Музейна робота

У навчальних закладах можуть бути різні типи шкільних музеїв: краєзнавчий, художній, літературний, музей-заповідник, меморіальний, літературно-меморіальний, історично-меморіальний, етнографічний, історичний, бойової та трудової слави українського народу, історії школи, свого краю, народознавства, меморіально-педагогічний, музей-квартира, будинок-музей, музей-кабінет, музей-садиба та ін.

Кожен з них виконує і краєзнавчу функцію, збагачує унаочненням навчально-виховний процес у школі.

Доповнювати шкільні музеї можуть кабінети різноманітні ілюстративні виставки.

На базі шкільних музеїв для вчителів, учнів та їх батьків можуть проводитися музейні семінари, лекції, конференції.

Екскурсія як форма науково-просвітницької роботи має ряд ознак, які сприятливо впливають на підліткову та молодіжну аудиторію. Для неї характерна динамічність, переміщення в часі та просторі, екскурсія сприяє активному засвоєнню інформації. А також – це своєрідний метод спілкування – інтенсивного, насиченого, який стимулює розвиток мислення, реалізуючи одночасно з цим прагнення підлітка чи юнака до масових форм сприйняття в колі однолітків.

У залежності від цільових установок виділяються два основних типи екскурсій: навчальна та загальноосвітня.

Перша відіграє допоміжну роль по відношенню до навчально-виховного процесу (урок у школі). Вона тісно пов'язана з навчальною шкільною програмою, яка визначає тему екскурсії, її зміст, відбір об'єктів показу, прийоми показу та методику проведення екскурсії.

Друга вирішує самостійне просвітницьке та виховне завдання.

Тематика навчальних екскурсій повинна відрізнятися широтою та різноманітністю і розповсюджуватися на всі ті галузі знань, які забезпечені матеріалами в даному конкретному музеї: з історії, суспільствознавства, літератури, природознавства, географії, зоології, ботаніки, фізики та ін. - у залежності від профілю музею і складу його колекцій. Тематика розробляється за кожним предметом з урахуванням програми навчального закладу.

Виходячи із принципу наступності, кожний музей повинен прагнути до того, щоб тематика екскурсій мала цілісну систему, охоплювала навчальну програму всіх класів школи і була розрахована на поступове – у відповідності з віком і підготовленістю школяра засвоєння святкування пам’ятних дат; гурткова робота; робота клубів на базі шкільних музеїв всіх аспектів музейної інформації за роки навчання в школі.

Функціональне призначення екскурсій:

Навчальне:

• підготовити учнів до сприйняття нової теми на уроці;

• доповнити, закріпити знання, отримані на шкільному уроці, або узагальнити вивчену тему;

• вивчити нову тему.

Загальноосвітнє:

• допомогти школі в позакласній та позашкільній роботі;

• організувати роботу з членами музейних гуртків, лекторіїв, факультативів та ін.;

• обслуговувати групи молодших школярів та ін.

Будь-які шкільні музеї повинні пропонувати тематичні екскурсії за окремими розділами стаціонарної експозиції, по виставках, присвячених знаменним датам щодо історії країни та краю, актуальним проблемам сучасності.

3. Технології моделювання наукового краєзнавчого дослідження.

Беззаперечною є важливість дослідницької позиції учня в краєзнавчій роботі.

Історія педагогіки багата на дидактичні пошуки такої діяльності учнів, що моделює наукове (у т.ч. краєзнавче) дослідження і цим сприяє не лише засвоєнню учнями якихось фактичних даних, а й розвиткові нового проблемного бачення, засвоєння ними дослідницьких процедур. Сучасній школі потрібний педагог, орієнтований на викладання краєзнавчого матеріалу відповідно до наукового мислення, з установкою на краєзнавчу роботу як наукове дослідження. Краєзнавчі уроки повинні заохочувати учнів до прояву допитливості, цікавості, постановки запитань і намагання самостійно знаходити на них відповіді.

Існує чимало дослідницьких моделей. Деякі з них називає М.В.Кларін: Бейєра, Джойса, Нельсона, Фентона, Зухмана, Хувера, Гоулсона (модель трьох запитань), Голдмарка, Массіаліса, Микаеліса.

Наприклад, дослідницька модель Бейєра передбачає здійснення п'яти основних кроків:

• визначення проблеми (усвідомлення наявності проблеми та її значення; надання проблемі такого вигляду, за якого вона могла б розв'язуватися);

• відпрацювання можливих варіантів розв'язання проблеми (вивчення і класифікація доступних даних; пошук взаємозв'язків і побудова логічних висновків, висунення гіпотез);

• перевірка передбачуваного варіанта розв'язання проблеми (збір даних, їх організація та аналіз);

• вироблення кінцевого висновку;

• застосування висновку.

Дослідницька модель Гоулсона, яка має назву "модель трьох запитань", стосовно краєзнавчого дослідження має такий вигляд: І. Що сталося? 2. Чому це сталося? 3. Якими були наслідки чи які можливі наслідки події в майбутньому?

Позапрограмове краєзнавство передбачає більш повне і багатостороннє вивчення учнями свого краю на добровільних началах. Таке краєзнавство може здійснюватись у кількох напрямках. Це і загальношкільна краєзнавча робота, і створення краєзнавчого гуртка. Основною, найбільш дійовою і розповсюдженою формою шкільного позапрограмового краєзнавства є екскурсії, походи в природу і на виробництво.

Туристично-краєзнавча робота дає учням багато вражень, а теоретичні знання, здобуті в школі під час походів та екскурсій дістають практичне застосування. Самостійно виконуючи практичні завдання краєзнавчого характеру школярі вчаться систематизувати матеріал, робити записи, складати конспекти, працювати з документами і тому подібне. На основі споглядання і сприйняття у дітей формуються первинні уявлення та поняття. І чим конкретніше і повніше сприймають учні об'єкт вивчення в походах та екскурсіях, тим активніше процес осмислення та узагальнення знань здобутих на уроках географії та інших предметів. Краєзнавча робота відкриває великі можливості щодо залучення школярів до справи охорони природи.

Дата добавления: 2015-05-24