Способи побудови локальних мереж

Комп'ютерна мережа – це складний комплекс взаємозв'язаних і узгоджено функціонуючих програмних і апаратних компонентів.

Комп'ютерну мережу можна представити багатошаровою моделлю, що складається з шарів:

· комп'ютери;

· комунікаційне обладнання;

· операційні системи;

· мережеві додатки.

Комп'ютери

Основою будь-якої локальної мережі є ПК, які підключаються до мережі за допомогою мережевої карти. Всі комп'ютери локальних мереж можна розділити на два класи: сервери і робочі станції.

Комунікаційне обладнання.

Мережевий| адаптер – це спеціальний пристрій, який призначений для з'єднання комп'ютера з локальною мережею і для організації двонаправленого обміну даними в мережі. Мережева карта вставляється у вільний слот розширення на материнській платі і обладнана власним процесором і пам'яттю, а для підключення до мережі має роз'єм типу RJ-45. Найбільш поширені карти типу PCI, які вставляються в слот розширення PCI на материнській платі. Залежно від технології Ethernet, Fast Ethernet або Gigabit Etherne| і мережевої карти швидкість передачі даних в мережі може бути: 10, 100 або 1000 Мбіт/с.

Мережеві кабелі

Як кабелі, що з'єднують окремі ПК і комунікаційне обладнання в локальних мережах, застосовуються:

1. Вита пара – передавальна лінія зв'язку, яка є двома проводами, перекручених один з одним з певним кроком з метою зниження впливу електромагнітних полів.

2. Коаксіальний кабель – кабель, який складається з одного центрального провідника в ізоляторі і другого провідника розташованого поверх ізолятора.

3. Оптичний кабель – це кабель, в якому носієм інформації є світловий промінь, що поширюється по оптичному волокну.

Крім того, як передавальне середовище в безпровідних локальних мережах використовуються радіохвилі в мікрохвильовому діапазоні.

До комунікаційного обладнання локальних мереж відносяться: трансивери, повторювачі, концентратори, мости, комутатори, маршрутизатори і шлюзи.

Частина обладнання (прийомопередавачі або трансивери, повторювачі або репітери і концентратори або hubs) служить для об'єднання декількох комп'ютерів в необхідну конфігурацію мережі. З'єднані з концентратором ПК утворюють один сегмент локальної мережі, тобто концентратори є засобом фізичної структуризації мережі, оскільки, розбиваючи мережу на сегменти, спрощують підключення до мережі великого числа ПК.

Інша частина обладнання (мости, комутатори) призначені для логічної структуризації мережі. Оскільки локальні мережі є широкомовними (Ethernet і TokenRing), то із збільшенням кількості комп'ютерів в мережі, побудованій на основі концентраторів, збільшується час затримки доступу комп'ютерів до мережі і виникнення колізій. Тому в мережах побудованих на хабах встановлюють мости або комутатори між кожними трьома або чотирма концентраторами, тобто здійснюють логічну структуризацію мережі з метою недопущення колізій.

Третя частина обладнання призначена для об'єднання декількох локальних мереж в єдину мережу: маршрутизатори (routers), шлюзи (gateways). До цієї частини обладнання можна віднести і мости (bridges), а також комутатори (switches).

Повторювачі (repeater) – пристрої для відновлення і посилення сигналів в мережі, служать для збільшення їх довжини.

Прийомопередавачі (трансивери) – це пристрої, призначені для прийому пакетів від контроллера робочих станцій мережі і передачі їх в мережу. Трансивери (конвертори) можуть перетворювати електричні сигнали в інші види сигналів (оптичні або радіосигнали) з метою використання іншого середовища передачі інформації.

Концентратори або хаби (Hub) – пристрої множинного доступу, які об'єднують воєдино окремі фізичні відрізки кабелю, утворюють спільне середовище передачі даних. Хаби використовуються для створення сегментів і є засобом фізичної структуризації мережі.

Мости (bridges) – це програмно – апаратні пристрої, які забезпечують з'єднання декількох локальних мереж між собою. Мости призначені для логічної структуризації мережі або для з'єднання в основному ідентичних мереж, що мають деякі фізичні відмінності.

Комутатори (switches) - програмно – апаратні пристрої (є швидкодіючим аналогом мостів), які ділять спільне середовище передачі даних на логічні сегменти. Логічний сегмент утворюється шляхом об'єднання декількох фізичних сегментів за допомогою одного або декількох концентраторів. Кожен логічний сегмент підключається до окремого порту комутатора. Під час передачі даних з комп'ютера - відправника на який-небудь з портів комутатор передасть ці дані, але не на всі порти, як в концентраторі, а лише на той порт, до якого підключений сегмент, що містить комп'ютер - отримувач даних.

Маршрутизатори (routers). Ці пристрої забезпечують вибір маршруту передачі даних між декількома мережами, що мають різну архітектуру або протоколи. Вони забезпечують складний рівень сервісу, оскільки можуть виконувати “інтелектуальні” функції: вибір якнайкращого маршруту для передачі повідомлення, адресованого іншій мережі; захист даних; буферизацію передаваних даних; різні протокольні перетворення. Маршрутизатори застосовують лише для зв'язку однорідних мереж.

Шлюзи (gateway) – пристрої (комп'ютер), що служать для об'єднання різнорідних мереж з різними протоколами обміну. Шлюзи виконують протокольне перетворення для мережі, зокрема перетворення повідомлення з одного формату в іншій.

Ефективність функціонування ЛОС визначається параметрами, вибраними при конфігурації мережі. Конфігурація мережі базується на існуючих технологіях і світовому досвіді, а також на прийнятих у всьому світі стандартах побудови ЛОС і визначається вимогами, що пред'являються до неї, а також фінансовими можливостями організацій.

Виходячи з існуючих умов і вимог, у кожному окремому випадку вибирається топологія мережі, кабельна структура, комунікаційне обладнання, протоколи і методи передачі даних, способи організації взаємодії пристроїв, мережева операційна система.

6. Структура мережевої операційної системи

До програмних компонентів мереж відносяться: операційні системи і мережеві здодатки або мережеві служби. Мережева операційна система – це основа будь-якої обчислювальної мережі.

Мережева операційна система необхідна для управління потоками повідомлень між робочими станціями і серверами. Вона може дозволити будь-якій робочій станції працювати з мережевим диском, що розділяється, або принтером, які фізично не підключені до цієї станції.

У мережевій операційній системі окремого комп'ютера можна виділити декілька частин.

• Засоби управління локальними ресурсами комп'ютера, до яких відносяться: функції розподілу оперативної пам'яті між процесами, планування і диспетчеризації процесів, управління процесорами в мультипроцесорних машинах, управління периферійними пристроями і інші функції управління ресурсами локальних ОС.
• Засоби надання власних ресурсів і послуг в спільне користування – серверна частина ОС (сервер). Ці засоби забезпечують, наприклад, блокування файлів і записів, що необхідно для їх спільного використання; ведення довідників імен мережевих ресурсів; обробку запитів в віддаленого доступу до власної файлової системи і бази даних; управління чергами запитів віддалених користувачів до своїх периферійних пристроїв.
• Засоби запиту доступу до віддалених ресурсів і послуг та їх використання – клієнтська частина ОС. Ця частина виконує розпізнавання і перенаправлення в мережу запитів до віддалених ресурсів від додатків та користувачів, при цьому запит надходить від додатку в локальній формі, а передається в мережу в іншій формі, що відповідає вимогам сервера. Клієнтська частина також здійснює прийом відповідей від серверів і перетворення їх в локальний формат.
• Комунікаційні засоби ОС, за допомогою яких відбувається обмін повідомленнями в мережі. Ця частина забезпечує адресацію і буферизацію повідомлень, вибір маршруту передачі повідомлення по мережі, надійність передачі тощо, тобто є засобом транспортування повідомлень.

· Залежно від функцій, що покладаються на конкретний комп'ютер, в його операційній системі може бути відсутнім або клієнтська, або серверна частини.

Мережеві операційні системи

Дата добавления: 2015-05-24