Усі види забруднень можна поділити на фізичні, хімічні, біологічні та енергетичні (теплове та радіаційне)

Фізичне (механічне) забруднення води пов’язане зі зміною її фізичних властивостей: прозорості, вмісту завислих та інших нерозчинних домішок. Нерозчинні речовини (пісок, намул, глинисті часточки та ін.) потрапляють у воду з поверхневим змивом, особливо в разі розорювання водозахисних смуг уздовж річок і наближення орних ділянок до узрізу води. Особливо небезпечні викиди АЕС, ТЕС.

Хімічне забруднення визначається видом виробництва і містить різні шкідливі сполуки у стічних водах неорганічної та органічної природи. Більшість з них отруйні для біоти водойм. Це дуже небезпечно для людей, птахів і тварин, що споживають цю рибу. Особливо сильно забруднюють природні поверхневі води, промислові стічні води хімічних, нафтопереробних, металургійних, шкіряних заводів, текстильних і целюлозно-паперових фабрик, м’ясо­комбінатів та інших підприємств. У сільському господарстві для підвищення врожайності і продуктивності земель застосовують пестициди, які змиваються з полів у ріки, озера та інші водойми і також спричиняють хімічне забруднення.

Біологічне забруднення води відбувається за рахунок надходження зі стічними водами різних мікроорганізмів, рослин і тварин. Тобто воно полягає в появі у воді патогенних організмів, зокрема бактерій групи кишкової палички. Багато з них є хвороботворними для людей, тварин і рослин. Найбільшими біологічними забрудниками є комунально-побутові стічні води. Промисловими біологічними забрудниками є підприємства шкірообробної промисловості, м’ясокомбінати і цукрові заводи. Бактерії живуть від 30 до 400 діб, тому таке забруднення локалізу­ється на порівняно невеликій ділянці і є тимчасовим.

Теплове забруднення спричинює спускання у водойми теплих вод з різних енергетичних установок. Надходження нагрітих вод у ріки й озера істотно змінює їх термічний і біологічний режими. Підвищення температури води у водоймах призводить до таких негативних наслідків: до 26^оС – шкідливого впливу не спостерігається; 26–30^оС – відбувається пригнічення життєдіяльності риб; понад 30^оС – спостерігається шкідлива дія на біоценози, а за 34–36^оС – гине риба та деякі види інших організмів. Загалом теплове забруднення супроводжує зміну хімічного та газового складу води, зменшення кількості кисню, „цвітіння” води, збільшення вмісту в ній мікроорганізмів.

Радіоактивне забруднення. Пов'язане з підвищенням у воді вміс­ту радіоактивних речовин. Через те, що час напіврозпаду різних радіонуклідів триває від кількох годин до тисяч років, радіоактивне забруднення води є дуже стійким і може зберігатися тривалий час. Багато радіонуклідів сорбується гірськими породами і тому локалізуються. У відкритих водоймах вони осідають на дно.

Води океанів і морів забруднюються річковими стоками, з якими щороку надходить понад 320 млн тонн заліза, 6,5 млн тонн фосфору та інших речовин. З атмосфери у воду океанів потрапляє 1 млн тонн вуглеводнів, 200 тис. тонн свинцю, 62 млн тонн фосфору й азоту, 5 тис. тонн ртуті. До найбільших забрудників вод Світового океану належать нафта та її продукти. Щороку її потрапляє 5-6 млн тонн. Моря й океани забруднюються також побутовими і промисловими твердими відходами, яких накопичилось понад 20 млрд тонн.

Дата добавления: 2015-05-24