Принцип роботи Internet

Локальна мережа

Локальною мережею (LAN – local area network) називають групу зв'язаних один з одним комп'ютерів, розташовану в деякій обмеженій області, наприклад, будинку. Розміри LAN можуть значно відрізнятись. Локальна мережа може складатися з двох робочих станцій, що працюють під керівництвом Windows98, розташованих в одній кімнаті, або з декількох сотень робочих станцій, розкиданих по різних поверхах адміністративного будинку. Особливість LAN у тім, що в такій мережі всі комп'ютери яким-небудь чином згруповані, тим чи іншим чином з'єднані один з одним, і знаходяться в одному будинку. У більшості LAN для з'єднання комп'ютерів можуть використовуватися кабелі різного типу.

Отже, усі комп'ютери локальної мережі можуть не тільки одержувати доступ до компонентів яких-небудь інших апаратних засобів (зурахуванням обмежень систем захисту), але також використовувати їх так, ніби вони були доступні локально, що припускає спільне використання даних користувачами комп'ютерів.

Скажімо, ви бажаєте вивести на екран комп'ютера певну Web-сторінку. Для цього вам потрібно запустити програму-клієнт (броузер) і підключитися до Інтернету. У вікні броузера слід набрати URL потрібної сторінки або клацнути по посиланню на Web-сторінку (якщо така є).

Після цього запит з вашого комп'ютера піде на сервер доменних імен (DNS-сервер). Поки він обробляє запит, комп'ютер клієнта зупиняється і чекає відповіді. Сервер намагається знайти IP-адресу, яка відповідає імені, вказаному у запиті, у своїх файлах або у файлах інших DNS-серверів. Якщо ім'я не знайдене, сервер відповідає, що таке доменне ім'я не існує. Якщо ж IP-адресу знайдено, відбувається з'єднання з віддаленим сервером, і вказана вами Web-сторінка передається з нього на ваш комп'ютер. Процес завантаження Web-сторінки ви бачитимете у себе на екрані у вікні броузера.

Обмін даними між вашим комп'ютером і сервером відбуватиметься згідно з протоколом TCP/IP, тобто дані на ваш комп'ютер надходитимуть порціями. Вони послідовно збиратимуться в єдине повідомлення, доки ви не побачите на екрані повну картинку Web-сторінки.

Основні можливості Internet

Веб — найпопулярніша, але не єдина служба Інтернету. Більше того, вона доволі нова. У мережі є служби набагато старші, і вони досі функціонують успішно. Найвідоміша серед них — електронна пошта; давніми «мешканцями» глобальної мережі є також групи новин та служба передавання файлів. Із «молодших братів» Всесвітньої павутини слід згадати, зокрема, службу обміну миттєвими повідомленнями та ІР-телефонію.

Електронна пошта

Це найдавніша служба Інтернету. Нескладно здогадатися, що мова йде про електронний аналог звичайної пошти, який, проте, працює значно швидше — електронні листи з однієї точки земної кулі в іншу доходять за секунди. Її основа — поштові сервери, які приймають, відправляють і зберігають електронні листи.

Служба передавання файлів (FTP)

Ця служба забезпечує обмін файлами між комп'ютерами за допомогою Інтернету. Вона використовує протокол FTP (File Transfer Protocol — протокол передавання файлів). Для доступу до служби потрібна спеціальна програма-клієнт або веб-браузер.

Служби миттєвих повідомлень

Установивши на комп'ютері клієнтську програму-месенджер та приєднавшись до однієї зі служб миттєвих повідомлень (Instant Messaging Service, IMS), ви зможете обмінюватися повідомленнями в режимі реального часу. Нині поширення набули кілька таких служб: ICQ, MSN, Skype. Кожна з них має власний сервер і окреме керування.

Групи новин

Це найстарша з інтернет-служб, що забезпечують спілкування користувачів на певну тему. Зараз її майже не використовують.

ІР-телефонія

Так називають послугу з передавання телефонних розмов абонентів через мережу Інтернет з використанням протоколу IP. При цьому стандартний телефонний сигнал поділяється на пакети, що передаються мережею.

Дата добавления: 2015-05-24