Вклад Софії Русової у розвиток української педагогіки

С.Русова – педагог світового рівня, автор концепції національного дитячого садка, основоположник української дошкільної педагогіки. Вона вважала, що виховання є процес творчий, однак фундаментом він має науку-закони психології, фізіології, педагогіки.

У праці «Освітня діяльність і педагогічні погляди С.Русової» освіта, на думку С.Русової, своїм широким змістом наближається до поняття інтелектуального розвитку, який педагог розглядає як продукт активних зусиль дитини. Він може залежати від середовища, але завжди є результатом власної праці дитини.

Вона проголошує гуманістичний принцип педагогіки – в залежності від нахилів окремої особи дати кожній максимум інтелектуального розвитку, сформувати високу соціальну свідомість і готовність працювати на користь суспільства.

С.Русова вважала за необхідне розвивати природну дитячу допитливість і наполегливо працювати над формуванням інтересів дошкільнят. На її думку, важливо уникати диктату у явищах, які пропонуються дітям для спостереження, розвивати самостійність мислення, швидкість думки. З цією метою потрібно вивчати особливості розвитку кожної дитини, сприяти розквіту її індивідуальності, оскільки виховання повинне "дати змогу виявитися самостійним творчим силам дитини".

У праці «В дитячому садку» вона підкреслює, що в дитячому садку головне "не вчити дитину, не давати їм готові знання, хоч би й саме початкове, а більш усього збудити в дитині її духовні сили, розворушити цікавість, виховати її почуття".

Навчання, з точки зору С.Русової, є частиною виховання, яке плекає інтелект, розвиває розум, уяву, думки, погляди, воно дає ті скарби, що керують відносинами людини. Як зазначала Русова, розвивати потрібно не тільки чесноти серця, бо добрим, ласкавим, вдячним може бути і звір, але думати може лише людина.

У своїй праці «Теорія і практика дошкільного виховання» Русова дає рекомендації щодо розвитку пам’яті і уваги, завдяки яким дитина затямлює свої сприймання і перетворює їх в сні уявлення.

В працях С.Русової основна увага приділяється методам навчання і виховання дітей в дошкільному закладі.

Навчання дошкільників, на її думку, повинно підкріплюватись дотриманням психологічних умов, серед яких на перше місце вона ставить вимогу індивідуалізації виховних впливів, врахування того, "що найближче духовному складу дитини". Адже діти мислять звуками, фарбами, формами, відчуттям, отже корисно вдаватися до всіх наочних засобів навчання з тим, щоб органи чуття дітей брали безпосередньо участь у сприйманні навчального матеріалу.

Русова виступала проти схоластики і зубрячки. Для того, щоб правильно навчати дітей, потрібно знати їх вікові та індивідуальні психологічні особливості.

Сьогодні відкриваємо її спадщину як теоретичне підґрунтя вітчизняної системи дошкільної освіти України.

Дата добавления: 2015-05-24