних та підпрограм. Розробка модулів та їх використання при програмуванні алгоритмів називається модульним програмуванням. Модульне програмування дозволяє створювати бібліотеки фрагментів програм, використовувати їх у різних програмах, ефективно організовувати колективний характер розробки.Спочатку складається текст модуля, потім він компілюється і записується на диск у вигляді tpu-файла. Такий файл неможливо виконати, як самостійну програму. Його використовують, як допоміжний файл у процесі розробки головної програми.

Виділяють два напрямки вживання модулів. Перший – зв’язаний з формуванням бібліотек підпрограм повністю готових до роботи. Це зручно в рамках будь-якої технології програмування. Достатньо підключити модуль до програми і можна використовувати його елементи в цій програмі.

Другий напрямок - конструювання програм великого розміру. В зв'язку з сегментною організацією пам'яті персональних ЕОМ існують обмеження на розмір програми (не більше як 64К). Очевидно, що цього замало для розв'язання реальних виробничих задач.

Команди галуження — це складові командами, у яких на відміну від простих команд присутні умови, в залежності від істинності яких виконуються або не виконуються оператори, що входять до складу команди розгалуження.

Повне та неповне галуження. У Паскалі реалізовано повне та неповне галуження, а також команда вибору, що реалізована як послідовне виконання декількох структур галуження і яка передбачає вибір з декількох можливих варіантів дій.

1. Конструкція «If — Then» — неповне галуження використовується в тому випадку, коли визначені дії тільки у разі виконання умови.

2. IF <умова> THEN <оператор>;

Конструкція «If — Then — Else» — повне галуження використовується в тому випадку, коли визначені різні дії в разі виконання та невиконання умови.

IF <умова> THEN <оператор> ELSE <оператор>;

2. Конструкції «Case — Of» неповний вибір або «Case — Of — Else» — повний вибірвикористовуються в тому випадку, коли визначені різні дії в разі декількох виходів (замінюють конструкції із вкладених операторів if).

CASE <порядкова змінна> OF

<значення>: <оператори>

ELSE <оператор>;

END.

Прості та складені умови. Висловлювання, яке може бути істинним (правильним) або хибним (неправильним) називається умовою.

Проста умова — це висловлювання, в якому два вирази з’єднані знаком операції відношення.

Складена умова — це висловлювання, в якому дві або більше простих умов з’єднані знаками логічних операцій.

У мові програмування Паскаль реалізовані операції відношеня: > — «більше»; < — «менше»; = — «дорівнює»; <> — «не дорівнює»; >= — «не менше»; <= — «не більше»; та логічні операції: not — «ні»; and — «і»; or — «або».

Висловлювання — це деяке твердження, відносно якого можна сказати, що воно або істинне, або хибне. Таким чином, кожному висловлюванню можна приписати «0» (хибне) або «1» (істинне). Приклад: «5 — просте число» — істинне, «2 = 3 + 5» — хибне висловлювання.

За допомогою логічних операцій можна будувати з одного висловлювання інші. Побудова з даного (даних) висловлювання нового висловлювання називається логічною операцією. Знаки логічних операцій називають логічними зв’язками. Логічні операції частіше за все описуються за допомогою таблиць істинності.

Таблиці істинності для операцій «інверсії» (заперечення), «кон’юнкції» (логічне множення, або логічне «і»), диз’юнкції (логічне додавання, або логічне «або»).

А B A and B («і») A or B («або») not A («ні»)

1 1 1 1 0

1 0 0 1 0

0 1 0 1 1

0 0 0 0 1

Логічні вирази — це вирази, що складаються з висловлювань, які можуть бути з’єднані логічними зв’язками. Ці вирази набувають логічного значення («хибне» або «істинне»). Логічні вирази можуть бути простими та складеними.

У простому логічному виразі використовуються змінні та константи логічного типу, операції порівняння. Зв’язка простих логічних виразів за допомогою логічних операцій утворює складений логічний вираз. Прості вирази записуються в складених виразах у круглих дужках.

В умовному виразі задається умова розгалуження. При виконанні оператора IF цей вираз обчислюється з отриманням логічного результату. Якщо результат True, то виконується простий або складний оператор після слова Then. Якщо результат False, то виконується оператор після Else

Це означає, що у випадку, коли число Х більше нуля, буде виконано оператор K:=K+1. Якщо така умова для конкретного числа хибна, то змінення К не відбувається, а управління передається на оператор, який в програмі записано після оператора If.

Складений оператор Begin…End суттєво розширює можливості If:

If A<0 then begin

K:=K+1;

R:=a;

End

Else begin

L:=L+1;

Q:=A;

End;

У складному операторі записують будь-яку кількість операторів. Вони виконуються “як одне ціле”. Тут можуть бути “свої” If, цикли, тощо.

Після оператора, який стоїть перед Else, не ставиться крапка з комою

Оператор Case забезпечує розгалуження на декілька напрямків.

Загальний вигляд:

Case індекс вибору of список вибору;

Else…; End;

де індекс вибору – проста змінна цілого, символічного, перелічуваного або логічного типу;

список вибору – сукупність простих або складних операторів, перед кожним з яких стоїть константа вибору, тип якої співпадає з типом індексу вибору.

Після слова Else може стояти простий або складний оператор (ця конструкція може бути відсутня).

Змінна Kit (цілого типу) повинна бути визначеною до виконання оператора Case. Якщо Kit дорівнює 1, обчислюється функція Y:=sin(x), якщо вона дорівнює 2, то: Y:=cos(x). У тому випадку, коли Kit відрізняється від 1, 2 або 3, буде виконано оператор Y:=0.

У списку вибору можна вживати складний оператор Вegin… End.

Дата добавления: 2015-05-24