Історико-культурні заповідники Черкащини

Шевченківський національний заповідник у м. Каневі. Створено 1925 року як заповідник „Могила Шевченка". Національний статус і теперішнє найменування надано Указом Президента

1994 року. Включає музей Т.Шевченка, могилу поета, відновлену хату І.Ядловського, Успенський собор у Каневі, садиби М.Максимовича й В.Науменка на Михайловій горі (с.Прохорівка) та низку пам'яток археології. У фондах - 17 тисяч одиниць зберігання.

Національний заповідник „Чигирин" у Чигиринському районі. Створено 1989 року на базі комплексу пам'яток історії, культури і природи Чигирина,
Суботова, Стецівки, Холодного Яру. Реорганізовано рішенням уряду 1992 року. Статус національного надано 1995 року. Включає 13 окремих теріторій, 34 нерухомі пам'ятки, музеї Богдана Хмельницького і краєзнавчий в Чигирині, Медведівський і Суботівський краєзнавчий.

Державний історико-культурний музей-заповідник „Батьківщина Т.Шевченка" Звенигородського району. Створено 1992 року на базі нерухомих пам'яток історії, культури і природи сіл Шевченкове (кол.Кирилівка), Моринці, Будища, відтворених меморіальних садиб у Моринцях та Літературно-меморіального музею Т.Шевченка в селі Шевченковому (з 1939 р.). Охоплює 43 окремі території. Включає 43 пам'ятки історії, культури і природи.

Державний історико-культурний заповідник у м.Кам'янці. Створено 1995 року на базі Літературно-меморіального музею О.Пушкіна і П.Чайковського, Кам'янського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва, садиби О.Давидової (XIX ст.), інших пам'яток історії, культури і природи. Охоплює 6 окремих територій. Включає 17 об'єктів нерухомої історико-культурної і природної спадщини.

Державний історико-культурний заповідник у м.Корсуні-Шевченківському. Створено 1994 року на базі комплексу пам'яток історії, культури і природи Корсуня-Шевченківського, сіл Стеблева, Виграїва і Квіток Корсунь-Шевчен-ківського району. Охоплює 15 окремих територій. Включає 29 нерухомих пам'яток історії та культури, у тому числі поле Корсунської битви (1648 р.), палацово-парковий ансамбль садиби Лопухіних (18-ХІХ ст.), садибу-музей І.Нечуя-Ле-вицького в Стеблеві та музей К.Стеценка в Квітках.

Державний історико-культурний заповідник „Трахтемирів" Канівського району. Створено 1994 року на базі нерухомих пам'яток історії, культури і природи Канівського Подніпров'я. Міститься на правому березі Дніпра, між селами Бучак і Трахтемирів. Включає 88 пам'яток, переважно археологічних від кам'яної доби до пізнього середньовіччя, а також рештки Зарубського монастиря княжої доби й козацького міста Трахтемирова з цвинтарем XVI- XVII століть.

Історико-культурний центр в м.Умані. Створено 1994 року на місці поховання духовного лідера брацлавських хасидів цадика Нахмана для організації та забезпечення паломництва світового єврейства. Територія зарахована до земель історико-культурного призначення.

94.Шевченківський національний заповідник у Каневі — перший в Україні із закладів гуманітарної сфери історико-культурний заповідник удостоєний статусу національного. Розташований за 4 км на південь від центру міста.Заповідник створено у серпні 1925 року постановою РНК УСРР «Про оголошення території могили Т. Г. Шевченка Державним Заповідником» з метою охорони меморіалу Т. Г. Шевченка. Постановою Ради Міністрів УРСР від 21 листопада 1989 року № 287 «Про створення Шевченківського національного заповідника в м. Каневі», заповіднику присвоєно статус національного, підтверджений Указом Президента України «Про національні заклади культури» від 11 жовтня 1994 року № 587/94. Заповідник віднесено до сфери управління Міністерства культури і туризму України. Управління здійснює Державна служба з питань національної культурної спадщини. Нині Шевченківський національний заповідник — широко відомий у світі культурно-освітній, науково-дослідний і туристичний центр, який вивчає і популяризує надбання української національної і світової історико-культурної спадщини, творчість Кобзаря, історію Тарасової (Чернечої) гори, а також здійснює на своїй території охорону пам'яток культури від доісторичних часів до сьогодення та природного ландшафту. Загальна площа охоронних зон — 2500 га. У складі заповідника 8 пам'яток культурної спадщини. Новітня історія Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року, коли на Чернечій горі у Каневі було поховано Тараса Шевченка за його заповітом. Відразу ж гора перейменована канівцями на Тарасову гору. Влітку 1884 року за народні кошти на Тарасовій горі було збудовано перший народний музей Кобзаря — Тарасову світлицю, впорядковано його могилу і встановлено монументальний чавунний пам'ятник-хрест за проектом академіка архітектури Віктора Сичугова.10 червня 1918 року Рада Міністрів Української Держави визнала могилу Тараса Шевченка національною власністю. Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув влітку 1939 року із встановленням на могилі Кобзаря величного бронзового пам'ятника (скульптор Матвій Манізер, архітектор Євген Левінсон) і спорудженням літературно-меморіального музею (архітектори Василь Кричевський і Петро Костирко). Музейний ансамбль доповнив гранітний комплекс сходження (1977) і відтворена 1991 року «Тарасова світлиця» — перший народний музей Тараса Шевченка.Враховуючи всю значимість Тарасової (Чернечої) гори у формуванні духовності нації, розбудови державності і творення української культури та на виконання ряду рішень Кабінету Міністрів України та Указів Президента, в 2000 році було розпочато широкомасштабну програму розвитку Шевченківського національного заповідника, яка включає заходи по капітальному ремонту існуючих музейних споруд з максимальним наближенням будинку музею до первісного задуму архітекторів Василя Кричевського та Петра Костирка, реконструкції під'їзної дороги та інженерних комунікацій, благоустрою території нижнього парку. Розпочато роботу з розроблення нової експозиції музею Т.Г.Шевченка.Щороку музеї Шевченківського національного заповідника відвідують понад сто тисяч туристів з України і десятків зарубіжних країн. Музейна колекція Заповідника нараховує понад 20 тисяч унікальних пам'яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів. При Заповіднику діє наукова бібліотека, фонди якої сформовані із тематичної книгозбірки у 23 тисяч примірників.На базі Заповідника організовуються і проводяться загальнонаціональні та регіональні наукові конференції за участю відомих діячів науки і культури, міжнародні фестивалі, конкурси.Наукові дослідження фахівцями заповідника проводяться не лише за приоритетними науковими темами, що стосуються життя, діяльності Т. Г. Шевченка, але й в інших сферах науки: історії, мовознавства, етнографії, фольклористики. За результатами досліджень здійснено чимало видань, зокрема буклету «Тарасова світлиця», збірника спогадів «Святиня і голодомор», альбому «Свою Україну любіть…».

Дата добавления: 2015-05-24