Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій




ВСТУП

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ІНШЕ. ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ

**

Перед вами джерело. Розрахуйте, яка кількість домогосподарств можуть використовувати його як джерело питної води, якщо відомо, що стандартна кружка 0,2 л. наповнюється за 10 сек. Добова потреба людини в питній воді становить 0,003 м3, а середній склад домогосподарств - 2,8 особи. Дебіт джерела рівномірний упродовж року.

200 см3 за 10 сек.
72000 см3 за 1 год. або 1728 м3.
Добова потреба одного домогосподарства:
0,003 м3 на 1 людину на добу,-
0,0084 м3 на 1 домогосподарство на добу.-
Число домогосподарств=1728м,куб./0.0084=205 (господарств).

 

**

Визначте вантажообіг залізничного транспорту за рік між містами Донецьк та Дніпропетровськ за наступними даними: відстань між містами Донецьк та Дніпропетровськ близько 260 км; вартість перевезення 1 т вантажу на 10 км – 2 грн.; за добу перевозиться – 6 тис. т.

Вантажообіг – основний умовно-натуральний показник продукції транспорту як особливої галузі матеріального виробництва. Уявляє собою добуток кількості перевезеного вантажу (у т) та відстані перевезення (у км).
1) Знайдемо кількість перевезеного за рік вантажу.
Якщо за добу перевозиться 6 тис. т вантажу, то за 365 днів (1 рік): 6 тис. т ×365 = 2190 тис. т.
2) Обчислимо вантажообіг.
Для відстані 260 км, він буде складати 2190 тис. т × 260 км = 569400 т/км.
У завданні приводяться й витратні показники. Вони також можуть стати у пригоді, але для обчислення вартості перевезень річного обсягу вантажу. Але цього завдання не вимагає.

 

**

Переведіть 130 т нафти в умовне паливо (за вугільним еквівалентом), якщо її калорійність складає 10 500 ккал/кг. Яку кількість електроенергії можна виробити з цього палива під час згоряння на електростанціях?

Потрібно пригадати (за підручником Ф.Д. Заставного для 9 кл., С.66):
1) Теплота згоряння умовного палива 7000 ккал/кг;
2) під час згоряння на електростанціях 1 кг ум. палива виробляється 2 кВт*год електроенергії.
1) Тепловий коефіцієнт: 10500/7000=1,5
2) 130*1,5=195 т. умовного палива

 

**

Скільки тонн залізної руди щодоби необхідно металургійному заводу потужністю 6 млн т прокату на рік, якщо для виробництва 1 т прокату витрачається 2 т залізної руди?

1 т прокату = 2 т руди
6 000 000 т = х т руди
х=12 000 000 т руди.
Виходить, на рік треба 12 000 000 т руди, а на добу - 32876,7 т руди

 

**

Скільки тонн сировини необхідно заводу, якщо його добова потужність - 50 т, а витрати сировини на виробництво 1 т соняшникової олії - 3.3 т.

 

1 т = 3,3 т
50 т = х т
х = 3,3*50=165 т сировини
165:365=0,452 т на добу

 

**

дисципліни ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

для спеціальності 6.030508 «Фінанси і кредит»

 

Мета опанування дисципліни: формування здатності студентів використовувати знання про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації та США для розуміння генезису та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем; вивчення еволюції муніципальної та регіональної економіки.

Завдання дисципліни:

– формування розуміння муніципальної економіки як базисної одиниці національної економіки;

– ознайомлення з господарською діяльністю людства в еволюційному процесі нагромадження знання та виробничого досвіду;

– визначення зв’язку сучасних господарських форм та їх історичних аналогів; визначення зв’язку економічної політики з господарським досвідом попередніх поколінь;

– формування здатності студентів використовувати знання про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації та США для розуміння генезису та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем;

– формування уявлень про закономірності і тенденції розвитку економічної думки; аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямів в економічну теорію;

– ознайомлення з творчою спадщиною видатних економістів і виявлення ії значимості для господарчого життя;

– набуття економічної культури, систематизація економічного знання.

Предмет навчальної дисципліни - розвиток господарств країн Європейської цивілізації та США та їх наукове відображення в економічній думці.

Місце дисципліни у структурно логічній схемі підготовки фахівців. Нормативна навчальна дисципліна «Історія економіки та економічної думки» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», які спеціалізуються в галузі знань Економіка та підприємництво. Знання отримані під час вивчення цієї дисципліни використовуються при вивченні дисциплін: «Політична економія», «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Міжнародна економіка» тощо. Система знань, отримана при вивченні «Історії економіки та економічної думки», є необхідною для вільного ознайомлення з науковою літературою та подальшої підготовки спеціалістів кваліфікаційних рівнів «Спеціаліст» та «Магістр».

Перелік знань яких набуває студент після опанування даної дисципліни:

– основні історичні факти та події, що характеризують становлення та розвиток господарств країн Європейської цивілізаціїта США;

– еволюцію способів виробництва, історію господарських механізмів і галузей народного господарства, генезис окремих економічних процесів, історію окремих економічних інститутів;

– основні закономірності виникнення та розвитку економічних поглядів, їх залежність від конкретно-історичних ситуацій;

– зміст основних шкіл та напрямків економічної думки, в яких знайшли відображення закономірності господарського розвитку країн Європейської цивілізаціїта США;

– досягнення видатних учених-економістів та їх внесок у розвиток економічної науки.

 

Для реалізації завдань дисципліни студент повинен уміти:

– аналізувати економічні процеси та їх відображення в економічній думці на різних етапах розвитку Європейської цивілізації та США;

– самостійно і не тенденційно оцінювати розвиток світової і вітчизняної економічної думки; користуватися категоріально-понятійним апаратом, який пропонують різні школи;

– виявляти та узагальнювати тенденцій економічного розвитку на перспективу; оцінювати альтернативні варіанти господарчої політики; формувати принципи економічного мислення, що дозволяє бачити історичні корені сучасних соціальних та економічних проблем;

– виявляти взаємозв’язок дій у сфері економічної політики з теоретичними концепціями минулого та сучасного;

– зрозуміти необхідність використання набутих знань для поглибленого вивчення інших економічних дисциплін навчального плану і підвищення фахових знань, з метою їх застосування в практичній діяльності.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

 

  Назва теми Кількість годин
Денна форма Заочна форма
        Л С І, К Р С Р С
Модуль 1. Господарство та економічна думка періоду доринкової та нерегульованої ринкової економіки
1.Предмет та метод історії економіки та економічної думки             _  
2.Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій             _  
3.Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.)             _  
4.Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V– XV ст.)             _  
5.Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVІ- пер. пол. XVII ст.)             _  
6.Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (др. пол. ХVІІ – пер. пол. ХІХ ст.).           _ _  
7.Становлення ринкових форм господарства України (др. пол. ХVІІ – пер. пол. ХІХ ст.)         _ _ _  
Модуль 2. Господарство та економічна думка періоду регульованої ринкової економіки
8.Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.)             _  
9.Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.)             _  
10.Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (пер. пол. ХХ ст.)         _ _ _  
11.Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (др. пол. ХХ ст.)         _ _ _  
12.Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – поч. ХХІ ст.)         _ _ _  
13.Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці         _ _ _  
14.Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки ХХ ст.- сьогодення)         _ _ _  
Разом годин             -  
                     

 

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1. Господарство та економічна думка періоду доринкової та нерегульованої ринкової економіки

Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки

 

Предмет, мета та завдання дисципліни. Структура навчальної дисципліни.

Становлення історії економіки та економічної думки як самостійної науки в світі та в Україні. Основні функції історії економіки та економічної думки. основні Роль історії економіки та економічної думки у системі наук, взаємозв’язок з всесвітньою історією, з економічною теорією та історією економічних вчень. Джерела та методи дослідження історії економіки та економічної думки. Розвиток економічного мислення на основі вивчення конкретних історичних подій та фактів.

Різноманітність підходів до періодизація історико-економічного розвитку. Схеми Л.Мечникова, Ф.Ліста, Б.Гільдебранда, К.Бюхера, В.Левитського. Недоліки марксистської формаційної концепції. Цивілізаційна концепція. Теорії М.Данилевського, О.Шпенглера, А.Тойнбі. Технологічний підхід до періодизації. Теорії “стадій економічного зростання” У.Ростоу; “індустріального суспільства” Р.Арона; “постіндустріального суспільства” Дж. Белла; “технотронного суспільства” О. Тоффлера.

Значення знань з історії економіки та економічної думки для оволодіння культурою економічного мислення, розуміння його альтернативності, для творчого сприйняття економічної теорії. Роль знань з історії економіки та економічної в економічному розвитку сучасної України.

 

Основні риси і періодизація первіснообщинного господарства. Передумови виникнення відтворювального господарства. Неолітична революція. Господарська діяльність у добу мідної, бронзової, залізної культур. Внутрішньообщинний та міжобщинний поділ праці, міжобщинний та між племінний обмін.

Природнокліматичні умови розвитку господарства України в праісторичний період. Особливості господарчого розвитку періоду кам’яного віку на території України. Господарський розвиток трипільців. Господарство скіфів. Ранні слов’янські культури.

Економічний розвиток східнослов’янських племен. Зарубеницька культура. Пшевронська культура Київська культура Черняхівська культура. Розвиток продуктивних сил у сільському господарстві. Посилення диференціації населення. Розвиток торгівлі.

Особливості господарства цивілізацій Стародавнього Сходу. Господарство та соціально економічні відносини Стародавнього Єгипту, Межиріччя, стародавніх Індії та Китаю. Екстенсивний характер господарства. Прогрес в розвитку ремісництва. Економічні функції держави. Процеси урбанізації. Особливості управління міським господарством. Патріархальний характер рабства. Генезис грошей, кредиту, податків. Розвиток торгівлі.

Особливості економічної думки Стародавнього Сходу. Пряма залежність економічних поглядів від політико-правової бази та релігійної ідеології. Джерела економічної думки Стародавнього Єгипту. Погляди стародавніх єгиптян на організацію господарства, власність, товарно-грошові відносини і рабство. Економічна думка Месопотамії, як відображення прискореного розвитку приватної власності. Кодекс законів царя Хаммурапі. Відображення економічної думки державних утворень на території Межиріччя у “Законах Ешнунни”.Давньоіндійські економічні погляди у релігійній літературі буддизму та індуїзму. “Рігведа”, “Закони Ману”.

 

Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.)

Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізацій в осьовий час.

Господарство Індії в другій половині І тисячоліття до н.е. та відображення його у праці “Артхашастра”. Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка. Старокитайські економічні ідеї в контексті основних течій суспільної та релігійної думки.

Етапи економічного розвитку Стародавньої Греції. Формування полісного господарства. Типи полісної економіки. Спеціалізація ремесла. Інтенсифікація сільського господарства. Грецька колонізація. Економічний лад міст - колоній українського Причорномор’я. Колонізація Нижнього Подністров’я. Господарський розвиток Ольвії Понтійської. Зміни в господарчому розвитку Херсонеса Таврійського. Господарський розвиток Боспорської держави. Економічні зв’язки з грецькими містами-колоніями у Північному Причорномор’ї. Класичне рабовласництво. Торгівельно-грошові відносини. Господарство елліністичного світу.

Еволюція рабовласницького способу виробництва в Давньому Римі. Галузева структура господарства. Господарчий підйом ІІ-І ст. до н.е. Криза античної економічної системи. Реформи міського господарства. Виникнення протофеодальних відносин. Колонат.

Формування та особливості економічної думки античного світу. Економічна думка Стародавньої Греції як відображення проблем періоду ґенези, розквіту та кризи рабовласництва. Аналіз поділу праці, товару та грошей в праці Ксенофонта “Домострой”. Натурально-господарська концепція Платона (твори “Держава”, “Закони”). Економічні погляди Аристотеля (роботи “Нікомахова етика”, “Політика”). Відмінність економіки від хремастики. Аналіз форм вартості. Концепція “ідеальної держави”. Обґрунтування економічної політики в період еллінізму. Трактат “Економіка”. Економічні погляди Теофраста.

Економічна думка Стародавнього Риму. Питання раціональної організації рабовласницького господарства в творах Катона, Варрона, Колумелли, Плінія.

 

Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – XV ст.)

Основні риси, етапи розвитку та економічна структура західноєвропейського феодалізму. Форми феодального землеволодіння: алод, бенефіцій, феод (лен). Галузева структура і основні господарські форми. Економічний зміст васалітету. Феодальна рента та її комутація.

Господарство королівства франків. “Салічна правда”. Комендація. Сеньйорія і селянсько-сеньйоріальні відносини. Особливості ґенези та розвитку феодального господарства в Англії. Формування феодальної власності. Структура господарства. Робітниче законодавство. Сеньйоральна реакція. Формування розсіяних мануфактур. Особливості феодального господарства Німеччини, Італії.

Економічне значення міст Західної Європи в ХІ - ХV ст. Комунальні революції. Цеховий лад міського ремесла. Внутрішня та зовнішня торгівля. Торгівельні корпорації. Розвиток грошового обігу. Імунітетні права феодалів. Фінанси середньовічних держав.

Особливості формування економічної думки європейського середньовіччя.Розвиток ідей канонізму Ф.Аквінським.

Соціально-економічні передумови формування Давньоруської держави. Особливості феодального господарства Київської Русі. Феодальне землеволодіння. Громади. Процеси феодалізації селянства, основні категорії залежних смердів. Аграрний розвиток. Данницькі відносини. Міста та ремесла. Внутрішньоекономічна політика. Зовнішньоторговельні зв’язки. Грошовий обіг.

Соціально-економічні передумови удільної роздробленості. Господарство періоду феодальної роздробленості. Форми економічної залежності в умовах монголо-татарської навали.

Особливості господарського розвитку українських земель у складі Великого Литовського князівства і Королівства Польського. Процес закріпачення селян. Аграрна реформа 1557 р. Фільварково-панщинна система господарювання.

Відродження міського ремесла у XІV-XVI ст. Корпоративне та позацехове ремесло. Посилення соціальної диференціації. Феодальні привілеї. Товарний характер міських промислів. Грошовий обіг. Митна система. Центри внутрішньої торгівлі. Зовнішньоекономічні зв’язки. Розвиток лихварства.

Правове положення і адміністративний устрій міст. Вплив юридик на міську економіку. Литовські статути. Економічні функції міського самоврядування. Економічна думка Київської Русі. “Руська Правда”. Економічна думка України в добу раннього середньовіччя.

 

Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVІ – пер. пол. XVII ст.)

Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі розпаду натурального гос-подарства.Історія первісного нагромадження капіталу, його джерела, методи, результати. Генезис капіталістичних відносин в сільському господарстві, промисловості, сфері обігу. Мануфактурне виробництво.

Політичні та соціальні передумови великих географічних відкриттів. Наукові та технічні досягнення. Найважливіші географічні відкриття кінця XV – XVI ст. Економічні наслідки великих географічних відкриттів. Формування колоніальної системи. Становлення світового ринку, зміни в напрямах торгівельних зв’язків. Світовий поділ праці. Неоднозначність причин та наслідків “революції цін”.

Особливості формування капіталістичного способу виробництва в Голландії. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської буржуазної революції др. пол. XVI – поч. XVII ст. Голландія – країна міст та морських світових візників. Мануфактури. Торгівельний капітал. Політика меркантилізму та протекціонізму. Банківська система. Причини зменшення темпів економічного розвитку кінця XVIIІ ст. Відмінні риси ґенези капіталізму у Франції. Процес первісного нагромадження капіталу. Еволюція аграрних відносин. Промисловий розвиток. Криза раннього капіталізму. Економічне значення Французької революції кінця XVIIІ ст. Фінансова система. Становлення капіталістичного господарства в Англії. Англійська буржуазна революція XVII ст. та ії вплив на світовий розвиток. Аграрний переворот. Капіталістична промисловість. Формування монопольних торгівельних компаній. Особливості процесу первісного нагромадження у Німеччині та Італії.

Меркантилізм - об’єктивні причини виникнення, головні характерні риси, основні етапи розвитку та їх відмінність. Ранній меркантилізм (монетаризм) і заборона зовнішньої торгівлі. Концепція грошового балансу. Доктрина торгового балансу пізнього (мануфактурного) меркантилізму. Національні особливості теорій і практики меркантилізму в Іспанії, Англії, Італії, Франції, Німеччині. Т.Мен - представник зрілого англійського меркантилізму. “Трактат політичної економії” А.Мокретьєна. Значення меркантилізму для розвитку економічної думки. Теоретичні та методологічні основи критики меркантилізму (Дж.Локк, Дж. Ло, Юм, Дж. Стюарт).

Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (др. пол. ХVІІ – пер. пол. ХІХ ст.)

 

Значення промислової революції у становленні індустріального господарства. Передумови промислового перевороту в Англії. Розвиток промисловості і транспорту. Перетворення Англії в майстерню світу. Особливості галузевої структури економіки Англії. Англія – колоніальна імперія. Розширення зовнішньої торгівлі. Боротьба за фритредерство. Зміни в аграрному виробництві. Перехід до капіталістичного фермерства. Особливості промислового перевороту у Франції. Розвиток банківської та кредитної сфер. Аграрна сфера. Економічна відсталість Німеччини у пер. пол. XIХ ст. Хронологія та особливості промислового перевороту в Німеччині. Розвиток капіталізму в сільському господарстві.

Економіка США у мануфактурний період. Соціально-економічні передумови і наслідки війни Північно-Американських колоній за незалежність 1775-1783 рр. Промисловий переворот в США. Економічний розвиток США між першою і другою буржуазними революціями.. “Американський” шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.

Розвиток сільського господарства в правобережних і західноукраїнських землях. Колонізація Півдня. Господарчий розвиток Запорізької Січі. Розклад цехового ремесла. Кріпосницькі і капіталістичні мануфактури. Прогрес в розвитку продуктивних сил. Ярмаркова торгівля. Розвиток українського національного ринку як складової частини європейської та світової ринкової системи. Грошовий обіг і державні фінанси.Стан промислово-мануфактурного виробництва на українських землях в пер. пол. ХІХ. ст.

Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії. У.Петті - основоположник класичної політичної економії в Англії. Перенесення предмету дослідження до сфери матеріального виробництва. Ідея трудової теорії вартості. Трактування категорій заробітної плати, земельної ренти, ціни землі, відсотка. Поєднання економічного аналізу з проблемами економічної політики і статистики. Генезис класичної школи у Франції. Економічні погляди П.Буагільбера. Неприйняття ідей і політики меркантилізму. Абсолютизація ролі сільського господарства в економічному зростанні країни. Трактування цінності, багатства, грошей.

Економічна програма фізіократичної школи, викладена в працях Ф.Кене та Ж. Тюрго. Теоретичне обґрунтування “чистого продукту”. Вчення про капітал та його структуру. Визначення класової структури суспільства, продуктивної і непродуктивної праці. “Економічна таблиця” Ф.Кене як перша модель суспільного відтворення. Практичні рекомендації Ф.Кене. та радикальні буржуазні реформи Ж.Тюрго.

Економічна теорія А.Сміта. А.Сміт – ідеолог “laissez faire”. Концепція “невидимої руки”. Питання економічної політики в теорії А.Сміта. Відображення основ теоретичної системи А.Сміта в роботі “Дослідження про природу та причини багатства народів”. Аналітичний та нормативний підхід до визначення предмету політичної економії. Вчення про розподіл праці, обмін і гроші. Теорія цінності. “Догма Сміта”. Розподіл доходів між класами. Теорії заробітної плати, прибутку, земельної ренти. Вчення про продуктивну і непродуктивну працю. Визначення капіталу та його структури. Проблема відтворення.

Політична економія Д.Рікардо. Д.Рікардо – ідеолог промислової буржуазії. Трудова теорія цінності. Трактування капіталу. Теорія грошей. Вчення про заробітну плату та прибуток. Теорія земельної ренти. Принцип порівняльних переваг. Проблеми відтворення і реалізації.

Еволюція класичної політичної економії в пер. пол. XIX ст. Політична економія в Англії. Економічні теорії Т. Мальтуса. Мальтузіанська доктрина народонаселення. Закон «спадної родючості ґрунту». Теорія земельної ренти. Концепція реалізації. Проблеми міжнародної торгівлі.

Економічні погляди Н.Сеніора. Теорії утримання, попиту та пропозиції, вартості. Проблеми монополізації виробництва і ціноутворення. Теорія грошей. Теорія “останньої години робочого часу”. Ортодоксальні послідовники вчення Рікардо - Д. Мілль та Д.Мак-Куллох. Праця Дж. С. Мілля “Принципи політичної економії”. Методологія дослідження. Теорія вартості. Проблеми продуктивної і непродуктивної праці. Трактування грошей, кредиту, капіталу, прибутку, ренти, заробітної плати. Аналіз економічної ролі держави. Проекти соціальних реформ. Ідеї щодо місцевого самоуправління Дж. С.Мілля та іх втілення у втілення у Європейській хартії місцевого самоуправління;

Політична економія Ж.Б.Сея. Теорія трьох факторів виробництва і триєдиної формули доходів. Закон попиту і пропозиції. Теорія ринку. Теорія “економічних гармоній” Ф.Бастіа. Теорія послуг. Теорія розподілу. Теорія заробітної плати. Абсолютизація принципів фритредерства.

Теорія “гармонії інтересів” Г.Ч.Кері. Закон розподілу. Теорія земельної ренти. “Гармонія націй” і обґрунтування протекціонізму.

Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів пер. пол. XIX cт. Концепція справедливого суспільства і “золотої епохи” А.Сен-Сімона. Періодизація суспільного розвитку. Характеристика капіталізму. Нова індустріальна система і проекти економічних реформ. Теорія експлуатації. Критика капіталізму і ідея “соціальної гармонії” Ш.Фур’є. Метод дослідження. Еволюція суспільного розвитку. Шляхи переходу до нового суспільного ладу. Вчення про асоціацію. Радикалізм соціальної утопії Р.Оуена та його практична діяльність. Трактування категорій: вартість, прибуток, гроші. Проекти справедливого обміну.

Творчий розвиток і критика ідей класичної школи у працях С.Сісмонді. Ідеалізація дрібного виробництва. Визначення предмету політичної економії. Теорії вартості, капіталу, прибутку і ренти. Теорії відтворення і економічних криз. Концепція соціальних реформ. Економічна концепція П.Прудона. Ідеалізм наукових ідей. Теорія "конституйованої вартості". Ідея "робочих грошей" та проект реформування суспільства через реформування обміну. Економічна програма П.Прудона. Економічні погляди К. Родбертуса. Аналіз вартості. Земельна рента. Проблема справедливого розподілу. Теорія економічних криз. Ідея “державного соціалізму”.

Історичні умови виникнення і початок формування марксизму.Теоретичні джерела марксистської політекономії.Структура і основні проблеми дослідження "Капіталу" К.Маркса. Методологія дослідження. Розгорнутий аналіз трудової теорії вартості. Товар, його властивості і праця, що створює товар. Теорія додаткової вартості. Кругообіг капіталу, його стадії та функціональні форми. Поділ капіталу та його обіг. Визначення умов простого та розширеного відтворення. Теорія доходів і розподілу. Аналіз перетворених форм додаткової вартості – прибутку, процента і ренти. Сучасна оцінка і переосмислення марксистської концепції. Значення теоретико - економічних досліджень К.Маркса в контексті світової історії економічної думки.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 525; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.