Розроблення бюджетного запиту

На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники бюджетних коштів формують бюджетні запити, які подають Міністерству фінансів України. Бюджетний запит являє собою документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обгрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для діяльності установи на наступний бюджетний період. Механізм розробки і руху бюджетних запитів наведено на рис. 9.2. Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів відповідно до інструкції, яку складає і доводить до них Міністерство фінансів України, типових форм та інших нормативних документів. Бюджетні запити головного розпорядника бюджетних коштів мають містити пропозиції щодо обсягів бюджетних коштів, необхідних для забезпечення функціональної діяльності розпорядника. Форми бюджетного запиту складаються згідно функціональною та повною економічною класифікацією видатків бюджету. Видатки та фінансування за кожною функцією можуть прогнозуватися на певні бюджетні періоди, що дозволяє оцінити можливий вплив виконання бюджету на наступні бюджетні періоди і проаналізувати зміни галузевої політики, тобто запровадити середньострокове бюджетне планування.

Рис. 9.2. Механізм розробки, руху і матеріалізації бюджетних запитів

Під час розробки бюджетних запитів головні розпорядники бюджетних коштів мають відтворити таки вимоги:

· визначення граничних обсягів для галузевих управлінь і програм;

· фінансування нових програм;

· перерозподіл коштів між існуючими програмами згідно з пріоритетами;

· збільшення чи зменшення фінансування існуючих функцій чи програм;

· скорочення чи призупинення програм або видів діяльності;

· коригування потреб фінансування залежно від змін нормативних критеріїв;

· оцінка впливу інфляції;

· визначення засобів вимірювання результатів;

· визначення основних питань на які не виділено фінансування;

· запровадження заходів стосовно задоволення вимог щодо економності;

· фінансування послуг громадянам;

·встановлення бюджету розвитку.

Бюджетні запити з 2002 р. складаються із застосуванням програмно-цільового методу. Для відтворення сфер задіяння бюджетних коштів і їх віддачі у бюджетних запитах подають результативні показники:

· затрати (чисельність установи, кількість структурних підрозділів і т.н.);

· користувачів продукту (контингент хворих, відвідувачів, студентів);

· результативність (кількість підготовлених фахівців тощо);

· ефективність (співвідношення витрачених ресурсів і отриманого результату);

· якість (зниження захворюваності, збільшення кількості підготовлених фахівців);

· ефективність виконання функцій;

· вигоду для суспільства і окремих громадян;

· кінцевий результат запровадження програм.

Розроблені бюджетні запити подаються Міністерству фінансів України в терміни та в порядку ним встановлені. Головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту Державного бюджету України.

Міжбюджетні відносини. Міністерство фінансів України, відповідно до пріоритетів бюджетної політики, визначає на макроекономічному рівні обсяги бюджетних ресурсів, як у розрізі основних видаткових функцій, так і за видами бюджетів.

Розрахунковий обсяг видатків місцевих бюджетів обчислюється відповідно до розмежування видів видатків бюджету між державним та місцевими бюджетами на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості. Ці нормативи визначаються шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на надання бюджетних послуг, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості є однаковим для всіх місцевих бюджетів, він дорівнює середнім по країні витратам на одного споживача бюджетної послуги за кожним видом видатків бюджету. Метою його застосування є визначення видаткового обсягу ресурсів для окремого місцевого бюджету залежно від кількості отримувачів бюджетних послуг.

Для врахування особливостей адміністративно-територіальних одиниць (соціальних, демографічних, кліматичних та інших) запроваджено коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Розрахунковий обсяг видатків (V ) порівнюється з прогнозним показником обсягу доходів що акумулюються на території адміністративно-територіальної одиниці, з метою визначення потреб в дотаціях вирівнювання (+Т ) чи обсягів вилучення коштів для поповнення державного бюджету (-Т )

,

де - коефіцієнт вирівнювання.

Коефіцієнт вирівнювання () введено з метою стимулювання місцевих органів влади до збільшення перерахувань. У 2002 р. під час здійснення розрахунків коефіцієнт a = 1 (якщо законодавчо буде прийняте рішення застосовувати коефіцієнт у розмірі 0,6 £ a ≤ 1, це означатиме, що з кожної надлишкової гривні бюджет залишить у своєму розпорядженні (1 – a) копійок. При цьому пропорційно в меншому обсязі надійдуть дотації в бюджети–реціпієнти).

Розрахунок прогнозованого показника обсягу доходів , закріплених за бюджетами місцевого самоврядування та бюджетом АРК, обласних та районних бюджетів, проводиться на основі індексу відносної податкоспроможності відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Індекс податкоспроможності бюджетів місцевого самоврядування визначається як відношення їх середньодушового “кошика” доходів до середнього в Україні. Вони не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж раз на три роки. На теперішнй час 8переглядається щорічно (до 2011 року) згідно Прикінцевих положень Бюджетного кодексу.

Дата добавления: 2015-05-24