Порядок проведення роботи. Окислення етилового спирту купруму оксидом

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5.

Окислення етилового спирту купруму оксидом.

4.3.1. В пробірку поміщають 2 краплі етилового спирту. Тримаючи пінцетом спіраль з мідною дротиною нагрівають її в полум’ї пальника до появи чорного нальоту CuO. Гарячу спіраль опускають в пробірку з етиловим спиртом. Чорна поверхня спіралі стає золотистою внаслідок відновлення CuO. Відчуваємо запах оцтового альдегіду (запах яблука).

4.4. Окислення етилового спирту хромовою сумішшю.

4.4.1. В суху пробірку поміщають 2 краплі етилового спирту і додають 1 краплю розчину хромової суміші. Нагрівають.

4.5. Взаємодія гліцерину з купруму (ІІ) гідрооксидом.

4.5.1. Помістити в пробірку 2 краплі розчину купруму (ІІ) сульфату, 2 краплі розчину їдкого натру і перемішати, в пробірку додати 1 краплю гліцерину і розбовтати.

4.6. Отримання діетилового етеру.

4.6.1. В суху пробірку внести 2 краплі етилового спирту і 2 краплі сульфатної кислоти. Суміш обережно нагріти над полум’ям пальника до побуріння розчину. До гарячої суміші дуже обережно добавити ще 2 краплі етилового спирту.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Промислові способи одержання спиртів.

2. Описати хімічні властивості спиртів на прикладі ізопропілового спирту.

3. Як здійснити такі синтези:

· СН₄ ® С₂Н₅ОН;

· С₂Н₄ ® вторбутиловий спирт;

· СН₄ ® купруму гліцерат;

· С₂ Н₄ ® етилацетат.

Література:

· А.В.Аверина, А.Я.Снегирева. Лабораторный практикум по органической химии. М.: “ВШ”. 1980. Гл. 5. Досл. 48-52, 55.

1. ТЕМА: Гідроксильні сполуки і їх похідні. Феноли.

2. МЕТА: Вивчити властивості фенолів.

3. МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ:

3.1. Фенол кристалічний, їдкий натрій (2 н. розчин), натрію фенолят,

3.2. Хлорна кислота, (2 н. розчин), феруму (ІІІ) хлорид (0,1 н. розчин),

3.3. Бромна вода, Н₂SO₄ (r = 1,84 г/см³ ), НNO₃ (r = 1,4 г/см³ ),

3.4. 1%-ий розчин пірокатехіну, резорцину, гідрохінону, пірогалолу;

3.5. Їдкий натр (концентрований розчин);

3.6. Велика пробірка, газовідвідна трубка.

4.1. Розчинення фенолу у воді.

4.1.1. Помістити у пробірку 2 краплі рідкого фенолу, додати 2 краплі води і збовтати. Дати суміші відстоятися. Пізніше суміш у пробірці розшаровується: верхній шар - розчин фенолу у воді, нижній - розчин води у фенолі. Обережно нагріти пробірку над пальником.

4.2. Одержання натрію феноляту.

4.2.1. В пробірку поміщають 4 краплі емульсії фенолу у воді і добавляють 2 краплі розчину їдкого натру. Швидко збовтують.

4.3. Розклад натрію феноляту хлоридною кислотою.

4.3.1. В пробірку поміщають 4 краплі фенолу у воді і добавляють 2 краплі розчину їдкого натру добавляють каплю розчину хлоридної кислоти.

4.4. Реакція фенолу з феруму (ІІІ) хлоридом.

4.4.1. В пробірку помістити 2 краплі розчину фенолу, добавити 3 краплі води і 1 краплю розчину феруму (ІІІ) хлориду.

4.5. Одержання трибромфенолу.

4.5.1. В пробірку вводять 2 краплі бромної води і добавляють краплю водного розчину фенолу.

4.6. Нітрування фенолу.

4.6.1. В пробірку поміщають декілька кристалів фенолу, 2-3 краплі води і мішають до утворення однорідного розчину. В пробірку поміщають 3 краплі НNО₃ (конц.) і 3 краплі води. Розбавлену НNО₃ по краплях переливають до рідкого фенолу, весь час збовтуючи і охолоджуючи реакційну пробірку. Потім реакційну суміш виливають в пробірку з декількома краплями води. Отвір пробірки закривають корком з газовідвідною трубкою і відганяють о-нітрофенол в чисту, суху пробірку-приймач.

4.7. Кольорові реакції багатоатомних фенолів з феруму (ІІІ) хлоридом.

4.7.1. В одну пробірку вносять 3 краплі розчину пірокатехіну, в другу - 3 краплі розчину резорцину, в третю - гідрохінону, в четверту - пірогалолу. В кожну з пробірок добавляють по одній краплі розчину феруму (ІІІ) хлориду.

4.8. Окиснення пірогалолу киснем повітря.

4.8.1. В пробірку поміщають в кінці мікролопатки пірогалол, добавляють 3-4 краплі концентрованого розчину лугу, потім закривають пробірку корком з газовідвідною трубкою, другий кінець якої занурений до дна в пробірку з 6-8 краплями підфарбованої води. Збовтують пробірку з пірогалолом і лугом.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Хімічні властивості фенолів.

2. З бензену добути фенол різними методами.

3. Скільки фенолу можна одержати із 1 т хлорбензену шляхом гідролізу при нагріванні, якщо вихід фенолу складає 15% від теоретичного?

4. З бензену добути о-нітрофенол і м-нітрофенол.

5. Які застережливі заходи при роботі з фенолом?

Література:

· А.В. Аверина, А.Я.Снегирева. Лабораторный практикум по органической химии. М.: «ВШ». 1980. Гл. 5. Досл. 56, 57, 58, 59, 60, 62, 63, 67.

Дата добавления: 2015-05-24