Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості ВНД людини




Особливістню ВНД людини є те, що вона може спілкуватися з навколишнім середовищем за допомогою мови. Слово - це не лише певний звук, (яким воно є для тварин), але й певна інформація (для людини). Природні подразники (наприклад, звуки) - це перша сигнальна система, що має важливе значення у пристосуванні організму до навколишнього середовища. Її мають і тварини і людина. Мова - це друга сигнальна система, яка є основою мислення, що і відрізняє людину від тварин.

Функції мови: 1) комунікативна (забезпечує спілкування між людьми); 2) понятійна (слово є основою і засобом інтелектуальної діяльності); 3) регуляторна (інструкції, правила, обов’язки); 4) програмуюча (за допомогою слова складаються певні програми, які потім обумовлюють діяльність людини).

Види мови: 1) експресивна (усне або письмове висловлювання); 2) імпресивна - процес розуміння мовного висловлювання.

Типологічні особливості ВНД. В основу класифікації темпераментів, або типів нервової системи, І.П.Павлов поклав такі головні принципи: силу, врівноваженість і рухомість нервових процесів. Під силою нервових процесів розуміють спроможність нервових клітин підтримувати велике і тривале напруження рефлекторної діяльності. Врівноваженість характеризується співвідношенням процесів збудження і гальмування. Рухомість нервових процесів - це спроможність нервової системи швидко переключатися із збудженого стану на гальмівний, і навпаки. Таким чином, І.П.Павлов виділив 4 основні типи нервової системи вищих тварин і людини: 1) сильний, урівноважений, рухомий («жвавий») - сангвінік; 2) сильний, урівноважений, інертний («спокійний», «солідний») - флегматик; 3) сильний, неурівноважений, з переважанням процесів збудження над процесами гальмування і з рухомою нервовою системою (нестриманий) - холерик; 4) слабкий - меланхолік.

Взаємозв’язок нервової і гуморальної регуляції в організмі людини. Поняття про стрес та фактори, які його спричиняють. Кожна тканина і орган людини функціонують під подвійним контролем: автономної нервової системи і гуморальних факторів, зокрема гормонів. Цей подвійний контроль – запорука надійності регуляторних впливів, завданням яких є підтримувати певний рівень окремих фізичних і хімічних параметрів внутрішнього середовища, ці системи збуджують або гальмують різні фізіологічні функції, щоб звести до мінімуму відхилення цих параметрів всупереч значним коливанням у зовнішньому середовищі. Керівна роль нервової системи щодо ендокринної полягає у тому, що перша надсилає команди у вигляді нервових імпульсів до залоз внутрішньої секреції, які виділяють БАР-гормони. Вони розносяться з кров’ю по усьому організмові до різних органів, тканин і клітин та регулюють їхню діяльність. Ця регуляція є гуморальною, оскільки відбувається через кров, і дистанційною, бо таким чином Н.С. регулює діяльність органів і тканин на певній відстані від головного мозку.

Стрес – неспецифічна реакція організму, що виникає під впливом будь-яких сильних подразників (стресорів) і супроводжується перебудовою захисних систем організму. Стресорами може бути: травма, інфекція, переохолодження, інтоксикація, наркоз, м’язове навантаження, сильні емоції. Вимоги і зміни, які породжує стрес відкривають можливості для адаптації до нових умов життя. Таким чином, стрес далеко не завжди завдає шкоди. Небезпечним для людини може бути тривалий стрес, яким ускладнює або робить неможливим пристосування до потреб ситуації. Важливе значення для характеру наслідків дії стресу на організм має поведінка у відповідь на стресову ситуацію. Активний пошук способів її зміни сприяє стійкості організму і запобігає розвиткові хвороби.

У реакції людини на дію стресорів виділяють три стадії:

1. Реакція тривоги активується симпатичний відділ автономної нервової системи.

2. Стадія опору – організм мобілізує свої ресурси. Кожна людина проходить ці дві стадії багато разів. Коли опір виявляється успішним, організм повертається до нормального стану. Але якщо стресор діє тривалий час, ресурси організму виснажуються і розвивається хвороба.

3. Стадія виснаження (нервовий зрив, психічні захворювання).

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1940; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.