Економічні та соціальні збитки від забруднення навколишнього середовища

Об’єкт	Виникнення збитків	Структура витрат
Гідросфера, атмосфера, ґрунти	Збитки рибному, лісовому, комунальному, сільському господарству. Збитки промисловості, здоров’ю людей, тварин та рослинному світу, транспорту	Втрати матеріальних цінностей. Перевитрата енергії. Затрати на очистку стічних вод. Затрати на ремонт машин та споруд, затрати на відвернення зашумлення, засолення ґрунтів, на посадку зелених насаджень. Втрата працездатності людей, зниження продуктивності сільгоспугідь, якості продукції, зникнення тваринного світу, птахів та рослин, активне яроутворення, ерозія ґрунтів, ріст числа ворогів сільськогосподарських угідь та ліс­них масивів, виникнення небезпечних хвороб у людей, тварин, риб, птахів

Згідно із Законом України «Про охорону навколишнього середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розмірів стягнення і незалежно від плати за забруднення природних ресурсів.

Збитки від забруднення водних ресурсів. Об’єми скидів забруд­нювальних речовин та їх концентрація визначаються на підставі даних обстеження об’єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій тощо з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затверджених норм гранично допустимих скидів (ГДС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.

Середню концентрацію забруднювальних речовин у стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначають з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчислюють за формулою:

де С_с — середня концентрація, що приймається як розрахункова при визначенні збитків, г/м³;

С₁, С₂, …, С _n — концентрація забруднювальних речовин у відібраних пробах за період порушення водоохоронного законодавства, г/м³;

n — кількість проб.

За відсутності даних про кількість нафти чи інших забруднювальних речовин їх масу визначають за формулою:

М _і = (М_р – М_ф) S ∙ 10^-6 + (C_р – C_ф.к.) V ∙ 10^-6 ,

де М _і — маса нафти (нафтопродуктів), яка потрапила у воду, т;

М_р — маса нафти (нафтопродуктів), розлитої на 1м² поверхні води, т;

М_р — маса нафти на 1м² поверхні води, що має природне походження;

S — площа розливу нафти, м²;

10^{-6 —} коефіцієнт, який враховує розмірність величин;

C_{р —} коефіцієнт розчиненої у воді нафти на глибині n, г/м³;

C_ф.к. — фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/м³;

V — об’єм забрудненої води, м³, що визначається за формулою V = S ∙ n, де n — глибина поширення нафти у воді, м.

Збитки від наднормативних скидів визначаються за формулою:

де V — інтенсивність скидання оборотних вод, м³/год;

Т — тривалість наднормативного скиду, год;

С_с.ф — середня фактична концентрація забруднювальних речовин у зворотних водах, г/м³;

С_д — дозволена для скиду концентрація забруднювальних речовин, які відсутні в переліку допустимих, а фактична концентрація їх перевищує ГДК для водного об’єкта, що приймає зворот­ні води, в розрахунковій формулі приймається рівною ГДК;

0,003 — базова ставка відшкодування збитків, в частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, НМД/кг (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднювальних речовин в частках неоподатковуваного мінімуму доходів за одиницю маси речовини);

А _і — показник відносної небезпечності речовини, визначається співвідношенням 1/С_ГДК, де С_ГДК — гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з СанПіН №4630-88 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогоспо­дарських водойм.

У разі скиду речовин, для яких не встановлено рівні ГДК або орієнтовно-безпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності приймається рівним 100, а при ГДК — «відсутність» — 100 тис.

Для завислих речовин показник відносної небезпечності прий­мається рівним 0,3, а для підприємств, що експлуатують комунальні системи каналізації, — 0,1.

n — величина неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в одиницях національної валюти;

К — коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта: морські та поверхневі водні об’єкти комунально-побутового водокористування — 1,0; поверхневі водні об’єкти господарсько-питного водокористування — 1,4; поверхневі та морські водні об’єкти рибогосподарського водокористування ІІ категорії — 1,6, І категорії — 2,0;

10³ — коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

Збитки за наднормативні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у разі порушення технологічних режимів роботи очисних споруд, передбачених проектом у розмірі, який не повинен перевищувати 50 % прибутку за послуги каналізації за час порушення природоохоронного законодавства (крім аварійних скидів).

Збитки від самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів зворотних вод (крім скидів із водних транспортних засобів) визначаються за формулою:

де позначення аналогічні тим, що використані у попередній формулі.

Збитки від аварійних скидів комунальними каналізаціями від­шкодовуються у розмірі, що не повинен перевищувати 50 % річного прибутку за послуги каналізації.

Збитки від скидів зворотних вод із водних транспортних засобів визначаються за формулою:

де W — об’єм скинутих зворотних вод, м³;

С_ф — фактична концентрація забруднювальної речовини в зворотних водах, г/м³.

У разі відсутності даних про витрати скинутих із судна господарсько-фекальних вод та їх концентрацію, об’ємним накопиченням їх для судна І категорії (судна довжиною більше 65 м необмеженого району плавання, незалежно від чисельності екіпажу) приймається 50 л, а для всіх інших категорій — 25 л на одну особу за добу при БСК20-350 мг/л і вміст твердих завислих речовин 350 мг/л.

Збитки від аварійних та інших скидів речовин у чистому вигляді (нафтопродуктів, фенолів тощо) визначаються за формулою:

З_а = М∙0,003 ∙ А_і n К,

де М — маса скинутої забруднювальної речовини, кг.

Збитки від забруднення водного об’єкта сміттям розраховуються за формулою:

,

де З_с — збитки від забруднення сміттям, в одиницях національної валюти;

М — маса сміття, що зібране судном-сміттєзбірником, визначена як добуток множення забрудненої площі S, на середню масу W _ср сміття, з 1 м² (зібраного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центра — ∆ W ₁, ∆ W ₂, ∆ W ₃) за формулою:

де

S — площа водної поверхні, забрудненої сміттям, м²;

К _х — коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверх­ні води сміттям;

0,17 — вартість перевезення та утилізації сміття, в НМД-одиницях;

А _і — показник небезпечності сміття, визначається з відношення: 1/ГДК найбільш небезпечної забруднювальної речовини, яку було виявлено в складі скинутого сміття;

Т — час роботи спецсуден на збиранні сміття, год;

0,1 — вартість 1 години роботи спецсудна в НМД-одиницях.

Загальну суму збитків при одночасному забрудненні водного об’єкта кількома забруднювальними речовинами (але однією юридичною чи фізичною особою) визначають додаванням до найбільшої з усіх розрахованих суми збитків для інших забруднювальних речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15.

У разі залпового скиду, що призвів до забруднення водного об’єкта в контрольному отворі до 50 і більше ГДК, розраховану суму збитків помножують на коефіцієнт 10.

Якщо було вжито заходів щодо ліквідації наслідків забруднення, то сума збитків зменшується залежно від кількості зібраної забруднювальної речовини та часу, витраченого на ліквідацію наслідків забруднення. Зменшену суму збитків розраховують за формулою:

де З_з — зменшена сума збитків, в одиницях національної валюти;

З_п.с. — початкова сума збитків, в одиницях національної валюти;

∆ М_і — маса зібраної забруднювальної речовини за кожний відрізок часу збирання, т;

М — маса скинутої забруднювальної речовини, т;

К_{з і} — коефіцієнт зменшення збитків згідно зі строками ліквідації наслідків забруднення.

Строк ліквідації наслідків забруднення вод розраховується для кожного відрізку часу як різниця між:

· часом в момент початку скиду (якщо його встановлено)
і часом на момент закінчення ліквідації наслідків забруднення вод, Т;

· часом в момент виявлення скиду (якщо час початку скиду не з’ясовано) і часом на момент закінчення ліквідації наслідків забруднення вод, Т_в.

Якщо одночасно відбувається скид і збір забруднювальних речовин, строк визначається як час роботи технічних засобів.

Величину збитків внаслідок забруднення поверхневих вод, територіальних і внутрішніх морських вод та підземних горизонтів води визначають за формулою:

де Н_{б і} — базовий норматив скидання і -ої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т;

М_{л і} — маса річного скиду і -ої забруднювальної речовини в межах ліміту, т;

К_п — коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруд­нювальних речовин;

М_{п і} — маса понадлімітного річного скиду і -ої забруднювальної речовини;

К_т — регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства;

К_{інд —} коефіцієнт індексації;

n — кількість видів забруднювальної речовини.

Базові нормативи плати за скидання і -ої забруднювальної речовини у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Н_{б і} ) встановлюються на підставі гранич­но допустимої їх концентрації, відносної агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії і затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Значення показника М_{п і} приймається рівним річному обсягу скиду і -ої забруднювальної речовини в межах ліміту, а показник М_{п і} — річному обсягу понадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт).

Регіональні басейнові коефіцієнти К_т, які враховують територіальні соціально-економічні особливості, а також екологічні умови функціонування водного господарства, наведено в табл. 7.15.

Збитки, які завдаються лісовому господарству. Оцінка економічного збитку, що завдається лісовому господарству забрудненням навколишнього середовища, приводиться до базового періоду за формулою:

де К_t — капітальні вкладення на створення захисних насаджень, грн/га;

С_t — експлуатаційні витрати на вирощування насаджень, грн/га;

Е_np — нормативний коефіцієнт різночасових витрат (0,03);

t — базовий період, до якого приводяться витрати t -го року;

Т — період функціонування захисних насаджень, років;

t _о — рік закладки (посадки) лісових насаджень.

Таблиця 7.15

ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА К_т

Назва водного басейну	Кт
Азовське море	2,0
Чорне море	2,0
Дунай	2,2
Тиса	3,0
Прут	3,0
Дністер	2,8
Дніпро (до м. Києва)	2,5
Дніпро (м. Київ, включно до Каховського гідровузла)	2,2
Дніпро (Каховський гідровузел включно до Чорного моря)	1,8
Прип’ять	2,5
Західний Буг та річки басейну Вісли	2,5
Десна	2,5
Південний Буг та Інгул	2,2
Ріки Кримського півострова	2,8
Сіверський Донець	2,2
Міус	2,2
Кальміус	2,2

За базовий період приймається рік створення захисних насаджень, проведення рубок догляду і здійснення інших лісогосподарських заходів. Усі технологічні витрати обчислюються: на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 га захисних насаджень, на виробництво 1 ц продукції рослинництва.

Величину економічного збитку, що виник у процесі лісовіднов­лення насаджень, які загинули, можна визначити за формулою:

де — площа ділянки, на якій ведеться відновлення в t -ому році, га;

— витрати на створення зімкнувшихся лісокультур на і -й дільниці в t -ому році, грн/га;

— питомий збиток від зниження приживання лісокультур на і -й дільниці в t -ому році, грн/га;

— витрати на рекультивацію на і -й дільниці в t -ому році, грн/га;

— витрати на проведення заходів щодо підвищення газостійкості лісових культур на і -й дільниці в t -ому році, грн/га.

Для лісодефіцитних районів величина економічного збитку може бути визначена за формулою:

У_d = V_d ∆В _d + V_dн K _dзg_dз ,

де V_d — обсяг ділової деревини, яка заготовляється у забрудненому районі, м³;

∆В _d — додаткові витрати на заготівлю ділової деревини у забрудненому районі (зниження діаметру деревостанів, об’єму хлистів), грн/м³;

V_dн — недозаготовлений обсяг ділової деревини у забрудненому районі з причин зниження запасу (розрахункової лісосіки), м³;

K _dз — коефіцієнт цінності ділової деревини, яка заготовляється на даному підприємстві, що визначається відношенням середньої ціни деревини до середньої ціни деревозамінних матеріалів;

g_dз — питома вага деревозамінних матеріалів, т/м³;

— витрати на виробництво деревозамінних матеріалів, грн./т;

— витрати на постачання деревозамінних матеріалів, грн./т;

— збиткова місткість виробництва деревозамінних матеріалів у районі споживання, грн/т.

Госпрозрахункова величина економічного збитку від зниження продуктивності деревостанів, що виникає у сфері промислової діяльності лісових підприємств, визначається за формулою:

де — ціна реалізації ділової деревини відповідно в забрудненому районі і за умови відсутності фактора забруднення, грн/м³;

— собівартість заготівлі ділової деревини, відповідно: в забрудненому районі при умові відсутності фактора забруднення, грн/м³;

— середній розмір прибутку від реалізації ділової деревини при умові відсутності фактора забруднення, грн/м³.

Економічний збиток, що виникає при використанні відходів лісозаготівель, можна буде визначити за попередньою фор-
мулою.

Величина економічного збитку З_е від зниження природозахисних і оздоровчих послуг лісу в загальному випадку має вигляд:

З_е = В_н + В_в,

де В_н — витрати на підтримку нормативного стану лісу, що забезпечують визначений рівень використання його природозахисних і оздоровчих послуг, які виникають внаслідок забруднення;

В_в — витрати на відновлення (компенсацію) екологічних корисностей лісу в інших галузях народного господарства.

Збитки, які завдаються земельним ресурсам. Обсяг економічних збитків від забруднення земельних ресурсів визначається за формулою:

де q — коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів;

— питомі збитки від викиду 1 т забруднювальних речовин на ґрунт;

М_в — маса викиду на ґрунт.

Ця формула використовується для підрахунків економічних збитків за використання землі під побутові, органічні відходи; якщо ж відходи пов’язані з небезпечними речовинами, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України використовує методику визначення економічних збитків з урахуванням якості ґрунтів, токсичності речовини та глибини її просочування у ґрунт.

Основою розрахунків величини збитків від забруднення земельних ресурсів є грошова оцінка конкретної земельної ділянки, яка на підставі Закону України «Про плату за землю» визначається та уточнюється Держкомземом України. Витрати на здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресурсів зростають залежно від глибини просочування забруднювальної речовини у співвідношенні 10:3, тобто зі збільшенням глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення зростають утричі.

Всю складність впливу забруднювальних речовин на земельні ресурси зведено до чотирьох груп небезпечності, основою для яких є показники гранично допустимих рівнів (ГДР) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин у ґрунті, мг/кг.

Отже, розмір відшкодування збитків (Р_в.з.) визначається за фор­мулою:

Р_в.з. = А ∙ Г_д ∙ К_з ∙ К_н ∙ Ш_егз,

де А — питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, визначені як 0,5 Г_д;

Г_д — грошова оцінка земельної ділянки до забруднення, грн;

К_з — коефіцієнт, що характеризує вміст забруднювальної речовини (м³) в об’ємі забрудненої землі (м³) залежно від глибини просочування;

К_н — коефіцієнт небезпечності забруднювальних речовин;

Ш_егз — показник (шкала) еколого-господарського значення земель.

Коефіцієнт забруднення землі (К_з) визначається за формулою:

де О_зр — об’єм забруднювальної речовини, м³;

Т_з — товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування та визначається як 0,2 м (орний шар);

П_д — площа забрудненої земельної ділянки, м²;

І_п — індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднювальної речовини.

Якщо К₃ < 1, він не враховується.

Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Г_д) визначається за формулою:

де П_агр — грошова оцінка 1м² агровиробничої групи ґрунтів (грн/м²), яка визначається за формулою:

,

де Г_у — грошова оцінка 1 м² відповідних угідь сільськогосподарського підприємства, грн/м²;

Б_агр — бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів земельної ділянки;

Б_у — бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.

Збитки від забруднення атмосфери. Збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, відшкодовуються підприємствами незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

Величина збитку від забруднення атмосфери З_а визначається за формулою:

З_а = К₁ ∙ К₂ ∙ З_п ∙ М_а,

де К₁ — коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду;

К₂ — коефіцієнт, що враховує висоту викиду;

З_п — питомий збиток від викиду 1 т забруднювача в атмосферу, грн/т;

М_а — маса викиду в атмосферу за рік, т.

Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків визначають за формулою:

,

де З _d ^з.н — питомі збитки, завдані здоров’ю населення, грн на 1 особу;

R — чисельність населення в зоні впливу підприємства;

З _d ^к.г — питомі збитки комунальному господарству, грн;

З _d ^с.г — питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн;

S — площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;

Ф — вартість основних промислово-виробничих фондів, млн грн;

З _d ^пр — питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн грн фондів.

Таблиця 7.16

ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА К₁

Значення коефіцієнта К1	Характеристика пункту, де розташовано об’єкт забруднення
0,1	Підприємство розташоване віддалік від населених пунктів на незручних для сільськогосподарського використання землях, які не становлять великої цінності для збереження в якості ландшафтних і заповідних зон
0,3	Підприємство розташовано віддалік від населених пунктів на сільськогосподарських землях, які не вимагають спеціальних меліоративних робіт
0,5	Підприємство розташовано на селітебній території сільськогосподарських населених пунктів
0,7	Підприємство розташовано на селітебній території міст з населенням до 100 тис. чол.
1,0	Підприємство розташовано на селітебній території міст з населенням від 100 до 500 тис. чол.
2,0	Підприємство розташовано на селітебній території міст з населенням понад 500 тис. чол.
2,5	Підприємство розташовано поблизу ландшафтних, водоохоронних, санітарних, замовлених, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах і населених пунктах
3,0	Підприємство розташовано поблизу територій курортних місць, історико-архітектурних пам’яток, що охороняються державою, місць масового відпочинку працівників у містах та інших населених пунктах

Таблиця 7.17

ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА К₂
(у залежності від висоти викиду)

Висота викиду	К2
15 м	1,5
16—40 м	1,3
41—80 м	1,0
81—150 м	0,7
151—220 м	0,3
221—500 м	0,15

Таблиця 7.18

Дата добавления: 2015-05-24