Функції та метод воєнної політології, її значення для професійної діяльності військових кадрів

Як і кожна галузь наукового знання, воєнна політологія має певні методологічні основи, використовує широке коло методів дослідження воєнно-політичної дійсності. Під методологією воєнної політології слід розуміти систему законів, принципів, категорій, а також концептуальних положень, що використовуються цією наукою, методів, засобів і способів здобуття, розвитку і перевірки істинності наукового знання. Важливо відмітити, що закони, принципи, категорії, теоретичні положення, що відкриті й обґрунтовані воєнною політологією, також стають частиною її методологічного апарату.

Серед законів і закономірностей, що вивчаються та досліджуються воєнною політологією і є інструментарієм наукового пізнання воєнно-політичної сфери життєдіяльності суспільства, головними є:

- закон визначального впливу політичної мети держави на характер, зміст і способи використання воєнної сили, який є основним законом воєнної політики, становить основу інших закономірностей воєнно-політичної діяльності;

- єдність політики і права у військовому будівництві;

- пріоритет інтересів національної безпеки над іншими інтересами суб’єктів воєнної політики;

- пріоритет політичних засобів над військовими у забезпеченні національної безпеки держави;

- відповідність функцій і структури воєнної організації політичним цілям держави, характеру, стану і тенденціям розвитку воєнно-політичної обстановки та деякі інші.

Важливу методологічну функцію виконують і категорії воєнної політології: воєнна політика, воєнна безпека, воєнна доктрина, воєнна сила, воєнна організація, воєнно-політична обстановка, воєнно-політичні відносинита багато інших.

Систему методів воєнної політології умовно можна поділити на три групи: а) загальні методи-підходи; б) загальнонаукові методи; в) спеціальні методи воєнної політології.

Основні методи-підходи,що використовує воєнна політологія:

- філософський метод, як загальний, визначає сукупність найбільш фундаментальних принципів, законів і закономірностей, засобів і способів, що регулюють будь-яку пізнавальну і практичну діяльність, у тому числі й у воєнно-політичній сфері. Це передусім принципи і закономірності процесу пізнання, діалектики, об’єктивної і суб’єктивної логіки та ін.;

- соціологічний – припускає вивчення воєнної політики під кутом зору її залежності від загальнополітичних та економічних відносин, соціальної структури, ідеології і культури суспільства;

- нормативно-ціннісний – припускає з’ясування значення воєнно-політичних рішень, явищ та подій для суспільства й особистості, виходячи з правових і етичних норм;

- системний, структурно-функціональний – припускає розгляд воєнної політики як системи, що має складну структуру, кожний елемент якої виконує специфічні функції;

- інституціональний – орієнтує на вивчення політичних інститутів та їх воєнно-політичної діяльності;

- психологічний – орієнтує на вивчення суб’єктивних механізмів воєнно-політичної діяльності;

- діяльнісний – пояснює воєнну політику як процес підготовки, прийняття і реалізації воєнно-політичних рішень;

- історичний – вимагає вивчення воєнної політики держав у її послідовному часовому розвитку.

Воєнна політологія широко використовує методологічний апарат загальнонаукових галузей знання. Вона застосовує кількісні методи дослідження (математичні, статистичні та ін.). Застосування цих методів у поєднанні з електронно-обчислювальною технікою дає можливість певною мірою зменшити вірогідність грубих прорахунків, уникнути суб’єктивізму в оцінках, полегшити порівняльний аналіз, обробити значно більший обсяг воєнно-політичної інформації. У систему загальнонаукових методів входять як теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція, абстрагування, екстраполяція, так і емпіричні методи – спостереження, експеримент, збір і вивчення документів та багато інших.

У системі методів воєнно-політичного дослідження загальнонаукові методи працюють як у своїй загальній формі, так і конкретизуються у специфічних методах воєнної політології, які найбільш рельєфно відображають і враховують особливості воєнно-політичної дійсності і воєнно-політичного дослідження. У воєнній політології склалися такі специфічні методи, як воєнно-політичний аналіз операцій і обстановки, проблемне моделювання, воєнно-політична гра, воєнно-політичне прогнозування та ін.

В умовах формування та становлення воєнної політології як окремої галузі наукового знання особливого значення набуває проблема функцій цієї науки.

1. Передусім це аналітично-теоретична функція. Її зміст виявляється у здобутті, аналізі та систематизації наукової інформації щодо воєнно-політичних подій, процесів, фактів, формування на базі цього аналізу певних теоретичних, концептуальних положень. На основі цих положень політичне керівництво держави визначає та коригує напрями воєнної політики, принципи та положення воєнної доктрини. Ця функція призначена сприяти оптимізації процесу розроблення програм і планів оборонного будівництва в державі.

2. Оцінно-прогностична функція полягає в оцінюванні воєнно-політичної обстановки, визначенні рівнів воєнної небезпеки, її джерел, можливих засобів та способів запобігання воєнних конфліктів.

Крім цього, завданням воєнної політології є оцінювання можливих наслідків здійснення того чи іншого воєнно-політичного рішення, розроблення довгострокових та короткочасних прогнозів і пропозицій щодо тенденцій розвитку воєнно-політичної ситуації та можливих варіантів дій суб’єктів воєнно-політичних відносин в даних умовах.

3. Інструментальна функція тісно пов’язана з двома попередніми. Результати наукових досліджень, що одержують у рамках воєнної політології, є інструментальною основою для впливу з боку політичного та воєнного керівництва держави на воєнно-політичну сферу життєдіяльності суспільства. Це означає, що воєнна політологія бере активну участь у визначенні цілей і завдань воєнної політики, політичних аспектів воєнної доктрини держави, заходів воєнної безпеки, планів і програм військового будівництва.

Яке методологічне значення має воєнна політологія для професійної діяльності військових кадрів, виховної роботи у внутрішніх військах МВС України?

По-перше, воєнна політологія призначена сформувати політичну культуру офіцера. Політичну культуру офіцерського корпусу можна визначити якцілісну сукупність політико-правових, воєнно-політичних та військово-професійних знань, уявлень, переконань, що перетворилися на їх ціннісні орієнтації і установки, засвоєні ними принципи і норми, способи і форми політичної участі, які ефективно реалізуються у свідомості і поведінці у специфічних умовах військової служби.

Політичний досвід доводе, що розвинена політична культура суспільства сприяє формуванню у свідомості громадян розуміння місця і ролі Воєнної організації у політичній системі, у політичному житті, її функцій і призначення, а також підвищенню соціального статусу і престижу військової служби. Вона створює той демократичний фон, який значною мірою відображається у характері, механізмах і способах діяльності військових інституцій, тобто у культурі демократизму військових кадрів. З іншого боку, високий рівень політичної свідомості та політичної культури військових є певною гарантією їх демократичного ставлення до інститутів влади, прав і свобод людини, держави і суспільства.

По-друге, воєнна політологія має дуже високий виховний потенціал. У вищих військових навчальних закладах під час занять із соціальних, гуманітарних та правових дисциплін мають формуватися підвалини ціннісних орієнтацій та установок офіцерства, що тяжіють до принципів демократії, конституційно-правових форм діяльності інститутів Воєнної організації держави. Спільно із корпоративними військово-професійними цінностями і нормами(військовий професіоналізм, додержання Кодексу честі офіцерів внутрішніх військ МВС України, моральна усвідомленість щодо легітимності службових дій та ін.) вони формують соціальну відповідальність офіцера. Останню доцільно визначити як усвідомлене й емоційно-чуттєве сприйняття офіцером своєї співпричетності до вирішення завдань держави і суспільства щодо забезпечення воєнної безпеки і громадського порядку, яке проявляється у професійному виконанні цих завдань згідно з конкретним змістом службово-бойової діяльності.

По-третє, воєнна політологія сприяє формуванню у військових кадрів умінь і навичок воєнно-політичного аналізу, оцінки воєнно-політичної обстановки, інших воєнно-політичних подій і процесів, що відбуваються у країні, певних регіонах світу. Це особливо важливо в умовах трансформації сучасного світу, що постійно змінюється.

По-четверте, знання основ воєнної політології формує у військових кадрів навички політичного і воєнно-політичного прогнозування. Багато помилок попередніх етапів реформування Збройних Сил України, внутрішніх військ було пов’язано передусім із відсутністю або недостатньою науковою обґрунтованістю довгострокових і короткочасних прогнозів розвитку суспільства, зовнішньополітичної ситуації, можливих наслідків тих чи інших політичних та воєнно-політичних рішень, що приймалися керівництвом держави.

Таким чином, оволодіння основами воєнної політології сприятиме становленню громадянської позиції військовослужбовця, патріотизму, готовності свідомо і гідно виконувати військовий обов’язок щодо захисту суверенітету і цілісності Української держави.

Дата добавления: 2015-05-24