Метод логарифмування

4.2.4. Способи часткової участі та пропорційного ділення.

4.1. Традиційні способи оброблення інформації в аналізі

Розглянемо групу традиційних прийомів.

Прийом порівнянь полягає в оцінюванні ефективності господарювання шляхом зіставлення фактичних показників роботи підприємства в звітному періоді з розрахунково-плановими показниками бізнес-плану звітного періоду, із фактичними показниками за ряд минулих періодів, із показниками кращих вітчизняних і зарубіжних підприємств аналогічного профілю тощо, а також зіставлення різних варіантів управлінських рішень із метою вибору найбільш оптимального з них. При порівнянні необхідна порівнянність аналізованих даних в оцінюванні, структурі, календарних термінах, умовах роботи. Наприклад, економічно неправильним буде порівнювати товарну продукцію за ряд суміжних років у діючих цінах. Результати порівнянь подаються у вигляді абсолютних відхилень фактичного розміру показника від базового (у відповідних одиницях вимірювання) або у вигляді відносних відхилень (у відсотках чи частках одиниць): темпи зростання, приросту, коефіцієнт динаміки й ін.

У практиці господарювання оцінку результатів господарювання можна дати за допомогою середніх і відносних величин. Середні показники розраховуються на основі масових, якісно однорідних даних. Вони дають узагальнену характеристику процесам та явищам. В економічному аналізі застосовуються: середня арифметична (проста і зважена), середня гармонійна (зворотне значення середньої арифметичної), середня геометрична (використовується для середніх темпів зростання), а також мода й медіана. Група відносних величин включає відсотки, коефіцієнти, індекси.

Балансовий метод являє собою зіставлення взаємозалежних показників господарської діяльності з метою з'ясування і встановлення їх взаємного впливу, а також підрахунку резервів підвищення ефективності виробництва. При цьому зв'язок між окремими показниками виражається у формі рівності підсумків, отриманих у результаті різних їх зіставлень. За допомогою балансового методу можна глибоко проаналізувати матеріальні і трудові ресурси, грошові прибутки та витрати підприємства. Достатньо широко застосовується він при вивченні фінансового стану підприємства. Прикладом використання даного методу є бухгалтерський баланс (ув'язування великої кількості показників шляхом виведення рівності активу і пасиву), платіжний баланс (співвіднесення платіжних засобів із платіжними зобов'язаннями), товарний баланс (Запаси товарні на поч. періоду + Надходження мат. = Обсяг товарообігу + Вибуття інших мат. + Запаси товарні на кін. періоду).

Прийом групувань широко застосовується при виявленні прихованих резервів. Він дозволяє розкрити взаємозв'язок між показниками (наприклад, залежність рівня зарплати від виробітку, зв'язок між рівнем виробітку та механоозброєністю праці тощо), визначити її характер і напрям. Групування доцільні також при підготовці первинного матеріалу та його аналітичному обробленні. Вони дають можливість виділити із сукупності даних найбільш характерні моменти, фактори, тенденції. Але за допомогою групувань не можна кількісно виміряти ступінь впливу факторів на досліджуваний показник.

Досить широко застосовується в економічному аналізі графічний метод, що забезпечує наочність і простоту сприйняття (стовпчикові, кругові, лінійні, координатні й інші графіки).

Графіки складаються з наступних елементів: графічного образу (ліній, фігур, крапок), що відображає аналітичні дані; осей координат, шкал із масштабами і числовими сітками; числових показників; написів, що пояснюють умовні позначки та зміст окремих частин графічного образу.

У економічному аналізі застосовуються майже усі види графіків: діаграми порівняння, діаграми тимчасових рядів, криві розподілу, графіки кореляційного поля, статистичні картограми.

Діаграми за своєю формою бувають стовпчикові, смугові, кругові, квадратні, лінійні, фігурні.

За змістом розрізняють зазначені нижче графіки.

Діаграми порівняння однойменних показників, що характеризують різні структурні підрозділи. Їх будують у вигляді стовпчикових або стрічкових діаграм, іноді квадратів чи кіл, площа яких дорівнює величині показника. Це найбільш простий і наочний графік для порівняння величин показників. Особливо виділяються фігурні діаграми, якщо вони добре виконані (у вигляді визначеної фігури). Також можна будувати графіки розподілу (робітників за стажем, верстатів за терміном експлуатації тощо).

Широко застосовується графічний метод для дослідження виробничих процесів, організаційних структур, процесів програмування і т.д. Наприклад, для аналізу ефективності використання промислового устаткування будуються розрахункові графіки, у т.ч. графіки множинних факторів.

У математично формалізованій системі аналізу, планування й керування особливе місце займають сіткові графіки. Вони дають великий економічний ефект при будівництві і монтажі будинків та споруд.

Сітковий графік дозволяє виділити з усього комплексу робіт найбільш важливі і зосередити на них основні ресурси будівельно-монтажних підприємств, організацій, установлювати взаємозв'язок між різними спеціалізованими організаціями та координувати їх роботу. На стадії оперативного аналізу і керування сітковий графік дає можливість здійснити діючий контроль за ходом будівництва, вчасно вживати заходів для усунення можливих затримок у роботі.

Оптимізація сіткових графіків здійснюється на стадії планування за допомогою скорочення критичного шляху, тобто мінімізації термінів виконання будівельних робіт при заданих рівнях ресурсів, мінімізації рівня споживання матеріалів, трудових і фінансових ресурсів при фіксованих термінах виконання будівельних робіт.

У закордонній практиці системного аналізу розповсюджений графо-математичний метод, що отримав назву «дерево рішень». Суть цього методу полягає в наступному.

Шляхом попереднього оцінювання потреби, попереднього аналізу можливих організаційних, технічних чи технологічних умов намічаються всі передбачувані варіанти розв’язання даної задачі. Потім у міру введення додаткових умов кожний із них поділяється на ряд варіантів. Графічне зображення цих варіантів дозволяє виключити менш вигідні з них і вибрати найбільш прийнятні.

Цей метод може знайти в нас застосування при визначенні порядку оброблення тих чи інших деталей на декількох верстатах із метою мінімізації загального часу оброблення; при встановленні розмірів ресурсів для мінімізації загальних виробничих витрат; при розподілі капітальних вкладень та інших ресурсів по промислових об'єктах; при розв’язанні транспортних і інших задач.

Важливим елементом у методиці аналізу є складання аналітичних таблиць. Це найбільш раціональна і зручна форма подання аналітичної інформації з точки зору сприйняття. Вони більш виразні й наочні порівняно з текстом. Показники розташовуються більш логічно, послідовно, займають менше місця. Табличний матеріал дає можливість охопити аналітичні дані в цілому як єдину систему; легше виявляти зв'язки між досліджуваними показниками.

Існують три види таблиць: прості, групові, комбіновані. За аналітичним змістом розрізняють таблиці, що відображають характеристику об’єкта дослідження за різними ознаками, порядок розрахунку показників, їх динаміку, структурні зміни у складі показників, взаємозв’язок між ними за різними ознаками, результати розрахунку впливу факторів на рівень показника, що досліджується, методику підрахунку резервів, зведені результати аналізу.

4.2. Способи визначення впливу факторів у детермінованому аналізі:

4.2.1 Способи елімінування

Одним із важливих методологічних питань в економічному аналізі є визначення величини впливу окремих факторів на приріст результативного показника.

Способи ланцюгової підстановки, індексний, абсолютних та відносних різниць ґрунтуються на методі елімінування. Елімінування – це виключати вплив всіх факторів на величину результативного показника крім одного. Цей метод виходить з того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без змін, потім змінюється два, потім три і т.д., при незмінюваності інших. Це дозволить визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

Найбільш універсальним є спосіб ланцюгових підстановок. Він використовується для адитивних, мультиплікативних, кратних і змішаних моделей.

Схему розрахунку впливу факторів на показник, використовуючи спосіб ланцюгових підстановок можна показати слідуючим чином:

1) умовні показники розраховуються шляхом ланцюгових підстановок в результуючому показнику базисного значення кожного фактору на звітний;

2) число умовних показників повинно бути на одиницю менше від числа впливаючих факторів, що впливають.

Наприклад, на результативний показник У виявляють вплив наступні фактори а, b, c, d. Факторна модель має такий вигляд:

Y = a*b*c*d

Базисне значення результативної ознаки має вигляд:

Y₀= a₀*b₀*c₀*d₀

Звітне значення:

Y₁= a₁*b₁*c₁*d₁

Зміна результативного показника дорівнює ΔУ, тобто ΔУ = У₁ – У₀

Тепер необхідно розрахувати умовні показники, яких повинно бути 3 (4 – 1 = 3).

У^І = a₁*b₀*c₀*d₀

У^ІІ = a₁*b₁*c₀*d₀

У^ІІІ = a₁*b₁*c₁*d₀

Розрахунковим шляхом рахуються тільки умовні показники. Базисне або планове значення можна брати в готовому вигляді із плану підприємства, а фактичні показники із квартального або річного звіту.

Щоб розрахувати вплив фактора а на зміну результативного показника, необхідного із першого умовного показника вирахувати базисне значення:

ΔУ_а = У^І – У₀ = a₁*b₀*c₀*d₀ – a₀*b₀*c₀*d₀

Вплив фактору b (Δу_b) визначають як:

ΔУ_b = У^ІІ – У^І = a₁*b₁*c₀*d₀ – a₁*b₀*c₀*d₀

Вплив фактору с (Δу_с) визначають:

ΔУ_с = У^ІІІ – У^ІІ = a₁*b₁*c₁*d₀ – a₁*b₁*c₀*d₀

Вплив фактору d (Δу_d) визначають:

ΔУ_d = У₁ – У^ІІІ = a₁*b₁*c₁*d₁ – a₁*b₁*c₁*d₀

Після розрахунку впливу факторів необхідно зробити перевірку правильності розрахунку, тобто скласти впливи факторів із урахуванням знаку і порівняти результат з відхиленням результативного показника від базисного періоду:

ΔУ = ± ΔУ_а ± ΔУ_b ± ΔУ_с ± ΔУ_d.

Застосування прийому ланцюгових підстановок має свої особливості при використанні кожного з типів факторних взаємозв’язків. Так, при адитивній формі взаємозв’язку застосування прийому ланцюгових підстановок приводе до методу різниць або балансовому методу.

Наприклад:

Р = З_н + П – ПВ – З_к

Р^І = З_н¹ + П⁰ – ПВ⁰ – З_к⁰

Р^ІІ = З_н¹ + П¹ – ПВ⁰ – З_к⁰

Р^ІІІ = З_н¹ + П¹ – ПВ^І – З_к⁰

ΔР_Зн = Р^І – Р⁰ = З_н¹ + П⁰ – ПВ⁰ – З_к⁰ – (З_н⁰ + П⁰ – ПВ⁰ – З_к⁰) = З_н¹ + П⁰ – ПВ⁰ – З_к⁰ – З_н⁰ – П⁰ + ПВ⁰ + З_к⁰ = З_н¹ – З_н⁰.

При адитивній формі залежності використовувати прийом ланцюгових підстановок недоцільно, так як потрібні значні допоміжні витрати праці і часу. Вплив же кожного з факторів, включених в дану факторну модель можна установити по величині відхилення фактичного значення показника від планового або базисного. При цьому важливо правильно установити знак впливу фактору на показник. В позитивних елементах формули, тобто залишки на початок періоду і надходження матеріалів знак відхилення відповідає знаку впливу фактору, тобто не змінюється. По негативним елементам знак впливу змінюється на протилежний.

Застосування прийому ланцюгових підстановок для мультиплікативнихзалежностей найбільш часто зустрічається в практиці аналізу. При застосуванні даного прийому для мультиплікативних моделей необхідно враховувати:

1) характер факторів, тобто кількісні або якісні фактори;

2) суворо дотримуватися послідовності розміщення факторів у формулі.

При побудові факторної моделі необхідно дотримуватися наступних правил:

1) побудову моделі починають з кількісного фактору;

2) кожен наступний співмножник повинен включати в себе елемент попереднього, тобто перший кількісний показник повинен повторюватися в знаменнику другого співмножника, чисельник другого – в знаменнику третього, чисельник третього – в знаменнику четвертого і т.д.

3) кожний співмножник факторної моделі повинен мати економічний зміст;

4) в чисельнику останнього співмножника повинен знаходитися результативний показник.

Таблиця 4.1

Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на зміну обсягу БМР

Показники	Умовні позначення	Базовий рік	Звітний рік
1 Обсяг БМР, тис.грн.	Q
2 Середньоспискова чисельність робітників, чол.	ЧР
3 Кількість днів роботи 1 робітника за рік, дні	Д
4 Загальна кількість відпрацьованих чол.-днів (п.2хп.3)	ЧД
5 Середньоденна продуктивність праці, грн.	ПТ

Наша задача визначити вплив факторів на зміну обсягу СМР. Для побудови факторної моделі використовуємо вище перераховані правила.

Якщо на перший вигляд не зрозуміло, яким чином будувати залежності, то можна дійти до її побудови формально, користуючись 1^ми двома правилами, тобто починати с кількісного фактору і щоб кожний наступний елемент містив в собі елемент попереднього, а потім уже перевірити побудовані навмання факторні моделі з точки зору вмісту економічного змісту.

1) ‑ не містить економічного змісту

2) ‑ не містить економічного змісту

3) ‑ не містить економічного змісту

4) ‑ дана факторна модель має економічний зміст.

Таким чином, виходячи з побудованої факторної моделі, на обсяг БМР впливають: чисельність робітників, середня кількість днів роботи за рік 1-м робітником і середньоденна продуктивність праці 1-го робітника.

Факторна модель має вигляд:

Q = ЧР * Д * ПТ_дн.

Розрахувати вплив факторів можна в рядок або оформити розрахунок в аналітичній таблиці.

Таблиця 4.2

Розрахунок впливу факторів на зміну обсягу БМР

по підприємству за звітний рік

Показники	Умовні позначення	Базовий рік	Звітний рік	Відхилення	Підстановки
І	ІІ

1 Обсяг БМР,тис.грн.	Q			+1055	7413,9	7256,9
2 Середньоспискова чисельність робітників, чол.	ЧР			+5
3 Кількість днів роботи 1 робітника за рік, дні	Д			-5
4 Середньоденна продуктивність праці, грн.	ПТдн.			+15

Q_о = ЧР_о * Д_о * ПТ_дн.о Q₁ = ЧР₁ * Д₁ * ПТ_дн.1

Q_І = ЧР₁ * Д_о * ПТ_дн.о = 305*236*103 = 7413,9 тис.грн.

Q_ІІ = ЧР₁ * Д₁ * ПТ_дн.о= 305*231*103 = 7256,9 тис.грн.

Розрахуємо вплив факторів на обсяг БМР:

1) зміна чисельності робітників:

ΔQ_ЧР = Q_І - Q_o = 7413,9 – 7285 = +128,9 тис.грн.;

2) зміна середнього числа днів роботи 1 робітника за рік:

ΔQ_Д = Q_ІІ – Q_І = 7256,9 – 7413,9 = -157 тис.грн.;

3) зміна середньоденної продуктивності праці:

ΔQ_ПТдн. = Q₁ – Q_ІІ = 8340 – 7256,9 = +1083,1 тис.грн.

Перевірка:

+128,9 – 157 + 1083,1 = +1055 тис.грн.

В кратних моделях використовується при розрахунку впливу факторів різновид способу ланцюгових підстановок – спосіб скорегованих показників. Скорегований показник розраховується шляхом множення чи ділення звітного значення кількісного чи обсягового фактору на базисне значення якісного фактору.

Вплив кількісного чи обсягового фактору визначають шляхом різниці між скорегованим показником і базисним значенням результативного показника.

Вплив якісного фактору визначається як різниця між фактичним значенням результативного показника і скорегованим показником.

Таблиця 4.3

Розрахунок впливу факторів на зміну фондовіддачі

підприємства за звітний рік

Показники	Умовні позна-чення	Базовий рік	Звітний рік	Відхилення	Скоре-гований показник	Вплив факторів
Q
1 Обсяг БМР, тис.грн.	Q			+1055
2 Середньорічна вартість ОВФ, тис.грн.				+327
3 Фондовіддача, грн./грн.	ФВ	5,38	4,96	-0,42	6,16	+0,78	-1,2

ФВ_скор.= грн./грн.

Вплив факторів:

1) ΔФВ_Q = ФВ_скор – ФВ_о = 6,16 – 5,38 = +0,78 грн./грн.

2) ΔФВ = ФВ₁ – ФВ_скор = 4,96 – 6,16 = – 1,2 грн./грн.

Перевірка:

+0,78 – 1,2 = – 0,42

– 0,42 = – 0,42

Методика розрахунку впливу факторів в змішаних моделях:

1) виду ,

де Р – загальна рентабельність;

Пр – чистий прибуток;

– середньорічна вартість основних фондів;

– середні залишки обігових коштів

Р^І = Р^ІІ =

Вплив факторів:

1) ΔР_П = Р_І – Р₀

2) ΔР = Р_ІІ – Р_І

3) ΔР = Р₁ – Р_ІІ.

2) виду: П = Q_реал(Ц – С),

де П – прибуток від реалізації продукції;

Q_реал – обсяг реалізованої продукції;

Ц – ціна реалізації;

С ‑ собівартість одиниці продукції.

П^І = Q_реал1(Ц₀ – С₀) П^ІІ = Q_реал1(Ц₁ – С₀)

Вплив факторів:

1) ΔП_Qреал = П^І – П₀

2) ΔП_Ц = П^ІІ – П^І

3) ΔП_С = П₁ – П^ІІ _.

Аналогічним чином розраховується вплив факторів і за іншими детермінованими моделями змішаного типу.

Необхідно розглянути також методику визначення впливу структурного фактору на приріст результативного показника за допомогою цього способу. Наприклад, виручка від реалізації (В) залежить не тільки від ціни (Ц) і кількості проданої продукції (Q), але й від її структури (ПВ_і). Якщо збільшиться доля продукції вищої категорії якості, яка має більш високу ціну, то виручка від реалізації за рахунок цього теж підвищиться.

В = Σ(Q_заг*ПВ_і*Ц_і)

В процесі аналізу необхідно елімінуватися від впливу всіх факторів, крім структури продукції.

В^І = Σ(Q_заг1*ПВ_і0*Ц_і0)

В^ІІ = Σ(Q_заг1*ПВ_і1*Ц_і0)

Таблиця 4.4

Розрахунок впливу структурного фактору на зміну виручки від реалізації продукції методом ланцюгової підстановки

Сорт продукції	Ціна 1т, тис.грн.	Обсяг реалізації	Структура продукції	Фактичний обсяг при плановій структурі, т	Виручка, тис.грн. за Q1при ПВі
план	факт	план	факт	план	факт
	58,0			0,9	0,8	31,5
	43,0			0,1	0,2	3,5	150,5
Всього	—			1,0	1,0		1977,5

Із таблиці 4.4 видно, що в зв’язку з підвищенням питомої ваги продукції 2-го сорту в загальному обсягу реалізації виручка зменшилася на 1880 – 1977,5 = – 97,5 тис.грн. Це невикористаний резерв господарювання.

Індексний метод ґрунтується на відносних показниках динаміки, просторових порівнянь, виконання плану, які виражають відношення фактичного рівня показника до його рівня в базовому періоді.

За допомогою індексів можна виявити вплив різних факторів на зміну рівня результативного показника в мультиплікативних і кратних моделях.

Наприклад, візьмемо індекс вартості товарної продукції:

Він відображує зміну фізичного обсягу товарної продукції (q) і цін (р).

І_тп = І_q * І_р

Щоб встановити, як змінилася вартість товарної продукції за рахунок кількості виробленої продукції і за рахунок цін, необхідно розрахувати індекс фізичного обсягу І_q і індекс цін І_р:

, .

Розглянемо застосування індексного методу на прикладі факторної моделі:

Q = ЧР * Д * ПТ_дн

Використовуємо вихідні дані таблиць 4.1., 4.2.

1) індекс обсягу БМР:

Тобто розрахунки показують, що обсяг БМР в порівнянні з минулим роком виріс на 14,5% або на 8340 – 7285 = + 1055 тис.грн.

Вплив факторів:

2) вплив зміни чисельності робітників:

або 7413,9 – 7285 = + 128,9 тис.грн.

3) вплив зміни середньої кількості робочих днів 1-го робітника за рік:

або 7256,9 – 7413,9 = – 157 тис.грн.

4) зміна середньоденої продуктивності праці:

або 8340 – 7256,9 = + 1083,1 тис.грн.

І_Q = І_ЧР * І_Д * І_ПТ = 1,017 * 0,979 * 1,149 = 1,145.

Спосіб абсолютних різниць є однією з модифікацій елімінування. Цей спосіб застосовується в мультиплікативних і змішаних моделях виду: Y = (а – в)*с та Y = а*(в – с).

Хоча його використання обмежене, та все ж він дуже простий в розрахунках і тому знайшов широке використання в економічному аналізі.Особливо ефективно застосовується цей спосіб у тому випадку, коли вихідні дані вже містять абсолютні відхилення, за факторними показниками.

Його суть полягає в тому, що в кожній з розрахункових формул береться різниця між звітним і базовим або плановим значенням показника, вплив якого вже визначено і множимо на базове значення показника, вплив якого не рахувався.

Приймемо за основу факторну модель:

Q = ЧР * Д * ПТ_дн

То вплив факторів розраховується таким чином:

1) ΔQ_ЧР = (ЧР₁ – ЧР₀)*Д₀ * ПТ_дн0 = (+5)*236*103 = + 121,5 тис.грн.;

2) ΔQ_Д = ЧР₁*(Д₁ – Д₀)*ПТ_дн0 = 305*(– 5)*103 = – 157,1 тис.грн.;

3) ΔQ_ПТ = ЧР₁ * Д₁*(ПТ_дн1 – ПТ_дн0) = ЧР₁ * Д₁ * ПТ_дн1 –

‑ ЧР₀ * Д₀ * ПТ_дн0 = 305*231*(+ 15) = + 1056,8 тис.грн.

Перевірка:

+ 121,5 – 157,1 + 1056,8 = + 1021,2

1021,2 ≠ 1055

Цей прийом не точний. Він буде точний, якщо ми з точністю до 4–5 знаків після коми. Різниця 33,8 грн. Між відхиленням обсягу БМР і висновком впливу факторів, тобто 1055 – 1021,2 = 33,8 грн., одержана в результаті оформлення розрахункових показників – ПТ.

Розглянемо алгоритм розрахунку факторів цим способом в змішаних моделях типу

Y = (а – в)*с

Наприклад:

П = Q_реал(Ц – С)

Приріст суми прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації продукції:

ΔПQ_реал = ΔQ_реал(Ц₀ – С₀);

ціни реалізації:

ΔП_ц = Q_реал1 * ΔЦ;

собівартості продукції:

ΔП_с = Q_реал1 * (–ΔС).

Розрахунок впливу структурного фактору за допомогою цього способу проводиться таким чином:

будемо рахувати

.

Таблиця 4.5

Розрахунок впливу структурного фактору

способом абсолютних різниць

Сорт продукції	Ціна 1т, тис.грн.	Структура продукції	Зміна середньої ціни реалізації за рахунок структури продукції, тис.грн.
план.	факт.	+, –
		0,9	0,8	– 0,1	– 5,8 = 58*(– 0,1)
		0,1	0,2	+ 0,1	+ 4,3 = 43*(+0,1)
Всього	—	1,0	1,0	—	– 1,5

За рахунок зміни структури реалізації середня ціна за 1 т продукції зменшилася на 1,5 тис.грн., а за весь фактичний обсяг реалізованої продукції прибутку було отримано менше на суму 1,5 * 35 = 52,5 тис.грн.

Спосіб відносних різниць, як і попередній застосовується для виміру впливу факторів на приріст результативного показника тільки в мультиплікативних моделях і комбінованих виду:

Y = (а – в)*с

Він використовується в тих випадках, коли відсутня інформація про абсолютні значення факторів, але є дані про їх зміни в процесах. Суть прийому у тому, що планове або базове значення результативного показника множимо на темп приросту показника, вплив якого вираховується і на темп росту показника, вплив якого раніше розрахували.

Наприклад, обсяг БМР в базовому періоді склав 7285 тис.грн. За рік чисельність робітників виросла на 1,7%, і їх річна продуктивність праці на 12,3 %. Необхідно визначити обсяг БМР звітного періоду і вплив факторів на його зміну.

Побудуємо факторну модель:

Q = ЧР * ПТ

Темп росту чисельності робітників склав 101,7%, темп приросту 1,7%. Тоді, індекс чисельності робітників складе:

.

Темп росту продуктивності праці склав 112,3%, темп приросту 12,3%:

Отже, І_Q = І_ЧР * І_ПТ, тобто:

І_Q = 1,017 * 1,123 = 1,142

Обсяг БМР за звітний рік склав:

Q₁ = 7285 * 1,142 = 8320 тис.грн.

Відхилення за обсягом БМР:

ΔQ = Q₁ – Q₀ = 8320 – 7285 = + 1035 тис.грн.

Вплив факторів визначається таким чином:

1) ΔQ_ЧР = 7285 * (1,017 – 1) = + 123,8 тис.грн.

або ΔQ_ЧР = 7285* = +123,8 тис.грн.;

2) ΔQ_ПП = 7285 * 1,017 * (1,123 – 1) = + 911,2 тис.грн.

або ΔQ_ЧР = 7285* = тис.грн.

Σ = + 123,8 + 911,2 = + 1035 тис.грн.

Розглянемо метод розрахунку для моделей виду Y = А * В * С. Спочатку розраховуються відносні відхилення факторних показників:

ΔА% = ΔВ%

ΔС% =

Тоді вплив факторів розраховується так:

;

Різновидом цього способу є прийом процентних різниць. Наприклад,

ВП = ЧР * Д * Т * В^год

;

;

;

.

Дата добавления: 2015-05-24