КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Лекція 5 Аналіз використання основних засобів підприємства
Випуск продукції за декадами
Коефіцієнт ритмічності становить 85%, тобто підприємства відхиляється від графіку випуску на 15%. Після цього необхідно з’ясувати, вплив яких чинників призвів до порушень плану, що може бути пов’язано з трудовими ресурсами (незабезпеченість робочою силою, плинність кадрів, організація праці); засобами праці (устаткування, ремонти, наявність резервних можливостей); предметами праці (ритмічність постачання сировини, якість, організація зберігання і використання матеріалів), інші фактори (технологічні процеси, рівень підготовки нових виробництв тощо).
Аналіз якості продукції: сортність
То, Т1 - роки
Коефіцієнт сортності: вартість продукції усіх сортів: можлива вартість за ціною 1 сорту. У даному випадку у базовому році 28800: 34560 = 0,8333. у звітному році 27468: 30240 = 0,908
Індекс зростання якості продукції 1, 09 (0,908: 0,833).
1. При сучасному високому технічному рівні промислового виробництва величина і прогресивність основних виробничих фондів, їх технічний стан значною мірою визначають потенційні можливості промислового виробництва, його потужність. Тому існує потреба в аналізі забезпеченості виробництва основними фондами, їх технічного стану і використання, а також оцінці їх впливу на зростання обсягу продукції і виконання плану виробництва. Основними завданнями аналізу є: — забезпеченість основними фондами підприємства і його структурних підрозділів — відповідність величини, складу і технічного рівня фондів потребам в них; —виконання завдання зі зростання і оновлення основних фондів; —технічний стан основних фондів; —ступінь використання основних фондів і факторів, що впливають на її рівень; —оцінка ступеня використання виробничої потужності, площ та устаткування; —стан невиробничих основних фондів — зміни в забезпеченості працівників житлом, дитячими установами, поліклініками, спортивними спорудами тощо. У відповідності з цими завданнями аналіз основних фондів проводиться в таких напрямках: —структура основних фондів; —наявність стан і рух основних фондів; —використання основних фондів, виробничих потужностей, площ і обладнання; —резерви збільшення випуску продукції та підвищення рівня інших показників за рахунок кращого використання засобів праці. Інформаційною базою аналізу є статистична звітність форма № 11-03 «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)» — річна; форма № 1 «Баланс»; форма № 5 «Примітка до річної фінансової звітності» — річна; статистичні звітності з виробництва і праці; паспорт окремих видів устаткування та інші внутрішньовиробничі документи. 2. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство отримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік)». Економічна статистика визначає основні фонди як сукупність створених суспільною працею матеріально-речових цінностей, які цілком і в незмінній формі діють протягом тривалого часу і поступово втрачають свою вартість. Основні фонди діляться на виробничі і невиробничі. Виробничі основні фонди — це матеріальні блага тривалого використання, які беруть участь у виробничому процесі. Невиробничі основні фонди — це матеріальні блага тривалого використання, які не беруть участі у процесі виробництва, і є об'єктами суспільного і особистого використання (фонди комунального і житлового господарства, установи освіти, медицини, науки, культури, мистецтва). Основні виробничі фонди в свою чергу діляться на основні виробничі фонди основного виду діяльності і виробничі основні фонди інших галузей. Так, для промисловості до інших галузей відноситься: будівництво, сільське господарство, торгівля і суспільне харчування, транспорт, заготівельні організації, інформаційно-обчислювальне обслуговування. Виробничі основні фонди діляться на окремі групи, зокрема: а) земельні ділянки; б) капітальні витрати на поліпшення земель; в) будинки, споруди та передавальні пристрої; г) машини та виробниче обладнання; д) транспортні засоби; е) інструменти, прилади, інвентар (меблі); ж) робоча і продуктивна худоба; и) багаторічні насадження; к) інші основні засоби. За ступенем участі різних елементів основних фондів у виробничому процесі їх ділять на активну і пасивну частини. До активної частини (знаряддя праці) відносять виробничі і силові машини і устаткування, а також вимірювальні та регулювальні прилади, виробничі інструменти, транспортні засоби. До пасивної частини (умови праці) належать основні фонди, які забезпечують нормальні умови процесу виробництва (будівлі, споруди, виробничий та господарський інвентар, інші види основних фондів). На основі складу основних фондів можна оцінити їх структуру — питому вагу окремих груп у загальній вартості. Аналіз структури основних фондів в динаміці дозволяє оцінити зміни, що відбуваються протягом певного періоду та визначити доцільність цих змін У поглибленому аналізі необхідно звернути увагу на те, які види активної частини основних фондів упроваджені на підприємстві, їх технічний рівень, відповідність кращим світовим зразкам, як виконаний план технічного переоснащення підприємства, наскільки впровадження нової техніки сприяє підвищенню рівня механізації, автоматизації і комп'ютеризації виробництва і праці, чи сприяє нова техніка використанню прогресивних технологій. Для оцінки технічного стану основних фондів визначаються коефіцієнти зношеності та придатності. 3. Велике значення має аналіз руху і технічного стану ОЗ, який проводиться за даними бухгалтерської звітності (форма №5). Для цього розраховують такі показники: коефіцієнт оновлення (Кон.) характеризує частку нових ОЗ у загальній їх вартості на кінець року.
Кон = Вартість основних введених засобів / вартість ОЗ на кінець періоду. Коефіцієнт вибуття (К виб.) = вартість ОЗ, що вибули / вартість ОЗ на поч. року. Коефіцієнт приросту (К пр.) = Сума приросту ОЗ / вартість їх на початок періоду.
Коефіцієнт зносу (К зн.) = сума зносу ОЗ / первісна вартість ОЗ. Коефіцієнт придатності (Кпридат.) = залишкова вартість ОЗ / первісна вартість ОЗ.
Забезпеченість підприємства окремими видами машин, механізмів, обладнання, приміщеннями встановлюють порівнянням фактичної наявності їх з плановою потребою, необхідною для виконання плану випуску продукції. Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства ОЗ є фондоозброєність та технічна озброєність праці.
Загальна фондоозброєність праці розраховується відношенням середньорічної вартості промислово-виробничих ОЗ до середньооблікової чисельності робітників у найбільшу зміну. Рівень технічної озброєності праці визначають за відношенням вартості виробничого обладнання до середньооблікового числа робітників у найбільшу зміну. Темпи його зростання зіставляються з темпами зростання продуктивності праці. Бажано, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання технічної озброєності праці. 5. Для оцінки ефективності використання основних фондів використовується система показників — загальні і часткові. Найбільш узагальнюючим показником використання основних фондів є фондовіддача. Фондовіддача показує величину вартості виготовленої продукції, що доводиться на 1 гривню вартості основних засобів (може визначатися за товарною, валовою і реалізованою продукцією). Визначається як відношення обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості ОЗ. Фв = О / Ф ср.
Зростання фондовіддачі вказує на підвищення ефективності використання ОЗ і є позитивною тенденцією. Для підвищення фондовіддачі необхідно нарощувати обсяги виробництва за рахунок більш інтенсивного використання ОЗ і знижувати середньорічну вартість цих коштів за рахунок ліквідації зношених, мало продуктивних і не використовуваних у виробництві ОЗ. Фондоємність (фондомісткість) вказує на величину вартості основних засобів, що необхідна для виробництва одиниці вартості виготовленої продукції. Це величина, зворотна фондовіддачі й визначається як відношення середньорічної вартості ОЗ до обсягу виробленої продукції. Фє = Фср./ О Зростання фондоємності продукції вказує на зниження ефективності використання ОЗ і є негативною тенденцією.
Ефективність використання устаткування характеризують такі показники:
1. Коефіцієнт використання парку устаткування: К вик. = Пд./Пу, де Пд. – число (потужність) діючого устаткування, Пу – число (потужність) установленого устаткування. 2. Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування – характеризує ефективність використання устаткування за часом: К екст. = ФЧР факт / ФЧР пл.,
де ФЧР факт – фактичний фонд часу роботи одиниці устаткування за рік, год. ФЧР пл.. – плановий фонд часу роботи одиниці устаткування за рік., год. Фактичний фонд часу роботи менше планового у зв’язку виникаючими втратами часу – понадплановий ремонт, простої,відсутність матеріалів та енергії тощо. 3. Коефіцієнт інтенсивного використання устаткування – характеризує ефективність використання устаткування за продуктивністю. К інт = Вф/Впл
Вф. фактична продуктивність устаткування, шт. / год; Впл. – максимальна (планова) продуктивність устаткування, шт./год.
Може бути представлений як відношення фактично виробленої продукції до максимально можливого випуску. 4. Коефіцієнт інтегрального використання устаткування: Кінтегр = К інт. * К екст. Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби (відношення прибутку від основної діяльності до середньорічної вартості ОЗ).
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 977; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |