Варіант № 3. Завдання №1: Задача на полігібридне схрещування (тригібридне, тетрагібридне)

Завдання №1: Задача на полігібридне схрещування (тригібридне, тетрагібридне).

Спробуйте записати всі типи гамет наступних полігібридів:

а) Аа Вb Сс Dd; б) аа ВВ Сс; в) АА Вb сс; г) Аа Вb СС.

Завдання №2: Задача на проміжне дигібридне успадкування.

Безрогість у великої рогатої худоби зумовлена домінантним геном «А», а рогатість – рецесивним «а». Руда масть «Ē» неповно домінує над білою («е») і гетерозиготи мають чалу масть. Яким буде потомство від схрещувань:

а) АаĒе х ааĒĒ; б) АаĒе х ааее; в) безрога, чала, мати якої була рогатою х рогатий білий?

Завдання №3: Задача на успадкування зчеплене зі статтю.

Кури-самки мають статеві хромосоми ХY (гетерогаметні), півні-самці мають статеві хромосоми ХХ (гомогаметні). Строкате оперення курей породи плімутрок зумовлене домінантним геном «В», локалізованим у Х – хромосомі. Його рецесивний алель (b) визначає чорне оперення. Яким буде потомство від схрещування гетерозиготного строкатого півня з чорною куркою?

Завдання №4: Задача на успадкування зчеплене зі статтю.

Ген чорної масті у кішок зчеплений зі статтю (локалізований у Х – хромосомі). Інший алель цього гена зумовлює руде забарвлення. Жоден з алелів не домінує, гетерозиготи мають плямисте забарвлення (чорні, руді, білі плями). Знайти: а) якими будуть кошенята від схрещування плямистої кішки й чорного кота? б) Чому плямистими бувають кішки а не коти? Чи може народитися плямистий кіт? Коли це буває?

6.6 Складіть звіт про проведену роботу.

6.7 Зробіть висновок стосовно розв’язаних Вами генетичних задач.

7. Зміст звіту.

7.1 Тема, мета роботи.

7.2 Розв’язані чотири завдання згідно вашого варіанту.

7.3 Висновок про проведену роботу.

8. Контрольні запитання.

8.1 Що таке «аутосоми»?

8.2 Що таке «гетеросоми»?

8.3 Що таке «успадкування ознак зчеплених зі статтю»?

8.4 Що таке «гетерогаметність»?

8.5 Що таке «гомогаметність»?

9. Використані літературні джерела

1.	Батуєв О.С., Гуленкова М.А., Єленевський А.Г. та ін. Біологія: Великий довідник для школярів та абітурієнтів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, - 2001. – 576с.: іл. – (Шкільна бібліотека “Богдан”. Великі довідники для школярів та абітурієнтів).
2.	Вихренко А.С., Вихренко Т.О. Зошит з біології учня 11 класу (російською мовою). – 3-тє видання, перероб. і доп. – К.: «Школяр», 2002. – 112с.
3.	Котик Т.С., Тагліна О.В. Біологія. 11 клас: Робочий зошит (російською мовою). – Х.: «Веста»: Вид-во «Ранок», 2008. – 88с. + Додаток: Біологія. 11 клас. Зошит для лабораторних та практичних робіт (16с.).
4.	Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г., Войціцький. Загальна біологія: Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закладів. 2-ге вид. – К.: Ґенеза, 2006. – 272 с.: іл.
5.	Полянский Ю.И., Браун А.Д., Верзилин Н.М. и др.; Общая биология: Учеб. для 10-11 кл. сред. шк. – 19-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1989г. – 287 с.: ил.
6.	Ростовцева Л.П., Запорожець Н.В. Зошит для лабораторних, практичних і самостійних робіт з біології. 11 клас (російською мовою). – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 88 с.
7.	Тагліна О.В.: Біологія. 11 клас: Розробки уроків. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 288 с. + Додаток (16 с.). – (Майстер-клас)

Практична робота № 7

1. Тема роботи: “ Складання родоводів. Розв’язання типових задач на визначення виду мутацій ”

2. Мета роботи: 2.1 Закріпити вміння складати родоводи; розв’язувати типові задачі на визначення виду мутацій.

3. Обладнання: 3.1 Кілька варіантів завдань із різними станами певних ознак для складання схеми родоводів, визначення генотипу, фенотипу особин різних поколінь.

3.2 Зошит та підручник (генетичні закони встановлені Г. Менделем (чотири закони), додаткові правила, основні положення хромосомної теорії спадковості Т.Х.Моргана), калькулятор.

4. Завдання: 4.1 Визначити за відомим фенотипом - генотип особин, з’ясувати які з них гомозиготні та гетерозиготні особини.

4.2 Визначити які типи гамет утворюють організми за їх генотипом.

4.3 Визначити співвідношення фенотипів у потомстві при схрещуванні особин з відомими генотипами.

4.4 Визначити генотип і фенотип нащадків за генотипом батьківських форм і навпаки.

4.5 Скласти схеми родоводів організмів і простежити характер успадкування різних станів певних ознак у різних поколіннях.

5. Короткі теоретичні відомості:

5.1 Генеалогічний метод в генетичних дослідженнях.

Генеалогічний метод в генетичних дослідженнях (від грец. генеалогія – родовід) – це метод, який полягає у вивченні родоводів організмів.

Генеалогічний метод дає можливість простежити характер успадкування різних станів певних ознак у різних поколіннях. Цей метод широко застосовують у медичній генетиці, селекції, тощо. За його допомогою визначають генотип особин і вираховують імовірність прояву того чи іншого стану ознаки у майбутніх нащадків.

5.2 Складання родоводів.

Родовід – перелік поколінь одного роду, який встановлює походження і ступені спорідненості.

Родоводи в генетиці складають у вигляді схем за певними правилами: організми жіночої статі позначають колом, а чоловічі – квадратом. Позначення особин одного покоління розташовують у ряд і з’єднують між собою горизонтальними лініями, а предків і нащадків – вертикальними. На рисунку 1 показано частину родоводу англійської королеви Вікторії. Досліджуючи цей родовід, можна простежити успадкування такого тяжкого захворювання, як гемофілія (нездатності крові зсідатися).

F₁

F₃

F₂

Р

5.3 Неповний перелік хвороб, які передаються спадково.

Симфалангія – зростаються дві фаланги пальця в одну (домінантний алель).

Полідактилія – багатопалість, наявність зайвих пальців на кисті або ступні (домінантний алель).

Катаракта – помутніння кришталика ока (домінантний алель).

Спадкова карликовість (ахондроплазія) – ненормально низький ріст: чоловіки <130см, жінки <120см. (домінантний алель).

Таласемія – розлад синтезу гемоглобіну і порушення морфології і функціонування еритроцитів (неповно домінуючий алель).

Спадкова глухонімота – вроджена глухота і зумовлена нею відсутність мови (рецесивний алель).

Альбінізм – відсутність пігменту в шкірі, сітківці, волоссі (рецесивний алель).

Амавротична ідіотія – дефект ферменту гексозоамінідази А, смерть у віці 4-5 років (рецесивний алель).

Гемофілія – не зсідання крові (рецесивний алель в Х – хромосомі, зчеплений зі статтю).

Дальтонізм – часткова кольорова сліпота (рецесивний алель в Х – хромосомі, зчеплений зі статтю).

6. Порядок проведення роботи.

6.1 Спочатку уважно прочитайте короткі теоретичні відомості.

6.2 Виконайте чотири завдання згідно вашого варіанту.

6.3 При розв’язуванні завдань користуйтесь таблицею позначень які застосовують в генетичних задачах, а також законами Менделя, додатковими правилами, хромосомною теорією спадковості..

6.4 Розв’язок завдань супроводжуйте розрахунками та посиланнями на конкретні закони Менделя, додаткові правила або положення хромосомної теорії спадковості.

6.5 Обов’язково використовуйте при розв’язуванні завдань решітку Пеннета.

Дата добавления: 2015-05-24