Полімери

Дефекти в кристалах

Ідеально правильну структуру монокристали мають у порівняно невеликих об'ємах. Дефекти кристалічних ґрат зумовлені в основному включенням атомів інших елементів, вакансіями і дислокаціями.

Якщо у вузлі або міжвузловому просторі кристалічних ґрат розміщений

атом домішки, то це веде до спотворень (рис. 8.4 б).

Якщо у вузлі кристалічних ґрат немає атома, то виникає дефект ґрат, який називається вакансією. Спотворення грат цього типу зображено на

рис. 8.4, в.

Механічні властивості кристалів значною мірою залежать від наявності особливих дефектів - дислокацій. Дислокація виникає внаслідок зміни атомних площин у деякій частині кристала, одна з площин розмісщується в проміжку між іншими атомними площинами. Це відбувається тоді, коли кристал зазнає деформації зсуву, тобто одноатомна площина ссобується відносно іншої. Дефекти в кристалах дуже впливають на їхні фізичні

властивости.

Останнім часом у техніці дедалі більше застосовують речовині, які називаються полімерами. Вони утворюються через приєднання одного до одної ряду молекул (мономерів) з низькою відносною молекулярною масою.

Процес утворення полімерів називається полімеризацією. Кількість

мономерних молекул, які входять до складу молекули полімеру - це сту-

пни полімеризації. Молекулярна маса полімерів дуже велика. Залежно

від властивостей вихідних молекул у процесі полімеризації можуть виникати як лінійні молекулярні ланцюжки, так і розгалужені.

Полімери поділяють на два класи: природні і синтетичні. До природних полімерів належать сполуки високої молекулярної маси, наприклад опіки, каучук, до синтетичних - різні пластмаси.

Механічні властивості полімерів багато в чому залежать від сил взаємодії між окремими молекулами. Наявність у полімерах упорядкованих областей сприяє значному підвищенню їхньої міцності. Великий вплив мають довжина молекулярного ланцюжка, ступінь його розалужєності і розміщення структурних ланок у макромолекулі. Отже, властивості полімерів безпосередньо пов'язані з їхньою хімічною структурою, оскільки вона визначає розміри кристалічних областей і їхню жорсткість ланцюжка і його довжину, просторову будову макромолекул.

Пластмаси мають найрізноманітніші фізичні властивості:

корозійну стійкість, здатність формуватися у вироби складної конфігурації і витримувати різні зміни температури, добрі теплоізоляційні характеристики, високу діелектричну проникність, велику питому міцність, малу густину

тощо.

Дата добавления: 2015-05-24