Північна Бесарабія. Покуття – історико-етнографічна область і край

Покуття – історико-етнографічна область і край.

Покуття - край, розташований між Передкарпаттям на півдні (межа р. Прут) і Поділлям (межа р. Дністер) на півн. (тому тепер П. називають також Пруто-Дністровським межиріччям), Станиславівською котловиною на зах. і Кіцманським зниженням та р. Совицею на сх. Населення, яке вживає покутську говірку займає також сусідню частину Передкарпаття, а деколи й нині П. називають всю півд.-сх. Частину. Інколи під назвою П. розуміють навіть і сусідню частину Буковини.

Покуття нині являє собою хвилясту рівнину, з досить одноманітним краєвидом з річками Дністер, Прут, Бистриця.

У княжі часи П. було малозаселеною частиною Гал. князівства (відомі м. Снятин з 1158 і Коломия з 1240). Назву П. вперше згадано 1395 р. в одній з молд. грамот та у польського літописця 15 ст. Я. Длуґоша. З другої пол. 14 ст. П. перебувало у складі Польщі. Після заснування Молдавії (у пол. 14 в.) П. було довгий час тереном боротьби між нею і Польщею. У 1388 р. молд. воєвода Петро Мушат за позику 3 000 золотих польському королеві Володиславові Яґайлові одержав П. в адміністрування (до 1436 р.). Війни з Польщею за П. розпочав молд. воєвода Стефан В. (1457—1504), що двічі нападав на П. Останню спробу молд. воєвод захопити П. зробив 1572 р. Іван Жорстокий (Івоня).

Ці молд.-поль. війни спричинили багато лиха місц. населенню, чимало було захоплено у полон та оселено у Молдавії, також і на Буковині, де зміцнився наслідком цього укр. елемент.

Разом з ін. укр. зах. землями П. залишилося під Польщею до 1772 р., коли воно перейшло під панування Австрії (1772-1918). Тоді (17-19 ст.) на П. діяли укр. опришки. Між двома світовими війнами (1919—39) П. було окуповане Польщею, а пізніше більшовиками.

П. належить, як і Передкарпаття, до найгустіше заселених, а то й перенаселених частин України.

Найгустіше заселене півд. П., зокрема долина Прута.

У кін. 18 ст., крім українців, які становили бл. 90% населення, на П. жили євреї і невелике число поляків та вірменів, що зазнавали польонізації. Згодом наплинуло більше поляків (зокрема у 1920-30-их рр.) і невелике число німців (Коломия й околиці). 1939 р. українці становили на П. 74°/о всього населення, поляки 9%, латинники 7%, євреї 9%, ін. 1%. Тапер українці становлять бл. 97% населення.

Бессарабія-істор. регіон між ріками Дністер, Прут і гилом Дунаю. Нині на його теренах – значна частина Одеської обл., Чернів. обл. та основна частина сучасної Молдавії. До19 ст. Б. називалася лише пд.. частина регіону. Від 3-го ст.. тут проходили готи гуни, авари… На поч.. 6 ст. з’явилися слов’яни давні(бл. 100 поселень). Регіон у різні часи перебував під впливом скіфської, сарматської та антської к-р. Пізніше тут побували печеніги, торки, половці… У 11-14 ст. землі Б. входили до складу К.Р., Галицького князівства. У сер. 14 ст. утворене на правобережжі р.Прут Молдавське князівство поширює свою владу АН лівобережжя, передовсім на центр. Загарбання османами погіршило становище українців, з часів уличів жили на Хотинщині. Наприкінці 16-поч 17 ст. галицькі православні втікали від релігійного гніту за Прут. Активізація Росії в регіоні сприяє активному відновленню зв’язків між ліво- і правобережжям Дністра. Важливу роль у освоєнні Пд. Б. відіграли козаки, що поселились на Дунаї після зруйнування Січі в 1709. Після зруйнування Нової Січі до Подунав’я й Придністров’я прийшли козаки разом із посполитими йстворили Задунайську Січ. Потім активно допомагали рос. армії визволяти Б. та пд. України від турків. Після включення Б. до Росії 1812р. укр.. волонтерські полки активно заселяють Буджак. Внаслідок реформи управління державними селянами та ін. заходів до Б. масово переселялися селяни укр.. губ. Утворювалися укр. саела. Перша світова війна перетворила Б. на об’єкт міжнародного торгу. Фальсифіковане рішення Сфатул церій 1918р. що стало підставою приєднати Б. до Румунії.ю виникло всупереч рішучим протестам представників укр.. населення. Паризьким протоколом 1920 санкціонували загрбання Б. Румунією. 1940 Румунія прийняла ультиматум СРСР та зреклася Б. Центр регіон Б разом із частиною Молдавської АРСР утворили Молд. РСР.

Дата добавления: 2015-05-24