Види економічного аналізу. Основні види економічного аналізу відповідно до їх класифікаційних ознак:

Основні види економічного аналізу відповідно до їх класифікаційних ознак:

За суб’єктами аналізу -внутрішній і зовнішній. Внутрішній проводиться силами самого підприємств або аудиторськими організаціями на замовлення підприємства для задоволення власних потреб управління економічною діяльністю. Зовнішній аналіз проводиться на основі всіх видів звітності державними органами господарського управління та регулювання економіки, банківськими установами, акціонерами, інвесторами.

За часом дослідження - перспективний, оперативний, послідуючий. Оперативний аналіз господарських операцій – проводиться в процесі виробництва, постачання та збуту продукції і фінансових розрахунків. Послідуючий – проводиться аналіз роботи підприємства за місяць, квартал, рік. Дані отримані внаслідок цього аналізу, являються вихідними для перспективного планування показників роботи підприємства. Перспективний – проводиться за більш, ніж річний проміжок часу. Може мати як комплексний, так і строго цільовий характер.

За просторовою ознакою – внутрішньогосподарський і міжгосподарський. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає показники діяльності підприємства та його структурних підрозділів. У проведенні аналізу беруть участь усі служби підприємства. Міжгосподарський аналіз вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств. Він спрямований на виявлення відмінностей у роботі порівнянних виробництв, поширення передового досвіду, виявлення й мобілізацію глибинних резервів, об'єктивну оцінку діяльності.

За об’єктами управління–техніко-економічний (вивчення взаємодії технічних і економічних процесів, що встановлюється в процесі виробництва, та з’ясування їхнього впливу на економічні результати діяльності підприємства); соціально-економічний аналіз (вивчення взаємопов’язаних соціальних та економічних процесів, які справляють вплив на економічні результати діяльності); економіко-статистичний (вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління); економіко-екологічний (дослідження взаємодії екологічних та економічних процесів, пов’язаних зі збереженням довкілля та затратами на екологію).

За методикою дослідження – порівняльний (просте порівняння звітних показників з показниками плану поточного року або звітними даними минулих періодів); діагностичний (визначення об'єктивного стану обраних параметрів у діяльності підприємства що до відповідності поставленим цілям і завданням, вивчення відхилень від нормального стану об'єкта діагностування, причин цих відхилень, тривалості їх протікання, їх інтерпретація для формування висновків і рекомендацій); факторний (спрямований на розрахунок величини впливу окремих чинників на величину результативних показників); стохастичний (кореляційний) (використовується для вивчення стохастичних залежностей між явищами і процессами господарської діяльності); Маржинальний (метод обґрунтування управлінських рішень та їх оцінки на підставі визначення граничних значень величин, що характеризують причинно-наслідкові взаємозв’язки обсягу продаж, прибутку, постійних та змінних витрат); функціонально-вартісний (призначений для виявлення та попередження надлишкових затрат. З його допомогою знаходять кращі варіанти створення конкретних продуктів праці за формою, структурою, простотою, надійністю та іншими технічнимиознаками).

За змістом аналізу – комплексний (охоплює всі сторонни діяльності підприємства); тематичний (охоплює лише окремі сторонни діяльності підприємства).

За повнотою охоплення – суцільний (щодо всіх без виключення об’єктів); вибірковий (щодо частиниоб’єктів).

За рівнем автоматизації робіт – ручний, комп’ютеризований, автоматизований.

Дата добавления: 2015-05-24