Суботів

Київська брама Глухівських міських укріплень

Миколаївська церква

Церкву збудовано на місці однойменної дерев’яної, відомої з документів, у 1683-1695 рр. Замовником був глухівський сотник Василь Ялоцький. У кінці XVII – на початку XVIII ст. деякий час правила за соборну і була головною домінантою Радного майдану. Перед нею відбувалися козацькі ради: 1708 р. тут було обрано гетьманом І.Скоропадського, 1727 р. – Д.Апостола, 1750 р. – К.Розумовського. У радянський період церкву закрили, а повернули релігійній громаді у 1991 р.

Миколаївська церква – найдавніша мурована споруда Глухова, унікальний зразок тридільного триверхого храму, найяскравіший твір архітектурного стилю козацького відродження кінця ХVІІ ст., єдиний вцілілий твір видатного архітектора Матвія Єфимова

Браму у вигляді однопролітної мурованої арки у земляному валу з невеличкими бічними кордегардіями почали будувати 1766 р. під загальним наглядом архітектора А.Квасова на місці дерев’яної фортечної брами. Будівництво завершено 1769 р. коштом державної скарбниці. Пам’ятка знаходиться на території заповідника. Замикає з заходу перспективу головної вулиці – Києво-Московської і грає важливу роль у панорамі заповідника, що розкривається з боку р. Есмань.

Націона́льний істо́рико-культу́рний запові́дник «Чигири́н» — заповідник розташований в Чигиринському районі Черкаської області. Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут зберігаються пам'ятки різних часів, але найбільша частина їх пов'язана з історією козацтва та становленням державності українського народу.

Чигирин – перша столиця України часів гетьмана Б. Хмельницького, с. Суботів – його родинний маєток.

Чигиринщина була одним із центрів гайдамацького руху. Мотронинський монастир в Холодному Яру відіграв ключову роль у повстанні гайдамаків – Коліївщині, котре охопило значні території Правобережної України.

Заповідник охоплює: місто Чигирин, села Суботів, Стецівка, Медведівка, а також дубово-ясеневе урочище Холодний Яр таАтаманський парк.

На території заповідника розташовані 35 пам'яток археології, історії, архітектури, етнографії, мистецтва, природи, які входять до складу заповідника.

В заповіднику працює 5 музеїв:

· музей Богдана Хмельницького в Чигирині

· археологічний музей в Чигирині,

· історичний в с. Суботові,

· краєзнавчий – в с. Медведівці,

· етнографічний музей «Українська хата кін. XIX-поч. ХХ ст.» – в с. Стецівці.

Перша письмова згадка про Суботів належить до початку XVII століття: він, як хутір, був власністю дрібного шляхтича, козацькогосотника Михайла Хмельницького.За часів Михайла Хмельницького тут був деревяний двір.

Після його загибелі у 1620 його син Богдан Хмельницький по 1648збудував у Суботові палац-фортецю, яка стала однією з йогорезиденцій (1664), згодом зруйнованою поляками.

За Богдана Хмельницького Суботів став значним осередком культури: у гетьмана була велика бібліотека. Чималий інтерес становили тут будівлі і архітектура — у Суботові, як і в Чигирині, був будинок гетьмана, а поряд будинки козацької старшини. Проте після смерті Богдана Хмельницького Суботів втратив своє значення.

Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» — комплекс пам'яток історії, культури та природи в місті Батурин Бахмацького району Чернігівської областіта за його межами; колишнє місцезнаходження резиденції гетьманів Лівобережної України.

На території заповідника нараховується 42 об'єкти культурної спадщини, серед яких 6 є пам'ятками архітектури (у тому числі 4 — національного значення), 24 — пам'ятками археології та 12 — пам'ятками історії місцевого значення.

Серед найцінніших пам'яток:

· палац К. Розумовського, споруджений за проектом всесвітньо відомого архітектора Ч. Камерона,

· будинок Генерального суду (пізніше — будинок генерального судді В. Кочубея) з парком,

· Воскресенська церква-усипальниця К. Розумовського,

· об'єкти Батуринського Миколо-Крупицького монастиря,

· комплекс пам'яток археології.

Дата добавления: 2015-05-24