Історія Волині

Перші поселення на Волині відомі з пізнього палеоліту - кількасот археологічних пам'яток (укріплені городища, поселення, могильники). В І тис. нашої ери тут мешкали східнослов'янські племена дулібів, що згодом стали називатися бужанами, а в IX ст. - волинянами. Назва краю походить від древнього міста Волинь (або Велинь), що існува-ло у гирлі річки Гучва (ліва притока Західного Бугу) біля сучасного села Грудек (Польща) і зникло з літописних джерел в середині XII ст.

Непроста історія Волині останнього тисячоліття, мабуть, найяскравіше віддзеркалює процес формування українського етносу, що складався у взаємовідносинах підлеглих Польщі, Литви та Росії з корінним населенням краю. Самостійне існування місцевих племен припинилося у другій половині Х ст., коли вони підпали під владу Києва, і утворилося Волинське князівство. Князівська влада згодом розширила володіння, об'єднавшись з сусіднім Галицьким князівством, але на початку XIV ст. втратила незалежність і підпала під володіння Литви. Хазяйнування північного сусіда тривало до кінця XVI ст., коли Люблінська, а згодом Брестська унії відкрили до Волині шлях полякам і католицькому духовенству. Наші сучасні західні сусіди ґрунтовно панували на Волині до другого (1793 р.) і третього (1795 р.) розділу Польщі, після яких у межах Російської імперії була створена велетенська Волинська губернія, що вперше об'єднала всі землі краю у окрему адміністративно-територіальну одиницю. Російські самодержці в цілому досить лояльно відносилися до шляхетних землевласників на задвірках своєї імперії, тому польська присутність на Волині фактично зберігалася до її краху. Радянська ж влада почала опікуватися проблемою збирання етнічних українських земель лише напередодні ІІ світової війни (сумнозвісний пакт Молотова - Риббентропа), по завершенні якої Волинь отримала сучасні адміністративно-територіальні кордони, що до сьогодення зберігаються і в незалежній державі.

Не зважаючи на бурхливу історію на Волині збереглися архітектурні пам'ятки, що є символами кожного зі згаданих вище етапів формування краю. Про князівську епоху нагадує побудований в середині ХІІ ст. величезний Мстиславів храм (Успенський собор, м. Володимир-Волинський). Час литовського панування символізують башти і мури Луцького замку, започаткованого в середині XIV ст. Період польського освоєння краю ілюструють численні костьоли, що своїми розмірами і архітектурними примхами на фоні скромних, часто-густо дерев'яних, переважно сільських церков, мимоволі підкреслюють довгострокову спробу панування носіїв католицизму на канонічно православних землях.

Рівнинні терени Волині, майже навпіл розділені на дві великі субширотно розта-шовані смуги. На півночі панують безкраї щільно залісені і заболочені простори Полі-ської низовини, що випросталася вздовж Прип'яті та її приток - Горині, Случі, Стиря тощо. Лише маловиразне в рельєфі Волинське пасмо та окремі виходи на поверхню екзотичних для України базальтів (Костопільський район Рівненщини) та кристалічних порід Українського щита (Житомирська, Рівненська та Хмельницька області), не тільки пожвавлюють навколишні краєвиди, а й подекуди створюють дивовижної краси ландшафти, що отримують багатозначущу і ефектно-поважну місцеву назву - Надслучанська Швейцарія (Березнівський район Рівненщини).

На теренах Волині були створені Поліський (площа 201.04 км2, створений в 1968 р.; зберігає типові ландшафти - високі піщані гряди, дюни і вали, що утворилися в льо-довиковий період у межах сучасної Житомирщини), Рівненський (площа 470.47 кв.км, створений в 1999 р.; опікується збереженням величезних болотних масивів чотирьох районів Рівненщини) і "Медобори" (філія "Кременецькі гори", площа 10.0 кв.км, створе-ний в 1990 р.; предмет охорони - окремі пагорби східної частини Гологоро-Кременецького кряжу, висотою 395-406 м, що за часів Російською імперії була найвищою точкою її рівнинних європейських просторів) природні заповідники. На Волині існує один з найвідоміших національних природних парків України - Шацький, що об'єднав у своїх межах чудові умови для відпочинку і 22 озера, серед яких і найглибше і найвідоміше в країні - Світязь.

Дата добавления: 2015-05-24