Методика геоботанічних, зоогеографічних та фенологічних досліджень своєї місцевості

Складання геологічної карти, стратиграфічної колони, геологічного профілю.

Методика проведення геоморфологічних досліджень свого краю.

Рельєф – один з найголовніших компонентів географічного комплексу. Комплексоутворююче значення рельєфу дуже велике. Основними завданнями таких досліджень повинні стати: вивчення окремих форм рельєфу, встановити їх походження; визначити Морфометричні показники (абсолютні, відносні висоти, протяжність, обриси, кути падіння); вивчити зв’язок рельєфу з геологічною будовою; дати господарську оцінку.

У підготовчий період знайомляться з літературою, картами тощо, готують обладнання: блокнот, записна книжка, планшет, компас звичайний і гірський, лопата, рулетка, фотоапарат, нівелір.

Дослідження ведуться у такій послідовності:

1. Назва геоморфологічного об’єкту, його географічне положення,

2. Рекогносцировка з метою дістати загальні уявлення про територію,

3. Виділити основні типи рельєфу та геоморфологічні форми й елементи (перша група – еолові, друга група – створені підземними водами, третя група – створені роботою текучих вод, четверта група – льодовикові, п’ята група – які утворилися вивітрюванням);

4. Ведуть польові спостереження, записуються морфометричні дані, ведеться висотна зйомка території;

5. Виконуються схематичні замальовки, профілі;

6. Господарське використання;

7. Дата, хто виконав.

Опис ярів. Місцезнаходження, напрям течій вод, водозбірна площа, загальна довжина, максимальна ширина, максимальна глибина, характер бровки (чітка, задернована...), крутість схилів (визначається екліметром), повздовжній та поперечний профіль, відслонення, заходи по боротьбі.

Вивчення річкової долини. Починають вивчати з корінних берегів (високий, низький, близько від води..), наявність терас (корінні, алювіальні), заплава та її використання; будують профіль долини

Вивчення базису ерозії.

Вивчення площинного змиву.

Вивчення ерозійного розчленування. Густота розчленування визначається за коефіцієнтом, який дорівнює довжині всіх долин, ярів, балок поділеній на площу досліджуваної території. Вона показує наскільки вододіл знаходиться вище від місцевого базису ерозії.

Геоботанічні дослідження. Характеристика рослинного покриву включає кількісну та якісну оцінки, а також територіальні відмінності у поширенні. До кількісної характеристики належать дані про розміри території кожного угруповання, положення, густоту, ярусність. До якісної оцінки належать аналіз видів рослин, вік, санітарний стан. Потрібно виділити реліктові (залишки минулих епох) та ендемічні (тільки у даній місцевості) види рослин.

Обладнання: компас, планшет, карти місцевості, пристрої для збереження гербарію, ніж, екліметр (для визначення висоти дерев), лінійка.

Перед польовими дослідженнями необхідно познайомитися з літературою, картами, скласти маршрут проходження ділянки.

Рослинні угруповання вивчають за таким планом:

1. Види рослин (назва рослин; відсоток покриття; фенологічні фази: молода, цвітіння, дозрівання, повна зрілість; життєвість: нормальний ріст, пригнічення),

2. Місцезнаходження і номер їх на карті (його привласнюють рослинним угрупованням),

3. Площа ділянки,

4. Назва (типчаково-ковиловий степ, субір, бір...),

5. Основні елементи рельєфу, клімату, ґрунту.

Опис лісового та чагарникового угруповання проводять за таким планом:

1. Тип лісу (мішаний, широколистий...), на око визначають процентне відношення;

2. Наявність молодих дерев;

3. Наявність підліска;

4. Наявність трав’яного покриву;

5. Моховий покрив.

6. Виконують заміри дерев: висоту (візують екліметр на вершину, а потім за спеціальним графіком визначають висоту); діаметр стовбура; площу стовбура S = π R²; об’єм стовбура V = S Н / 2; запаси деревини на 1 га; вік (по кільцям, якщо кільця слабо видно, то обробляють хлорним залізом); бонітет (співвідношення середньої висоти та віку; виділяють п’ять класів – перший клас характеризує кращі умови проростання; визначають по таблиці); сходження крон (це площа, яка зайнята деревами при проектуванні їх на небо; визначають у відсотках на око);

7. Збирають гербарій.

Опис лучної рослинності. Бувають материкові та заплавні, суходільні та низинні.

Вивчення болотної рослинності.

Вивчення лікарських рослин: назва, місцезнаходження та поширення, фази розвитку (бутонізація, цвітіння, плодоносіння), кількість.

Для хорошої роботи бажано побудувати профіль місцевості з найхарактернішими рослинними угрупованнями.

Зоогеографічні дослідження. Основною метою таких досліджень є визначити видовий склад тварин своєї місцевості, їх кількість, умови життя, поширення.

Спостереження за тваринами можна вести тільки підкараулюючи їх, або вивчати окремі види (птахів, комах), або сліди їх життєдіяльності.

Колекціонування проводять таким способом:

А) Сухим – комах,

Б) Вологим – черв’яків, ракоподібних, личинок фіксують у 70% спирті, або 4% розчині формаліну з 70% спиртом.

Фенологічні дослідження. Фенологія – наука про часові параметри розвитку природи в її річному циклі та закономірності мінливості цих параметрів. Вона вивчає строки настання сезонних явищ природи, межі змін цих строків по роках і причини їх мінливості. Фенологія вивчає зовнішні сторони сезонного розвитку, на відміну від географії та біології. Склалися специфічні методи збирання й аналізу наукової інформації. Вихідними даними для неї є дати настання певних фаз сезонного розвитку об’єктів живої і неживої природи, або дати настання певних фенофаз. Фенофаза – момент безперервного процесу розвитку, що знаменує перехід об’єкта з одного стану в інший. Про ці переходи судять за зовнішніми явищами (для клімату – перехід через 0^о, 5^о, 10^о; для рослин – цвітіння, плодоносність; для тварин – поява лялечок, відкладання яєць).

Строки проходження фенофаз мінливі. Тому, щоб зробити висновки, потрібно спостерігати багато років. Це дасть можливість встановити певні закономірності, виявити відхилення.

Спостереження за сезонними явищами, використанням методів фенології широко застосовують у господарстві. Головними завданнями фенології є надання об’єктивної характеристики території, підвищення продуктивності суспільного виробництва, прогнозувати певні явища.

Учні, які привчилися спостерігати за сезонними явищами, змінами в природі, насамперед набувають міцних знань з природничих наук. І тому таку роботу можна розглядати як активну форму навчання. Вести фенологічні спостереження – це означає вміти помічати все, що відбувається навколо, працювати систематично, а значить, ким би не був учень, ці якості збережуться назавжди. Отже є багато підстав розглядати фенологічну роботу як елемент шкільного як навчального, так і виховного процесу. Усе це змушує шукати нові підходи у організації фенологічної роботи у школі, удосконалювати її форми та методи. Слід розв’язувати питання про способи оформлення й демонстрування спостережень.

Форми і методи фенологічної роботи в школах можуть бути різними. За основними формами її можна поділити на шкільну і позашкільну. Шкільна підрозділяється на класну і позакласну. Найкращий результат буде досягне ний при поєднанні цих форм. Класна робота передбачає загальне ознайомлення з метою і завданням фенології, її значенням; діти готуються теоретично, обстежуються експонати, робляться висновки, умовиводи. Ця програма повинна комплексний характер (знання з багатьох наук).

Позакласна робота – найважливіший період польових спостережень. Дітей можна розбивати на бригади.

Фенологічні спостереження можна вести під час екскурсій, туристичних походів, на дослідних станціях, але самою доступною роботою є систематичні дослідження у позаурочний час. Головне, щоб за матеріалами спостережень були підведені підсумки та узагальнення. Такі спостереження можуть мати цінність, використовуватися для господарської діяльності, якщо ведуться систематично.

Спостереження навесні: поява перших таловин, приліт граків, шпаків, гусей, ластівок, початок льодоходу на річці, початок цвітіння верби, сон-трави, кульбаби, садів (за сортами), бузку, садіння картоплі, кування зозулі, останні приморозки тощо.

Фенологічні спостереження повинні чітко фіксувати об’єкт спостереження та дату:

Об’єкт спостережень	Роки
Приліт гусей

Дата добавления: 2015-05-24