Ігри та ігрова терапія

Мовні розминки або артикуляційні зарядки

* * *

- Де ж наш пустун-язичок?

Заховався за біленький тиночок

Ліг на бочок і мовчок.

А ми зараз його розбудемо!

- Поплямкали губками.

- Поклацали зубками.

- Посичали гускою: с-с-с.

- Подзижчали комариком: з-з-з.

- Подирчали трактором: др-р-р.

- Пошуміли вітерцем: ш-ш-ш.

* * *

- Як шумлять Дерева? (Ш-ш-ш).

- Як можна по-іншому сказати «тихо»? (Тс-с-с).

- Як мама колише дитину?

- Як тато забиває цвях?

- Що каже бабуся внуку-замазурі?

- Як дідусь шарудить газетою?

* * *

- Хто гуркоче?

- Гур - гур - гур! (Діти повторюють). (Грім).

- Хто лякає?

- Гав – гав – гав! (Діти повторюють). (Собака).

- Хто питає?

- Га – га – га! (Діти повторюють). (Гуска).

* * *

Гуси стали гелготать

І по гусячи кричать: «Га – га – га».

Кошенята замуркали: «Мур – мур – мур!»

Горобці зацвірінькали; «Цвінь – цвірінь!»

Коні заіржали: «І – гі – гі!»

Мухи задзижчали: «Ж – ж – ж!»

Жабенята квакають: «Ква – ква – ква!»

Каченята крякають: «Кря – кря – кря!»

Дощ, як хлопчик по стежинці:

Туп – туп – туп.

І гуркоче грім у небі:

Го – го – го.

Блискавиця б’є по хмарі:

Бу – бу – бу,

Дзюркотить вода у річці:

Хлюп – хлюп – хлюп.

* * *

Жук літає угорі

І дзижчить: «Жу –жу»

Вуж сховався у норі

І шипить: «Шу – шу»

Шелестить трава: «Ша – ша»

Пилка дзенькає: «Дза – дза»

Краплі падають: «Дзінь – дінь»

Повний звуків

Цілий день.

* * *

Гра «Хто що промовляє»

- Зозуля кує ку-ку, ку-ку.

- Голуб воркує гу-гу, гу-гу.

- Півень кукурікає ку-ку-рі-ку.

- Сова кричить угу-угу-угу.

- Риба мовчить.

- Котик муркоче мур-мур.

- Собачка гарчить гар-р-р.

* * *

Гру традиційно зв’язують з дитиною. Переступаючи шкільний поріг, дитина починає процес навчання. Але ігрова діяльність продовжується, хоча змінюється її характер. Тепер гра допомагає розв’язувати задачі іншої важкості, формувати нові необхідні вміння і навички.

Роль гри у молодшому шкільному віці полягає ще тому, що у процесі ігрової діяльності разом з розумовим розвитком здійснюється й формується естетичне, моральне виховання. Виконуючи правила гри, учні привчаються зосереджуватися, контролювати свою поведінку, в результаті чого виховується воля, формуються дисциплінованість, вміння робити за планом, приходити на допомогу один одному.

Чим цікавіші ігрові події, які використовуються на уроках, тим непомітніше, але ефективніше учні закріплюють, узагальнюють, систематизують отримані знання.

Гра - найулюбленіша форма роботи для дітей, особливо молодшого шкільного віку. Існують багато ігор, які можна назвати терапевтичними. Такі ігри корисні для будь-яких дітей, тому що вчать дружному спілкуванню, порозумінню, знижують напруження та формують певні моральні принципи. Завдяки ігрової терапії дитина привчається сміливо висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення.

Види ігор:

- Сюжетно-рольові ігри: режисерська гра; театралізована гра.

- Комп’ютерні ігри.

- Гра фантазія.

- Рухливі ігри.

- Народні ігри.

- Розважальні ігри.

- Розвиваючі ігри.

- Дидактичні ігри.

Режисерська гра – це вид рольової ігри. В таких іграх педагог, або учні наділяють ролями іграшки, або певні предмети, вигадують події і строять власний сюжет. Цей прийом особливо розвиває уяву. Такий вид ігор знадобиться нам насамперед у роботі початкової школи на будь-якім уроці. Наприклад, урок української мови, 2 клас: «Уявіть собі, що вас мама послала в овочевий магазин купити овочі для борщу. Які овочі ви купите? А тепер купуйте. (Учитель називає хто буде покупець, хто-продавець,нагадує про необхідність вживати слова ввічливості).

Театралізована гра – це водночас розвиток певного літературного сюжету і фрагмент дитячого життя. В таких іграх діти входять в образ самі, або використовують ляльки (замість ляльок можуть бути картки з малюнками). Таким прийомом ми часто користуємось на уроках літератури (читання) та літературних зустрічах.

Комп’ютерні ігри в наш час також не диво. Їх теж ми можемо сміливо з першого класу.

Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, є неодмінною умовою кожної колективної діяльності. У процесі гри у дітей формуються поняття та норми громадянської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: вони доступні дітям різних вікових груп. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті. Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють будову тіла: зміцнюють м’язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу. Можна назвати такі рухливі ігри: «Ми веселі діти», «Гуси – лебеді», «Горобчики – стрибунчики», «Совонька», «Зайці на городі», «Вовк у канаві», «Мисливці», «Другий зайвий» та ін.

Розважальні ігри – це ігри – забави (ігри з ляльками, предметами, танцювальні ігри) святкові розважальні ігри, театральні ігри. Такі ігри розширюють інтереси школяра, формують культуру спілкування, виховують почуття гумору. Театральні ігри наділяють учнів повними ролями при розіграші казок, історій.

В такі ігри грають будь-які класи. «Еврика», «КВН», різні пантоміми, «Юний детектив», брей-ринги, «Країна казок», осінні свята. Ці та багато інших ігор залишаються найулюбленішою розвагою учнів впродовж усього шкільного життя.

Гра-фантазія – у таких іграх дитяча уява реалізується у рольовій поведінці за допомогою різноманітних засобів безпредметної ігрової дії. Тобто міміки, малюнків, інтонації.

Народні ігри сприяють формуванню в учнів універсальних психічних здібностей людини, а також найважливіших рис психіки народу створившого гру. Найбільша культура народних ігор – це рухливі ігри. Тобто, ознайомлення дітей з історією рідного краю, також з метою зміцнення здоров’я на свіжому повітрі можна проводити «Козацькі розваги», «Нумо, хлопці», «Веселі старти», «Старти надій».поєднуючи елементи розповіді з конкретними розвагами та конкурсами. Результат участі у таких іграх є не тільки отримання виграшу (хоча це теж важливо для дитини), а й у почутті радості фізичних та моральних зусиль, долаючи перешкоди.

Розвиваючі ігри – це особливий вид ігор, базований на цілеспрямованому розвитку, вдосконаленні інтелекту, на передачі важливої інформації. Такими прийомами можна успішно користуватися не тільки на заняттях психолога, а й на будь-яких уроках (математиці, фізиці, читанні та письмі). Розвиваючі ігри вчать дітей бачити міжпредметні зв’язки, загальні риси, схожість та різність речей. Наприклад, на уроках іноземної мови часто можна зустріти завдання: «знайдіть із списку речей зайві речі», або «розподіліть наступні слова по трьох категоріях». На уроках літератури можна надати можливість дітям побути психологами та знайти (та підтвердити текстом) риси характеру притаманні тому чи іншому герою. (приклад ігор – на сканер).

Успішність розвитку дитини залежить від оволодіння спеціальними знаннями, вміннями та навичками. У зв’язку з цим особливе значення має дидактична гра. Такі ігри допоможуть вчителю сформувати дитячий колектив, де обов’язковими умовами є уміння грати разом, допомагати один одному, радіти успіхові товариша, знаходити компроміси. Важливо, щоб дитина, яка відчуває себе неловкою і не знає як себе поводити у таких іграх, грала разом з дітьми, які вже оволоділи цими навичками і здатні допомогти іншому.

Такі ігри найбільше використовуємо ми у початковій школі, а елементи дидактичних ігор ми успішно використовуємо у середній та старшій ланці.

Наприклад, у ході гри «Математичні струмочки» кожен учень стежить за математичними обчисленнями, які виконують товариші, придумує свій приклад на додавання чи віднімання. Це він виконує відповідно до правил гри: отримав м’ячик – склади приклад. Якщо правило не виконується – гра не виходить: не розв’яжеш попередній приклад, не придумаєш свій – команда не розв’язує ігрову задачу («струмочки» не досягнуть озера).

На уроках читання використовує гру «Зачаровані слова». Показую ляльку або малюнок Буратіно, даю завдання:

- Допоможіть цьому казковому герою розгадати слова. Кожна літера слова «Буратіно» має свій номер – цифру. За допомогою цього ключового слова треба скласти нові слова, згідно з комбінаціями цифр:

Б У Р А Т І Н О

1 2 3 4 5 6 7 8

1345, 5458, 1414, 7834, 3474, 58314, 14347, 85434, 1434147 (брат, нора, баран, тато, рана, отара, баба, торба, барабан).

Психогімнастика

Завданням психогімнастики є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань побудовано на імітації певних почуттів та емоційних станах людини. Решта передбачає відтворення певних дій та вчинків уявних героїв. У таких іграх тренують своє увагу, пам’ять, спостережливість, витримку. А також вчать розуміти людські емоції та контролювати їх. Такі вправи можуть проводитися у вигляді ігор, де потрібно зобразити певні емоції, або продемонструвати певний емоційний стан (пантоміма).

Другий метод психогімнастики полягає у відображенні своїх емоцій та переживань у розповідях, малюнках, інсценівках, іграх – страхів, агресій, ревнощів. (Ці прийоми можуть бути як індивідуальні так і колективні). Наприклад, гра «казковий моточок», де кожен учасник розповіді відмотує нитку та каже одне речення, яке продовжує попередню думку. Задача класу не тільки розказати історію про певну емоцію у казковій формі, а й знайти можливі рішення по її здоланню, знайти її корисні та пагубні риси.

Проводити психогімнастики можна у будь-який час. На цікавих перервах, або на уроці праці чи малювання, у групі тривалого дня, або у вигляді домашнього завдання.

Використовуючи цей прийом, незабаром можна помітити, як змінюються учні, як вони оволодівають навиками самоконтролю, підвищується їх самооцінка та готовність прийти на допомогу.

Дата добавления: 2015-05-24