ІІ. Кругообіг вуглецю

Азот зв’язаний рослинами у вигляді органічних сполук їхніх тіл (дивись початок пункту 5) далі використовується у 2-х напрямках.

Весь мінеральний азот за напрямками подальшого використання можна поділити на 3 частини.

Першу частину мінерального азоту засвоюють рослини і перетворюють його на органічну форму азоту у складі власних тіл.

Друга частина мінерального азоту перетворюється денітрифікуючими бактеріями завдяки процесу денітрифікації на газоподібний молекулярний азот (N₂) та газоподібний двоокис азоту (NО₂), які повертаються до вихідної точки кругообігу – до атмосфери.

Третя частина мінерального азоту та деякі інші азотовмісні сполуки потрапляють з поверхневим водним стоком до річок, озер, морів, а з них – до океану.

6. Перетворення органічного азоту рослин.

1) Перша частина азоту рослин повертається до ґрунту у вигляді відмерлих рослинних решток, опалого листя. Там цей органічний азот знову розкладається амоніфікуючими та нітрифікуючими бактеріями до мінерального азоту.

2) Друга частина азоту рослин споживається рослиноїдними тваринами і передається по харчовим ланцюгам іншим тваринам.

7. Перетворення органічного азоту тварин.

Азот зв’язаний тваринами у вигляді органічних сполук їхніх тіл далі використовується у 2-х напрямках.

1) Перша частина органічного азоту тварин потрапляє після смерті тварин в ґрунт, де піддається перетворенню на мінеральний азот амоніфікуючими і нітифікуючими бактеріями і далі знову залучається до кругообігу рослинами.

2) Друга частина органічного азоту тварин повертається до атмосфери разом з потом, екскрементами, сечею, диханням тварин.

8. Перетворення азотних сполук в океані.

В цілому кругообіг азоту в океані схожий на кругообіг азоту на суходолі. Значною відмінністю є наступне: 1) велика кількість азотовмісних сполук потрапляє до океану з суходолу разом з поверхневим стоком;

2) велика кількість азотовмісних сполук осідає на дно океану в складі мертвої органіки й може вилучатися з біогеохімічного кругообігу на мільйони років.

9. Вплив господарської діяльності людини на кругообіг азоту.

1) Виробництво синтетичних азотних добрив у великих кількостях призводить до залучення у біогеохімічний цикл величезної кількості атмосферного азоту. 2) З усіх синтетичних добрив азотні добрива вимагають найбільших енергетичних і відповідно грошових витрат. 3) Нітрати не повністю використовуються культурними рослинами і суттєво забруднюють ґрунтові води та водойми.

1. Головна роль вуглецю в природі.

Вуглець – це основа органічних речовин. Він входить до складу білків, жирів, вуглеводів, нуклеїнових кислот та інших речовин, необхідних для існування живої речовини.

3. Залучення вуглецю до живих організмів. Неорганічний вуглець доступний лише для продуцентів – рослин і невеликої групи хемотрофних бактерій. Унаслідок процесів фотосинтезу й хемосинтезу вуглець зв’язується в молекули цукрів, які потому використовуються для створення інших органічних сполук. У такому вигляді вуглець стає доступним для консументів і редуцентів.

2 «Сховище» вуглецю в природі. До первинних джерел вуглецю в біосфері належать: 1) атмосферний вуглекислий газ (СО₂), що становить 0,036% загального об’єму тропосфери, й 2) вуглекислий газ, розчинений у воді Світового океану, де його кількість у 50 разів вища, ніж в атмосфері.

4. Перетворення органічного вуглецю рослин і тварин, повернення до неживої природи. У результаті процесів дихання і бродіння органічні речовини в клітинах окислюються з виділенням енергії й вуглекислого газу, який знову або потрапляє в атмосферу, або розчиняється у воді, а також утворює іони карбонатів. Органічна речовина загиблих особин також розпадається з утворенням вуглекислого газу (СО₂). Цей процес здійснюється редуцентами. Якщо з якихось причин відмерлі рештки не були використані редуцентами, вони нагромаджуються в літосфері і з часом трансформуються у вуглецевмісні копалини – торф, вугілля, нафту.  

Рисунок 2.1 Біогеохімічний цикл вуглецю (для виконання практичної роботи студентами)

Рисунок 2.2 Біогеохімічний цикл вуглецю (для наглядної демонстрації)

5. Вплив господарської діяльності людини на кругообіг вуглецю. Утворення техносфери суттєво змінило цикл вуглецю. Зараз антропогенне надходження вуглекислого газу в атмосферу зросло більше природного на 6-10%. Причини цього: 1) вирубка лісів та заміна їх агроценозами; 2) промисловість та всі виробництва, які пов’язані зі спалюванням палива.  

Дата добавления: 2015-05-24