Послідовність проведення аналізу

Для того, щоб результати аналізу якнайповніше могли бути використані в управлінні виробництвом, важливо дотримуватись відповідної послідовності проведення аналітичної роботи як одного з елементів методики економічного аналізу.

Аналітичний процес включає кілька етапів, а саме:

1. розробка програми комплексного, системного аналізу;

2. збір інформації і підготовка її до аналізу;

3. аналітичне опрацювання показників за допомогою технічних прийомів;

4. вирішення в процесі аналітичної роботи основних завдань аналізу;

5. оцінка результатів господарсько-фінансової діяльності, узагаль­нення результатів аналізу;

6. оформлення результатів аналізу, складання аналітичної інфор­мації;

7. передача аналітичної інформації керівникам підприємств та
його підрозділів для прийняття управлінських рішень.

Розглянемо коротко кожен з цих етапів.

Розробка програми економічного аналізу - найвідповідальніший етап аналітичної роботи, оскільки саме на цьому етапі визначаються основна мета аналізу, завдання, які повинні бути вирішені для досягнення цієї мети, визначаються об'єкти аналізу та система показників, з допомогою яких дається оцінка того чи іншого об'єкта, встановлюються терміни виконання аналітичної роботи, визначаються виконавці. Для оцінки діяльності суб'єктів господарської діяльності необхідно зібрати інформаційні дані і підготувати їх до використання.

Інформація - це впорядковані повідомлення про господарські процеси і явища, що відбуваються, сукупність певних даних і знань про них.

Інформація може бути виражена літерами, цифрами, символами.

В основу створення раціонального потоку інформації покладено такі принципи:

· єдність інформації;

· оперативність;

· з'ясування інформаційної потреби та способів найефек­тивнішого її задоволення;

· об'єктивність відображення господарських процесів.

Розрізняють два види інформації:

· економічна інформація (сукупність відомостей про стан
економіки підприємства);

· виробнича (обмежена рамками технології і натуральних
виробничих показників).

До планових джерел інформації відносять нормативні,прогнозні, кошторисні, проектні, договірні та інші, передбачувані на майбутнє показники, дані, одержані в маркетингових дослідженнях.

Основними джерелами інформації є:

Рис.3.5. Джерела інформації

Ця група джерел досить важлива, оскільки вона виступає базою для порівнянь, насамперед фактичних даних з передбачуваними. Це дає можливість з'ясувати рівень виконання поставлених завдань, відхилення, а значить - необхідність пошуку причин їх виникнення.

Облікові джерела даних базуються на записах бухгалтерського обліку, статистичного, оперативно-технічного, первинної документації, реєстрів обліку, переписів, спостережень і обстежень, оперативних зведень.

Звітні (бухгалтерські, статистичні, оперативні) джерела інформації - це вся сукупність місячних, квартальних і річних звітів, разові статистичні звіти згідно із затвердженими Міністерством статистики формами і строками подання.

На підставі даних річного звіту можна провести найбільш глибо­кий, всебічний і повний аналіз, який охоплює всі сторони діяльності підприємства.

Однак такий аналіз не є оперативним, оскільки деякі висновки про роботу, невикористані резерви підприємства можуть втратити свою актуальність ще до часу їх виявлення.

Більш оперативним є аналіз, що ґрунтується на даних поточної звітності (місячної, квартальної), хоча порівняно з аналізом за даними річного звіту він не такий повний.

Позаоблікові джерела інформації включають матеріали обсте­жень, перевірок, анкетування, розпоряджень, постанов, публікацій з різних аспектів діяльності клієнтів (правові, маркетингові, економічні, соціально-політичні, морально-етичні та ін.), дані про виставки, огляди, презентації, проведені клієнтом або з його участю, дані рекламних буклетів, відеофільмів, інших рекламних матеріалів.

Позаоблікова інформація може бути одержана від інших банків, податкової інспекції, органів арбітражного суду, членів колективу підприємства, партнерів досліджуваного підприємства.

В умовах переходу до ринку зростає значення додаткової інформації, зокрема - матеріалів конференцій, біржових торгів, ярмарків, преси, радіо, телебачення. Багато інформації можна отри­мати від спеціалізованих фірм, які на комерційній основі надають її клієнтам.

Аналіз ставить перед інформацією низку вимог:

• Повнота даних (необхідно володіти Інформацією по всіх
об'єктах, підрозділах, за всіма показниками, що відображають
їх діяльність, з тим, щоб на їх основі провести детальний аналіз).

• Достовірність даних (вони повинні адекватно відповідати
дійсному стану справ, реально відображати стан об'єкта).Достовірність інформації забезпечується застосуванням спосо­бів її контролю, обліковими перевірками, періодичними ревізі­ями, аудиторськими висновками, системою відповідальності.

• Оперативність (інформація в будь-який момент має бути
підготовленою для використання в економічному аналізі). Умовою оперативності є скорочення часу між господарськими
операціями і відображенням їх в облікових реєстрах. Цьому сприяє механізація збирання, зберігання, передачі, пошуку та опрацювання інформації.

• Порівнянність даних звіту щодо показників плану та
минулих періодів дає змогу опрацьовувати інформацію,
аналізувати її і забезпечує достовірність оцінки показників.

• Неперервність інформації (випливає з умов організації
управління господарськими процесами, а також з потреби в
скороченні часу між виникненням негативних відхилень та їхусуненням).

• Адаптивність інформації (означає зведення відповідних
показників за структурними підрозділами підприємства і
періодами).

• Перспективність інформації (для аналізу потрібна не тільки
ретроспективна, а й прогнозна інформація, яка дає можливість
оцінити минулі результати та управлінські рішення з
урахуванням можливої перспективи регулювання госпо­дарського процесу).

Перед тим, як використовувати інформацію для аналізу, її необхідно перевірити. Здійснюється формальна (технічна) і суттєва (логічна) перевірки.

Формальна (технічна) перевірка складається з таких елементів:

• узгодженість взаємних величин;

• узгодженість показників у різних формах звітності;

• відповідність і наступність цифр, перенесених з попередніх
періодів та з інших документів;

• перевірка арифметичних сум, підсумків;

• правильність оформлення документів щодо наявності і запов­нення реквізитів.

Суттєва (логічна) перевірка встановлює:

• доброякісність інформації;

• відповідність об'єктивній дійсності;

• можливість використання для аналізу.

Знайомлячись з інформацією, яка використовується в еконо­мічному аналізі, необхідно хоча б коротко спинитись на системі марке­тингової інформації (СМІ). Використання цієї системи продиктовано вимогами ринку.

СМІ - це постійно діюча система взаємозв'язку людей, облад­нання і методичних прийомів, призначена для збору, класифікації, аналізу, оцінки і поширення актуальної, своєчасної й точної інформації для використання її розпорядниками сфери маркетингу з метою вдоскона­лення планування, втілення в життя і контролю за виконанням марке­тингових заходів.

Особливий інтерес становить зарубіжний досвід системи маркетингової інформації - набір досконалих методів аналізу маркетингових даних і проблем маркетингу.

Основу аналізу становлять статистичний банк - сукупність сучасних методик статистичного опрацювання інформації та банк моделей - набір математичних моделей, що сприяють прийняттю оптимальних маркетингових рішень учасниками ринку.

Доречно нагадати, що в Україні ухвалено Закон «Про інформа­цію». У ньому проголошується інформаційний суверенітет країни і пра­вові форми міжнародного співробітництва в галузі інформації.

Наступним етапом аналізу є аналітичне опрацювання показ­ників за допомогою технічних прийомів. Воно включає послідовні й

логічно визначені дії, а саме:

• надання показникам порівнянного виразу

• спрощення цифрових значень;

• вивчення й осмислення опрацьованих матеріалів;

• складання аналітичних розрахунків.

Вирішення в процесі виконання аналітичної роботи основних завдань аналізу - четвертий етап аналітичної роботи. На цьому етапі проводиться порівняння фактичних показників діяльності з плановими, прогнозними, з фактичними показниками минулих періодів, з досягненнями провідних підприємств; вивчається вплив чинників на відхилення в показниках, проводиться пошук невикористаних та прогнозних резервів щодо підвищення ефективності виробництва.

П'ятий етап включає оцінку результатів господарської діяль­ності з урахуванням дії різних факторів, виявлення резервів, усунення недоліків. На цьому етапі розробляються заходи щодо використання резервів.

Резерви - це потенційні можливості підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності підприємства за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок впровадження певних заходів.

Розрізняють два поняття резервів:

• резервні запаси (матеріально-речові запаси, які в даний
період не використовуються, а зберігаються на випадок виник­нення потреби в них за тих чи інших обставин). Аналіз таких
резервів проводять щодо відповідності нормативам, реальним потребам;

• невикористані можливості (упущена вигода) посилення
дії позитивних і нейтралізації негативних факторів для збільшення і здешевлення продукції, підвищення її конкурентоспроможності.

Ці резерви називають господарськими.

Цілеспрямований пошук резервів можуть здійснювати спеціалісти, які володіють такими рисами:

• нестандартне мислення;

• підприємливість;

• зацікавленість;

• економічна грамотність.

На шостому етапі проводиться оформлення результатів аналізу складання аналітичної інформації.

Залежно від мети аналізу, обсягу аналітичних досліджень, місця проведення результати оформляють різними документами, а саме:

• текстові - у вигляді висновків за результатами аналізу, звітів
аналітичних, доповідних та пояснювальних записок, рапортів:

• без текстові - у вигляді таблиць, графіків, діаграм.

Заключним етапом аналізу є передача аналітичної інформації керівництву підприємства та його підрозділів для прийняття оптималь­них управлінських рішень щодо перспектив подальшого розвитку під­приємницької діяльності, забезпечення його конкурентоспроможності.

Запитання і завдання для самоконтролю.

1. Наведіть класифікацію видів економічного аналізу.

2. Перспективний і стратегічний аналіз. У чому їх особливості?

3. Поняття інформації. У чому полягає специфіка аналітичної інформації?

4. Класифікація системи інформаційного забезпечення.

5. Організація інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності.

6. Сформулюйте вимоги до якісної системи економічної інформації.

7. Систематизація облікових, звітних і планово – нормативних даних для економічного аналізу.

8. Як перевірити достовірність джерел інформації?

9. Принципи та стадії організації економічного аналізу підприємства.

10. Визначте роль і функції окремих функціональних підрозділів в організації та проведенні системного дослідження діяльності підприємства.

Дата добавления: 2015-05-24