Метод, методичні прийоми та інформаційна база ЕА

Лекція 2

1. Метод та етапи економічного аналізу.

2. Інформаційна база ЕА.

3. Класифікація методів економічного аналізу.

1. Під методом науки прийнято розуміти засоби дослідження предмета цієї науки. Всі економічні процеси і явища ЕА розглядає в постійному розвитку й зміні, що зумовлює необхідність постійних порівнянь. Характерною рисою методу ЕА є необхідність вивчення внутрішніх протиріч, позитивних і негативних сторін кожного явища й процесу. Наприклад, зростання погодинної зп є позитивна тенденція для працівників, але негативний фактор при аналізі фонду заробітної плати.

ЕА вивчає діяльність підприємства не ізольовано, а з урахуванням всіх взаємозв’язків. Економічний аналіз дає можливість встановлювати причинно-наслідкові зв’язки і давати їм кількісну оцінку (вимірювати вплив факторів на аналізований результуючий показник діяльності підприємства).

Узагальнюючі риси методу ЕА:

1. Використання системи показників, за допомогою якої дається кількісна оцінка окремих сторін господарської діяльності підприємства (наприклад, використання праці вивчається за допомогою показників продуктивності праці, чисельності персоналу, середньої зп).

2. Розкриваються причини зміни цих показників за певний період.

3. Система показників вивчається в їхньому взаємозв’язку, взаємозалежності, взаємообумовленості (один і той самий показник може одночасно виконувати роль факторного і результуючого показника).

4. Проводиться кількісний вимір впливу факторів на узагальнюючий показник. Етапи ЕА:

На першому етапі уточнюють об'єкти, мету і завдання аналі­зу, складають план аналітичної роботи.

На другому етапі розробляють систему синтетичних і аналітич­них показників, за допомогою яких характеризують об'єкт аналізу.

На третьому етапі збирають і готують для аналізу необхідну інформацію (перевіряють її точність, приводять до зіставного ви­гляду тощо).

На четвертому етапі порівнюють фактичні результати гос­подарювання з показниками плану досліджуваного періоду, з фактичними даними минулих періодів, з показниками провідних підприємств, із середніми по галузі тощо.

На п'ятому етапі вивчають фактори і визначають їхній вплив на результати діяльності підприємства.

На шостому етапі виявляють невикористані і перспективні резерви підвищення ефективності виробництва.

На сьомому етапі оцінюють результати господарювання з ура­хуванням дії різноманітних факторів і виявлених невикориста­них резервів, розробляють заходи для використання їх.

2. Аналітична робота входить до службових обов’язків кожного менеджера, керівника. Тому важливим принципом її організації є чіткий розподіл обов’язків з проведення аналізу між окремими виконавцями. Аналітичну роботу можуть виконувати як спеціальні економічні служби, групи, так і спеціалісти аудиторських і консалтингових фірм на разовій основі.

Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації. Джерела інформації поділяють на:

1. Джерела звітного характеру, до яких належать документи бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку й звітності. Зокрема, при оцінці фінансово-економічного стану п-ва використовують дані фінансової звітності:

- Баланс (Форма №1);

- Звіт про фінансові результати (Форма №2);

- Звіт про рух грошових коштів (- №3);

- Звіт про власний капітал (Форма №4);

- Додаток до річної фінансової звітності (Форма № 5).

Сюди ж відносять статистичну звітність та податкову звітність.

2. Нормативні документи й дані планів – всі види планів, розроблених п-вом (перспективні, поточні, бізнес-плани, плани-графіки виробництва), норми і нормативи витрати матеріалів, трудових процесів, кошторису.

3. Необлікові джерела інформації, до яких належать:

- офіційні нормативні документи, які використовує підприємство у своїй діяльності;

- матеріали, акти внутрішнього і зовнішнього аудиту, перевірок податковою службою, ревізій тощо;

- господарсько-правові документи (договори);

- технічна та технологічна документація;

- спеціальні спостереження, реклама тощо.

Перш ніж користуватися інформацією, необхідно переконатися в її достовірності, повноті. Перевірка планових показників ведеться з погляду їхнього погоджування й взаємної погодженості в різних формах плану. Звітність підприємства і його підрозділів повинна піддаватися періодичній перевірці.

3. Технічні прийоми і способи аналізу, тобто його інструментарій, формують методику ЕА. Загалом, методи ЕА поділяють на логічні (застосовуються і в інших дисциплінах для обробки і вивчення інформації), математичні (методи елементарної і класичної математики, математичної статистики, програмування і економіко-математичного моделювання), та евристичні (психологічні) – базуються на генерації варіантів рішень проблеми на основі притаманної людині здатності до творчої діяльності (анкетування, експертне опитування, мозковий штурм, метод Дельфі, «635»)

Розглянемо традиційні методи ЕА: порівняння, балансовий метод, методи елімінування.

Порівняння дозволяє розглядати економічні показники в порівнянні, давати оцінку виконання планових завдань, вивчати досягнутий рівень і темпи економічного розвитку, виявляти розмір і причини розходжень у використанні ресурсів, дозволяє виявити внутрішні резерви. В процесі ЕА порівнюються такі показники: звітні з плановими, планові зі звітними за минулий період, звітні з нормативними, показники за різні роки з метою виявлення тенденцій, звітні з середньо галузевими, закордонними.

При використанні методу порівняння найчастіше використовують табличну форму.

Проаналізуємо випуск продукції за два суміжні періоди:

Показник	Базисний рік (план)	Звітний рік (факт)	Відхилення	Виконання плану, %
Абсолютне, (+, -)	Відносне, %
Обсяг випуску прод-ї (О), тис. грн.			+50	10	110

Абсолютне відхилення = Звіт - База

У даному випадку 550-500 = =50 тис. грн., тобто у порівнянні з базисним роком обсяг випуску продї зріс на 50 тис. грн..

Відносне відхилення – відносна динаміка зміни порівнюваних параметрів, що характеризується темпом зростання (зниження) і темпом їхнього приросту.

Темп росту:

Тр = Звіт/ База *100%; (у прикладі: 550/500*100 = 110%)

Темп приросту:

Т пр = Звіт/ База *100% - 100% (тобто 10%)

Найчастіше під відносним відхиленням мають на увазі темп приросту показника, а темп росту виділяється у окремий стовпчик.

Балансовий прийом (метод) полягає у зіставленні взаємопов’язаних показників з метою виявлення й виміру їх взаємного впливу. Зв'язок між відповідними показниками повинен відображатися у формі рівності підсумків, отриманих у результаті різних їх зіставлень. Загальна формула балансової ув’язки:

Зп + Н = В + Зк,

де Зп – залишок на початок звітного періоду,

Н – надходження за звітний період

В – вибуття за звітний період,

Зк – залишок на кінець звітного періоду.

Приклад:

Оцінка впливу факторів на зміну обсягів реалізації

Показники	План (тис. грн.)	Факт (тис. грн.)	Відхилення	Вплив фактора, (тис. грн.)
Абс. (тис. грн.., +/-)	Відн. (тис. грн., %)
1. Залишки продукції на початок року			-2820	-32,71	-2820
2. Випуск товарної продукції			-1110	-2,74	-1100
3. Залишки нереалізованої продукції на кінець року			+180	+4,17	-180
4. Обсяг реалізованої продукції	44810	40700	-4110	-9,17	-4110

Примітка: цифри, зазначені курсивом, заповнюються студентами самостійно.

Планове завдання з реалізації у звітному році виконано лише на 90,83% (недовиконання 4110 тис. грн, або 9,17%). Очевидно, що це зумовлено зменшенням двох факторних показників – п.1. і п.2.) – пряма залежність, і збільшенням п.3. – обернена залежність.

Сутність методу елімінування полягає у тому, щоб послідовно розглянути вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. В межах цього методу застосовується спосіб ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць.

Сутність методу ланцюгових підстановок полягає у послідовній заміні базових величин фактичними (підстановка).

1. Визначають відхилення фактичної величини результативного показника від базової.

2. Встановлюють залежність між окремими факторними показниками і результативним у вигляді формули (багатофакторної моделі).

Дата добавления: 2015-05-24