Учасники табору. Алєксєєнко Володимир, Алєксєєнко М. Т. , зіннуров е

СЕРПНЯ 2001 РОКУ

УЧАСНИКИ ТАБОРУ

Алєксєєнко Володимир, Алєксєєнко М.Т., Зіннуров Е. І., Косенко В.Г., Косенко І.Д., Кравчук Л.А., Наумов М.С., Наумов Сергій

У 2000 році, після випуску “Карпатського” класу, в горах побували вчителі Алєксєєнко М.Т., Зіннуров Е. І., Косенко В.Г., Косенко І.Д., Кравчук Л.А., Наумов М.С. та члени їхніх сімей. Була у нас і “молодіжна” ланка: Володимир Алєксєєнко (12 років), Сергій Наумов (11 років), племінники сім’ї Косенко – Дмитро Боєчко (7 років) та Олексій Врублєвський (14 років). До місця перебування діставалися двома групами. Перша – автівкою “Лада”, друга – традиційним потягом. Шлях автівкою становив 540 км та зайняв близько 11 годин. Проживали у двоповерховому будинку, що належав місцевому лісництву. Їжу готували на вогнищі, що розводили під накриттям. Протягом п’яти днів піднімалися на вершини Говерла та Петрос, відпочивали, ходили по молоко, купалися, збирали гриби та ягоди. Похід відбувався у серпні, тому грибів було безліч! Під час спуску з Говерли почалася страшенна злива, яка тривала близько двох годин. Вода лилася суцільною стіною, але всі, включаючи наймолодших. Впевнено просувалися вперед. Були: мокрий одяг, невдалі падіння, сковзання на мокрому камінні. За дві години дощ вщух, засяяло сонце, трава на галявинах підсохла, що дало змогу влаштувати обід у польових умовах. Щовечора сиділи біля вогнища, бавили дітей, розмовляли про життя, пили чай, що запарювався на духмяних гірських травах. Вночі воювали з польовими мишами, які лізли до будиночка з усіх шпарок. Незважаючи на всі труднощі та незручності, похід минув вдало та залишив чимало приємних вражень.

І.Д.Косенко, серпень 2008 року

IV. КАРПАТИ – 2001 * ПОХІД ВИПУСКНИКІВ *

Зіннуров Е. І., Комар Андрій, Романюк Валентина, Тимощук Тетяна, Трушковський Сергій

Вперше я їздила в Карпати у 1999-му. Моє захоплення побаченим важко описати. Велич Говерли заманювала мене до себе знову, і кожен раз я відкривала для себе щось нове. Поїздку 2001-го року я вважаю яскравою подією мого життя. Їздило нас п’ятеро: Зіннуров Едуард Ільгамович, Комар Андрій, Трушковський Сергій, Тимощук Тетяна і я. Наш відпочинок тривав 4 дні. Ми приїхали електричкою з Івано-Франківська на станцію Лазещина ранком 02.08.2001. Попри важкі рюкзаки на плечах і спекотну погоду ми крокували до бази відпочинку досить бадьоро, в очікуванні нових вражень. Будиночок, в якому ми жили (а правильніше сказати, ночували, адже цілими днями ми були під відкритим небом) розрахований на 4 спальних місця, тож Андрію доводилось вкладатися в своєму спальному мішку на підлозі. Гори Говерла і Петрос були нашими основними маршрутами. Таких краєвидів ви не побачите ніде. Такого чистого повітря не вдихнете в жодному іншому місці. Такого спокою і тиші годі і шукати. Коли стоїш на вершині і дивишся вниз, жалкуєш, що не маєш крил. Приходить розуміння того, що ти – часточка природи, усієї цієї краси. Відбувається своєрідне очищення розуму від усього буденного, неважливого. Що згадується в Карпатах, окрім гір? Звичайно, гірські ріки. Сказати, що вода в них холодна – це не сказати нічого. Вода ДУЖЕ холодна, крижана. Але цікавість все ж підштовхнула нас до занурення в цю воду. Насиченість враженнями і позитивними емоціями подорожі, радість від подолання труднощів, підкорення гірських вершин, дух туризму з легким присмаком романтики... Хіба таке можна забути?

Валентина Романюк (Кондратьєва), липень 2008

V. КАРПАТИ – 2003 * ПОХІД ВИПУСКНИКІВ *

30 ЛИПНЯ – 6 СЕРПНЯ 2003 РОКУ

Дата добавления: 2015-05-24