Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ресурсоспоживання міст. 2 страница




+бруцельоз, лептоспіроз, туберкульоз;

кліщовий енцефаліт, туляремія, сказ;

холера, гепатит, сальмонельоз;

ботулізм, стафілококове отруєння, афлатоксикоз.

 

108. Велика частка ручної праці у тваринництві спричинює такі професійні хвороби:

ерготизм, теніоз, мітилізм;

+нейроміозит, тендовагініт, періартрит;

подагра, цистит, силікоз, екзостоз;

остеохондроз, стенокардія, хвороба Альцгеймера.

 

109. Сукупність умов, за яких досягається обмеження чи усунення шкідливого впливу будь-якого фактора чи процесу на життєдіяльність і здоров’я населення є:

екологічною безпекою;

+ антропоекологічною безпекою;

медичною безпекою;

соціальною безпекою.

 

110. Події, внаслідок яких гине як мінімум 10 осіб чи одержує ушкодження як мінімум 100 осіб, називають:

аваріями;

+ катастрофами;

стихійними лихами;

нещасними випадками.

 

111. Катастрофами називають події, внаслідок яких гине як мінімум:

1000 осіб;

500 осіб;

100 осіб;

+10 осіб.

 

112. Серед стихійних лих найчастіше трапляються:

тропічні циклони;

+повені;

землетруси;

засухи.

 

113. Найбільше цунамі зароджується в океані:

Атлантичному;

Індійському;

+Тихому;

Північному Льодовитому.

 

114. Продовольча безпека полягає:

+у наявності можливостей всіх людей у будь-який час мати достатню кількість їжі для забезпечення здорового способу життя;

у відсутності в їжі шкідливих для здоров’я речовин;

у забезпеченні держави достатньою кількістю продовольства;

у спроможності громадян незалежно від соціального статусу і місця проживання придбати харчові продукти.

 

115. До так званих хвороб цивілізації належать:

рак, гепатит, туберкульоз;

+цукровий діабет, атеросклероз, ожиріння;

тиф, холера, віспа, чума;

карієс, трихінельоз, гіпертонія.

 

116. Нормі відповідає таке значення індексу маси тіла (ВМІ):

41–45 кг/м2;

30–40 кг/м2;

25–29 кг/м2;

+18,5–24 кг/м2.

 

117. Правильне визначення терміна «антропоекологічний ризик»:

рівень імовірності виникнення несприятливих для людини і навколишнього середовища наслідків;

ризик, якому піддаються природні ресурси, спонтанні екосистеми, пам’ятники історії і культури, комунікації, інші матеріальні цінності;

+ступінь можливої небезпеки для життєдіяльності людей внаслідок стихійних лих, техногенних аварій і катастроф, діяльності екологічно шкідливих виробництв, а також розміщення житлово-комунальних, рекреаційних і сільськогосподарських об’єктів у зонах можливого екологічного неблагополуччя;

усвідомлена небезпека виникнення подій з визначеними у просторі і часі небажаними наслідками.

 

118. Для управління ризиком в антропоекології використовують такі методи:

+інженерний, модельний, експертний, соціологічний;

теплофізичні, сенсорні, органолептичні;

верифікації, екстраполяції, таксонування;

токсикологічні, біохімічні, цитогенетичні.

 

119. Стратегія управління екологічною безпекою ґрунтується на концепції:

+ненульового ризику;

нульового ризику;

екологічного ризику;

антропоекологічного ризику.

 

120. Міжнародний стандарт для визначення маси тіла – це:

ідеальна вага;

індекс Кетлє;

+ індекс маси тіла;

золотий стандарт.

 

121. Щодня у світі від голоду вмирає близько:

5 тис. людей;

15 тис. людей;

+ 35 тис. людей;

50 тис. людей.

 

122. Найбільше людей у світі помирає від хвороб:

дихальних шляхів;

нервової системи;

органів травлення;

+ системи кровообігу.

123. Генетично модифіковані джерела (ГМ– це:

організм чи декілька організмів, будь-яке неклітинне, одноклітинне чи багатоклітинне утворення, які здатні до відтворення чи передачі спадкового генетичного матеріалу, відрізняються від природних організмів, отримані з застосуванням методів генної інженерії й містять генно-інженерний матеріал, у тому числі гени, їх фрагменти чи комбінації генів;

тварини, рослини, мікроорганізми, віруси, генетична програма яких змінена із застосуванням методів генної інженерії;

+ сировина і харчові продукти (компоненти), які використовуються людиною в натуральному чи переробленому вигляді, отримані із ГМО чи містять їх в своєму складі;

створення нових форм біологічно активних ДНК та генетично нових форм клітин і цілих організмів за допомогою штучних прийомів перенесення генів.

 

124. В Україні до сейсмічно небезпечних районів належать:

+ гірський;

рівнинний;

лісний;

чагарниковий.

 

125. Стан організму, за якого він здатний повноцінно виконувати свої функції, фізичне та духовне благополуччя, відсутність хвороб, називають:

+індивідуальне здоров’я;

популяційне здоров’я;

імунітет;

гомеостаз.

 

126. Здатність живих істот протистояти дії інфекційних агентів, зберігаючи свою діяльність і біологічну індивідуальність, називають:

гомеостаз;

біологічна адаптація;

+імунітет;

життєвий потенціал.

127. Показником рівня популяційного здоров’я є:

частота серцевих скорочень;

+захворюваність;

артеріальний тиск;

ваго-ростовий індекс.

 

128. В антропоекології здоров’я людей розглядають на таких рівнях:

+ індивідуальному та популяційному;

індивідуальному та глобальному;

загальному та відносному;

національному та расовому.

129. До основних показників індивідуального здоров’я належать:

частота серцевих скорочень;

артеріальний тиск;

життєва ємність легень;

ваго-ростовий індекс;

+ усі зазначені вище показники.

 

130. Частота серцевих скорочень у дорослої людини в стані спокою становить:

55 уд./хв.;

+ 65 уд./хв.;

75 уд./хв.;

85 уд./хв.

 

131. Сукупність усереднених демографічних, медико-статистичних, антропометричних, генетичних, фізіологічних, імунологічних, нервово-психічних ознак окремих людей, що становлять спільноту, називають:

соціальним рівнем здоров’я;

природним рівнем здоров’я;

антропометричним рівнем здоров’я;

+ популяційним рівнем здоров’я.

 

132. До демографічних показників належать:

тривалість життя;

природний приріст населення;

народжуваність;

+ усі вище зазначені показники.

 

133. Показник захворюваності характеризує:

+ ступінь пристосування популяції до умов середовища;

питому вагу кожного захворювання в їх загальній кількості;

спосіб життя спільноти людей;

рівень медичної допомоги.

 

134. Квазімодерний тип здоров’я людських популяцій – це:

просте виживання популяції під постійною загрозою насильницької смерті;

+ тип здоров’я населення економічно розвинутих країн, близький до сучасного;

сучасний тип здоров’я населення економічно розвинутих країн;

тип здоров’я, який передбачає повноцінне тривале життя всієї популяції.

 

135. Середня тривалість життя людини за модерного типу здоров’я людських популяцій становить:

55–60 років;

60–65 років;

65–70 років;

+ 75–80 років.

 

136. Найвищий рівень дитячої смертності спостерігають у такій країні:

Гватемала;

Єгипет;

+ Сьєрра-Леоне;

Бразилія.

 

137. Середня тривалість життя людей кам’яного віку була:

12–20 років;

+ 20–22 роки;

25–30 років;

31–35 років.

 

138. Об’єктом дослідження популяційної екології є:

популяція;

етнічна група;

нація;

+ усі зазначені вище об’єкти.

 

139. Основним аспектом проблеми здоров’я людей на популяційному рівні є:

залежність здоров’я від шкідливих звичок;

залежність здоров’я від соціально-економічних умов;

+ залежність здоров’я від спадковості та чинників зовнішнього середовища;

залежність здоров’я від рівня медичного обслуговування.

 

140. За визначенням ВООЗ захворюваність на 50 % зумовлена:

спадковістю;

екологічними умовами;

рівнем медичної допомоги;

+способом життя кожної окремої людини.

 

141. Оберіть неіснуючий тип здоров’я популяції:

+архаїчний;

примітивний;

постпримітивний;

квазімодерний;

модерний.

 

142. До абіотичних чинників впливу на здоров’я людини належать:

шумове забруднення, вібрація, електромагнітне випромінювання, радіація;

+космічні, кліматичні, геологічні, гідрологічні, едафічні, кліматичні, метеорологічні;

хвороботворні організми, природні токсини немікробної природи, інтродукція нових видів;

пестициди, токсичні метали, мінеральні добрива, побутова хімія.

 

143. До антропогенних чинників впливу на здоров’я людини належать:

хвороботворні організми, природні токсини немікробної природи, інтродукція нових видів;

космічні, кліматичні, геологічні, гідрологічні, едафічні, кліматичні, метеорологічні;

хімічні, фізичні, біологічні, біохімічні, географічні;

+пестициди, мінеральні добрива, побутова хімія, шумове забруднення, вібрація, електромагнітне випромінювання, радіація.

 

144. До надзвичайно небезпечних за токсичністю для теплокровних належать пестициди з ЛД50:

> 5000 мг/кг;

151–5000 мг/кг;

50–150 мг/кг;

+ <15 мг/кг.

 

145. Найдовший період напіврозпаду мають такі пестициди:

фосфорорганічні;

+хлорорганічні;

карбамати;

купрумовмісні фунгіциди.

 

146. Рівень засвоєння мінеральних добрив рослинами становить:

60–70%;

40–50 %;

+до 40%;

до 10%.

 

147. Хворобу, спричинену отруєнням свинцем, називають:

+сатурнізм;

гіпосидероз;

хвороба Прасада;

кретинізм.

 

148. За даними ВООЗ, від наслідків тютюнопаління в Україні щороку помирає близько:

10 тис. осіб;

50 тис. осіб;

70 тис. осіб;

+100 тис. осіб.

 

149. До сильнодіючих отруйних промислових речовин належать:

цинк, сірка, миш’як, залізо;

+хлор, аміак, сірководень, меркаптани, азотна кислота;

ерготоксини, афлатоксини, фузаріотоксини;

гормональні препарати, антибіотики.

 

150. Захворювання крові та порушення функцій центральної нервової системи виникають за дози радіаційного ураження
(
одиниця вимірювання Грей ):

0,005 Гр;

0,25 Гр;

0,25–0,5 Гр;

+0,5– 1 Гр.

 

151. Речовини, які стимулюють розвиток ракових клітин, називають:

токсинами;

мутагенами;

+канцерогенами;

тератогенами.

 

152. Речовини, які спричиняють порушення розвитку плоду, появу каліцтв і дефектів систем органів, тканин, називають:

+тератогенами;

мутагенами;

алергенами;

канцерогенами.

 

153. Науку, що вивчає питання екології, пов’язані з морфологічними і генетичними формами адаптації людини до природно-антропологічного середовища, називають:

антропоекологія;

+медична екологія;

антропологія;

екотоксикологія.

 

154. Правильне визначення біологічної адаптації:

компенсаторні фізіологічні зміни організму під впливом навколишнього середовища;

+пристосування людини до змінюваних умов середовища, яке виникло еволюційно і виражається у перебудові зовнішніх і внутрішніх особливостей організму;

глибокі морфо-фізіологічні зміни організму під впливом навколишнього середовища;

неадекватна реакція організму на інтенсивні різноманітні подразники.

 

155. За фенотипічної адаптації в організмі відбуваються:

+компенсаторні фізіологічні зміни, які допомагають йому зберегти рівновагу з середовищем;

глибокі морфо-фізіологічні зрушення, що передаються спадково;

фізіологічні зміни, які не зникають, коли людина повертається до колишніх умов існування;

глибокі морфо-фізіологічні зрушення, які не закріплюються в генотипі.

 

156. Еволюція певної популяції людей, яка завершувалась створенням і формуванням рас, називається:

модифікаційною адаптацією;

модуляційною адаптацією;

+мутаційною адаптацією;

фенотипічною адаптацією.

 

157. Виробленням адаптогенних механізмів організм людини реагує:

на адаптогенні чинники;

на зоогенні чинники;

на фітогенні чинники;

+на стресогенні чинники.

 

157. Автором найвідомішої теорії стресу є:

французький лікар Альберт Швейцер (1875–1965);

російський фізіолог Іван Павлов (1849–1936);

український фізіолог Василь Данилевський (1852–1939);

+канадський біолог Ганс Сельє (1907–1982).

 

158. До соціальних адаптогенних чинників належать:

+гіподинамія, перебування в обмежених закритих приміщеннях;

зміна гравітації;

умови високогір’я;

хімічний склад харчових продуктів.

 

 

159. Автором концепції про біосоціальну плату за адаптацію є:

український природознавець Володимир Вернадський (1863–1945);

+російський академік Олександр Авцин (1908–1993);

канадський біолог Ганс Сельє (1907–1982);

англійський біолог Чарльз Дарвін (1809–1882).

 

160. Обмеження рухової активності, а іноді її припинення, називають:

гіпоксією;

гіпотермією;

+гіподинамією;

гіпотонією.

 

161. Зниження (нестача) вмісту кисню в тканинах називають:

гіподинамією;

гіпотермією;

+гіпоксією;

гіпотонією.

 

162. Галузь науки, основним об’єктом досліджень якої є добові циркадні ритми живих організмів, називається:

ендоекологією;

хронологією;

мікологією;

+хронобіологією.

 

163. Неіснуючий аналізатор серед наведених – це:

больовий;

+нервовий;

вестибулярний апарат;

зоровий;

нюховий.

 

164. Больові відчуття у людини виникають за сили звуку:

+140 дБ;

120 дБ;

110 дБ;

100 дБ.

 

165. Найбільшу чутливість смакового аналізатора спостерігають за температури:

++37 °С;

+25 °С;

+10 °С;

0 °С.

166. Найвища тактильна чутливість у людини розвинена:

на п’яті;

на животі;

+на кінчиках пальців рук;

на кінчиках пальців ніг.

 

167. Складові особистості, які мають найбільше значення:

індивідуально-вольова та психофізіологічна;

+емоційно-вольова та індивідуально-психологічна;

духовно-емоційна та тілесна;

емоційна та духовна.

 

168. Компетентність особистості формують:

+цілеспрямовані зусилля з метою професійного, творчого, духовного зростання;

професійні навички;

рівень освіти;

творчий потенціал.

169. Здатність комплексно осмислювати отримувану інформацію, доходячи логічних, правильних, самостійних висновків – це:

здібності;

творчість;

+інтелект;

воля.

 

170. Діяльність, що породжує якісно новий продукт, який вирізняється неповторністю, оригінальністю, утилітарною або естетичною
корисністю – це:

+творчість;

мистецтво;

література;

живопис.

 

171. Протистояти «зомбуванню» у різних формах людині допомагає така психологічна діяльність:

здібності;

інтелект;

почуття;

+воля.

 

172. Особливі здібності людини в одній чи кількох галузях діяльності, що виявляються у творчому розв’язанні завдань, називають:

ерудицією;

інтелектом;

+талантом;

досконалістю.

173. Елементами емоційно-вольової складової особистості є:

+емоції, почуття, воля, здібності, творчість, інтелект;

темперамент, характер;

виховання, освіта, рівень інтелекту, професійні навички;

настрій, вольові якості, темперамент.

 

174. Елементами індивідуально-психологічної складової особистості є:

емоції, почуття, воля;

настрій, вольові якості, талант;

+темперамент, характер;

здібності, творчість, інтелект.

 

175. Серед зазначених стилів мислення неіснуючий – це:

синтетичний;

ідеалістичний;

прагматичний;

аналітичний;

+гуманістичний.

 

176. Логічна, методична, ретельна, детальна і обережна манера розв’язання проблем вирізняє такий стиль мислення:

синтетичний;

прагматичний;

+аналітичний;

реалістичний.

 

177. Сильна, урівноважена, рухлива, діяльна, активна в межах розумного людина за типом темпераменту є:

+сангвініком;

холериком;

флегматиком;

меланхоліком.

 

178. Сильна, неврівноважена, емоційна людина за типом темпераменту є:

сангвініком;

+холериком;

флегматиком;

меланхоліком.

 

179. Сильна, урівноважена, інертна, спокійна, часом малоактивна людина за типом темпераменту є:

сангвініком;

холериком;

+флегматиком;

меланхоліком.

180. Меланхолійний характер має:

сильна, урівноважена, рухлива, діяльна, активна в межах розумного людина;

+схильна до роздумів, іноді байдужа, інфантильна людина;

сильна, неврівноважена, емоційна людина;

сильна, урівноважена, інертна, спокійна, часом малоактивна людина.

 

181. Носії конвергентного мислення прагнуть:

+знайти єдино правильне рішення, навіть у тому разі, коли є інші, не менш ефективні, варіанти;

розглянути якомога більше варіантів, шукаючи оптимальний;

заперечити варіанти, запропоновані іншими особами;

будь-що відстояти власний варіант рішення проблеми.

 

182. Носії дивергентного мислення прагнуть:

знайти єдино правильне рішення, навіть у тому разі, коли є інші, не менш ефективні, варіанти;

заперечити варіанти, запропоновані іншими особами;

+розглянути якомога більше варіантів, шукаючи оптимальний;

будь-що відстояти власний варіант рішення проблеми.

 

183. Вершину піраміди потреб людини за А. Маслоу формує потреба:

у фізичній та психічній безпеці;

у любові;

у їжі, воді, повітрі, теплі;

+у самореалізації.

 

184. Органічне поєднання в громадянах і суспільстві таких чеснот, як чесність, любов, відвертість, щирість, доброта і доброзичливість, безкорисливість, милосердя, працелюбство, любов до природи і дітей, повага до літніх людей і жінок, називається:

+духовністю;

вихованістю;

інтелігентністю;

моральністю.

 

185. Екологічна свідомість передбачає обов’язкову наявність:

+екологічних знань, мислення, світогляду, етики і культури;

високого інтелектуального потенціалу;

вищої освіти;

почуття власної гідності.

 

186. Серед функцій екологічної свідомості у життєдіяльності суспільства неіснуючі – це:

регулятивна;

пізнавальна;

+організаційно-управлінська;

нормативна;

прогностична.

 

187. Тип екологічної свідомості, який домінує нині у суспільстві:

екобіоцентричний;

+антропоцентричний;

біоцентричний;

екоцентричний.

 

188. Характер взаємодії людини з природою за антропоцентричного світогляду визначається:

категоричним імперативом;

+прагматичним імперативом;

екологічним імперативом;

гіпотетичним імперативом.

 

189. Характер взаємодії людини з природою за екобіоцентричного світогляду визначається:

гіпотетичним імперативом;

прагматичним імперативом;

+екологічним імперативом;

категоричним імперативом.

 

190. Антропоцентрична етика розглядає природу як:

живий організм;

суб’єкт;

предмет;

+об’єкт.

 

191. Екологічна етика розглядає природу як:

об’єкт;

+суб’єкт;

предмет;

живий організм.

 

193. Засновниками екологічної етики є:

+Ольдо Леопольд та Альберт Швейцер;

Емануіл Кант та Фрідріх Ніцше;

Карл Маркс та Фрідріх Енгельс;

Том Ріган та Пітер Сінгер.

194. Засвоєння людиною екологічних знань та екологічної етики для становлення її життєвої позиції називається:

екологічною культурою;

екологічною свідомістю;

+екологічним вихованням;

екологічною освітою.

 

195. Система знань про глобальні умови існування живого, комплекс просвітницьких і педагогічних заходів для формування природоохоронної свідомості називається:

екологічною культурою;

екологічною свідомістю;

екологічним вихованням;

+екологічною освітою.

 

196. «Стратегію Європейської економічної комісії ООН з освіти в інтересах сталого розвитку» було ухвалено:

у 1972 р.;

у 1992 р.;

+у 2005 р.;

у 2010 р.

 

197. Найбільш поширеним антропологічним типом українців є:

а)дунайський;

поліський;

+центральноукраїнський;

верхньодніпровський;

карпатський.

 

198. У жодному ареалі Європи, крім України, не зафіксовано такого антропологічного типу:

+поліський;

центральноукраїнський;

нижньодніпровсько-прутський;

динарський.

 

199. В етногенезі українців брали участь такі неслов’янські племена:

білі хорвати;

+дако-фракійці;

словаки;

серби.

 

 

200. Національний тип світовідчуття, який ґрунтується на етнічних образах і символах, що зумовлюють стереотипи поведінки, психічні реакції, ставлення до навколишньої дійсності, називають:

національним характером;

національною психологією;

+ментальністю;

національною культурою.

 

201. Люди з красивою зовнішністю, високим зростом, світлим волоссям, блакитними очима, довгим обличчям з тонким носом, розвиненим підборіддям належать до такого соціопсихічного типу:

динарський;

понтійський;

остійський;

+нордійський.

 

202. На формування і розвиток екологічної культури українців впливають такі особливості їх етнічного характеру:

індивідуалізм;

екзекутивність та інтровертивність;

толерантність;

емоційно-естетична домінанта;

+усе вище зазначене.

 

203. Фізіологічна потреба людини у воді за відсутності фізичних навантажень у регіонах з помірним кліматом становить:

1–2 л/добу;

1,5–2,5 л/добу;

+2,5–3 л/добу;

3,5 л/добу.

 

204. Кількість людей у світі, які позбавлені належних санітарно-гігієнічних послуг, становить:

10 млн;

100 млн;

1 млрд;

+2,4 млрд.

 

205. Процес становлення особистості, навчання і засвоєння індивідом цінностей, норм, настанов, зразків поведінки, властивих певному суспільству, називають:

+соціалізацією;

соціальною адаптацією;

вихованням;

освітою.

206. Антропоекологічний процес – це:

процес формування антропоекосистеми;

+взаємодія людських спільнот із довкіллям і послідовна зміна результатів цієї взаємодії для людей і для довкілля;

процес зміни антропологічних характеристик людини у процесі еволюції;

процес розвитку людських спільнот у часі і просторі.

 

207. Наука про профілактику захворювань, збереження, відновлення та поліпшення здоров’я називається:

медична екологія;

екотрофологія;

+санологія;

валеологія.

 

208. Наука, яка вивчає механізми підтримання стану здоров’я, способи збільшення тривалості життя, збереження працездатності, називається:

геронтологія;

+валеологія;

санологія;

демекологія.

 

209. Передумовами гіпоксійного стану в людини можуть бути:

понижений уміст кисню в атмосферному повітрі;

нестача гемоглобіну в крові і порушення кровообігу;

дихальне отруєння;

+усе вище зазначене.

 

210. Відселення чи переїзд людей із забруднених регіонів називають:

депортацією;

+екологічною міграцією;

переселенням;

виселенням.

Прийняття містобудівних рішень в наш час все тісніше обумовлюється наявністю і можливостями мобілізації ресурсів міського розвитку.

Традиційно до складу таких ресурсів відносяться:

природні (земельні – територія, водні, лісні, корисні копалини, екологічна ситуація тощо);

техногенні (енергетичні ресурси, матеріально-речова, інженерна і транспортна інфраструктури);

соціогенні (трудові ресурси); організаційно-кадрові (адміністрація, науково-проектне забезпечення);

економічні (інвестиційне та матеріально-технічне забезпечення);

правові (нормативно-законодавчі акти, норми та правила забудови) тощо [1].

В сукупності вони утворюють ресурсний потенціал міста, який обумовлює можливості розвитку його функціонально-планувальної структури, та збереження і розширення якого є основною задачею управління міським розвитком.

Можливості такого розвитку характеризуються посиленням взаємозв’язку та взаємодії усіх видів ресурсів. Ресурси, які необхідні для забезпечення сталого розвитку населених пунктів, відносяться, як правило, до ресурсів багатоцільового використання.

Для кожного населеного пункту і відрізку часу існує своє ранжування ресурсів за їх значущістю (дефіцитністю) для розвитку міст. Як правило, в більшості міст України в наш час найбільш важливими внаслідок своєї обмеженості є територіальні ресурси.

Їх особливістю є те, що території для розвитку міста є, як правило, не просто обмеженими, а й те, що сама територія є іммобільним ресурсом, тобто таким, що не переміщується, на відміну від інших видів ресурсів, які можуть бути частково або повністю мобільними (водні, енергетичні, трудові, інфраструктурні тощо).

Саме іммобільність територіальних ресурсів надає їм найголовнішого значення в проблемі міського розвитку, в той час як дефіцит ресурсів мобільних носить системний характер і може бути вирішений за рахунок їх переміщення в певну точку з інших, більш-менш віддалених місць локалізації.

Сучасний етап міського розвитку характеризується практично рівнозначними об’ємами як будівництва на вільних територіях перспективного розвитку, так і в районах реконструкції існуючої забудови. Причому, в зв’язку з обмеженістю позаміських територіальних ресурсів, а також тенденціями зведення житлових будинків підвищеної комфортності та елітарних, особливо в центральних районах міста, зростає попит на території.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 802; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.311 сек.