Скоромовки

Вправи для розвитку дихання

Суто механічне тренування дикції, голосу або дихання нічого не дає, оскільки слів або звуків поза думкою, дійовою спря­мованістю не існує. Тому всі звуки у вправах 1 — 5 необхідно осмислити, тобто, промовляючи їх, уявити цей звук конкретно — хто його промовляє або що шумить, дзвенить тощо (наприклад: 1) робота різних механізмів: відбійного молотка, бетонозмішу­вача; 2) політ бджоли, мухи, комара, великого жука; 3) "бабакан-ня" немовляти; 4) гудіння теплохода; 5) дзвони).

Глибокий короткий вдих. На видиху вимовляти звуки: "ббб, ддд, ггг, бдг, дбг, гдб; зс, сз, пті, пб, тд, бп, дт, кг, гк, мн, нм, жш, шж; дж, дз".

Глибокий довгий вдих. На видиху вимовляти звуки: "жжжжжжж, ззззззз, ннннннн, ммммммм".

Обидві вправи виконуються до повного видиху на кожному окремому звуці (звуках). Спочатку до приголосних мимоволі до­даватимуться голосні, але мірою набуття чіткості дикції голосних потрібно позбуватися.

МОВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ...

З

На видиху і вдиху промовляти звуки: "ба-ба-ба-ба, 6о-бо-бо-бо, бу-бу-бу-бу, бі-бі-бі-бі, би-би-би-би, бе-бе-бе-бе, бє-бє-бє-бє". Серії з чотирьох звуків промовляються в одному регістрі й на однаковій висоті. Наступна серія — вище і так далі по всьому голосовому діапазоні.

Довгий глибокий вдих — звук "уУУУУУУ"-

Довгий глибокий вдих — склади: "мам-мом-мум-мім-мем-мим".

Робота над гекзаметром, запропонованим ведучим.

У скоромовках слід не просто промовляти текст, вправляючись у швидкості промовляння, а насамперед зрозуміти їхню суть. Спочатку це має бути монолог, а потім діалог з партнером. На­приклад, один говорить свою скоромовку, вкладаючи в неї пев­ний підтекст, який мають зрозуміти присутні, другий відповідає скоромовкою, також вкладаючи в неї підтекст, що є відповіддю й продовженням "розмови". Робота над скоромовками почи­нається з повільного промовляння тексту. Поступово темп і ритм пришвидшуються.

Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.

2 Згори гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо.

З Словом як шовком вишиває, а ділом як шилом шпигає.

Не ходи по полю, не топчи куколю, не лупай очима — не твоя дівчина.

5 Ми з тобою як риба з водою: я на лід, а ти — під спід.

6 Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.

РОЗДІЛ 4

Млін меле — мука буде, язик меле — біда буде.

Спасибі вам, та тільки не за те, що грали, а за те, що пере­стали.

Що у тебе вийшло — тарантас чи дишло?

Тишком, нишком вийшла мишка із нори, в шкряботушки ніс і вушка догори.

Був собі Карпо Карпович Полікарпович та розполукарпився на маленькі полукарпенята.

Летів горобець через безверхий хлівець та вхопив гороху без червоточини, без почервоточини та й пурх — полетів.

Наш паламар усіх паламарів перепаламарив, перевипалама-рив, нашого паламаря жодний паламар не перепаламарить, не перевипаламарить.

Не той, товариші, товаришу товариш, хто при товаришах това­ришу товариш, а той товаришу товариш, хто й без товаришів товаришу товариш.

15 Стоїть піп на копі, копа під попом, піп під ковпаком.

Юра ловить рибку ловко, скоромовить скоромовку: виринає рибка близько, розсипає срібні бризки.

17 Хоч варила, не варила, аби добре говорила.

Хвалилася вівця, що у неї хвіст, як у жеребця, та ніхто тому не вірив.

Оженився дурень, та взяв біснувату, та не знали, що роби­ти, — підпалили хату.

МОВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ...

Прийшов хтось, та пішов туди, не знаю куди, а я за ним, та не знаю за ким.

Ченчик, ченчик невеличкий, на ченчику черевички, шапочка-кіпчаточка, добрий вечір, дівчаточка.

Щоденні вправи для розвитку мови:

Активне цілеспрямоване "мукання" із закритим ротом. Ця вправа сприяє правильному зімкненню голосових зв'язок і не­мовби "прочищає" голос, вивільняє його від непотрібних якос­тей. При виконанні цієї вправи максимально працюють резона­тори, насамперед лобно-носова та грудна порожнини.

"Ммм" з голосними "і, є, а". За допомоги цієї вправи контро­люється правильність звучання, досягнута у першій вправі. Го­лосні "і, є, а" — головні звукоутворюючі для решти голосних. Ця вправа виконується спочатку довільно, а потім у супроводі музичного інструменту по всьому доступному для голосу діа­пазону.

З

Звукова атака на голосних "а, і, є". Після розминки за допо­моги звука "м" необхідно домогтися чистого й точного звучання приголосних.

Вправа на звуках "бба, ббі, ббе" і так далі з іншими го­лосними. Ця вправа необхідна для досягнення дзвінкості з уже "розім'ятими" резонаторами й свідомо "введеними" зв'язками.

Практична робота над текстом по складах. За основу беруть який-небудь літературний твір або текст із шкільного підручника й читають по складах під контролем педагога або з магніто­фоном до повного досягнення чіткості звука, повноти звучання, максимального "включення" резонаторів. Ця вправа має на ме­ті максимально наблизити слухачів до конкретної мовленнєвої діяльності, тому корисно використати матеріал уроку, особливо ту його частину, де вчителю необхідно виголосити монолог.

____________________________ РОЗДІЛ 4 ____________________________

Після цього за основу беруть 5 — 7 хвилин звучання будь-якого тексту і промовляють його варіанти в різних інтонаціях — від "комедії" до "трагедії". Наголошуємо, що тут важлива саме інтонація, тому зміст тексту не має істотного значення. Для навчальних цілей допускається поділ практично неподільних по­нять інтонації та смислу, тексту та підтексту. Ми припускаємо, що на початкових етапах освоєння цієї вправи текст і підтекст стоятимуть поруч, але згодом слухачі навчаться промовляти будь-який текст з потрібним у конкретному випадку підтекстом. При цьому слід контролювати, щоб говорили у своєму (серед­ньому) регістрі.

Дата добавления: 2015-05-24