Урок Позаурочна

Робота

ПЛАН

П ЛАН

1. Характеристика наочних методів навчання природознавства.

2. Спостереження – провідний метод вивчення природи у початкових класах. Види спостережень.

3. Демонстрація як метод навчання. Демонстрація дослідів на уроках природознавства.

4. Навчальні фільми. Вимоги до методики демонстрування.

5. Прийоми замальовування схематичного малюнка на дошці та в учнівському зошиті.

6. Комп’ютерно-інформаційні технології. Можливості їхнього запровадження у навчально-виховний процес з природознавства.

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 10, 12, 15, 17, 18, 25, 34, 35, 48

КОНТРОЛЬ ДО ТЕМИ: ТЕСТИ, ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

1.ХАРАКТЕРИСТИКА НАОЧНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Наочні методи навчання виконують функцію методів, тоді коли учні у процесі розгляду, спостереження, сприйняття предметів, об’єктів чи процесів за допомогою сенсорних систем отримують певну інформацію про них, осмислюють шляхом порівняння і знаходження загальних та відмінних ознак, і на цій основі формують певні знання, а потім і компетентності.

Наочні методи характеризують тим, що у процесі їхнього застосування використовують наочні засоби з метою отримання нових знань.

Джерелом знань при застосуванні наочних методів служить система динамічних та статичних засобів, які супроводжують певним текстом, поясненням чи інструкцією.

Наочні методи навчання на уроках природознавства широковикористовують учителі початкових класів. До них відносять: демонстрацію, ілюстрацію та спостереження.

Демонстрація – це метод навчання, який включає показ предметів, приладів, технічних пристроїв і процесів у натурі та динаміці.

Ілюстрація– це метод навчання, за допомогою якого предмети та процеси розкриваються через їхнє символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, стінні карти, репродукції, кодоплівки, листівки, діафільми, світлини). Ілюстрацію застосовують під час показу матеріалів у статичному вигляді.

Показ наочних засобів сприяє закріпленню зоровими образами словесної інформації, створенню правильних образних уявлень про предмети та явища навколишньої дійсності у свідомості дитини. Для сприйняття предметів і явищ природи, які потребують тривалого спостереження або недоступні для безпосереднього їхнього розгляду, учитель використовує графічні засоби: таблиці, рисунки, картини, схеми, кольорові листівки, дидактичні картки. Ілюстрація світлин, малюнків, схем, графіків та діаграм сприяє закріпленню зоровими образами словесної інформації.

Усі методи цієї групи тісно пов’язані. Їхнє використання залежить від дидактичних цілей уроку, його матеріального забезпечення, вікових та психічних особливостей молодших школярів.

Засоби наочності дуже різноманітні їх застосовують на уроках природознавства з різноманітними дидактичними цілями.

Функції наочних методів навчання

Засіб засвоєння нових Засіб узагальнення знань систематизації знань

Засіб формування

знань, умінь і навичок

Джерелом знань при використанні наочних методів є поєднання засобів навчання і слова учителя, яке спрямовує спостереження учнів, допомагає їм правильно сприйняти інформацію, зробити висновки. Основну роль під час передачі знань за допомогою наочних методів навчання відіграє показ, демонстрація, спостереження предметів та явищ природи. Слово учителя є провідником навчального процесу. Діяльність учнів виражається у спостереженні та розповіді про спостереження.

Під час проведення уроку наочним методом навчальним засобам відводиться провідна роль. Саме досліди, живі об’єкти, ТЗН, ілюстрації стають основним джерелом знань для учнів. Основною метою застосування наочних методів є збудження, розвиток та стимулювання пізнавальних інтересів молодших школярів.

У процесі використання наочних методів учні отримують знання, спостерігаючи за демонстрацією учителем предметів, речовин, процесів, явищ та засобів. Школярі, включаючи усі сенсорні системи у процес сприйняття, осмислюють, порівнюють, аналізують, систематизують та узагальнюють отриману інформацію.

2. СПОСТЕРЕЖЕННЯ – ПРОВІДНИЙ МЕТОД ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ. ВИДИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Спостереження – це планомірне сприйняття навколишньої дійсності, яке спрямоване на розв’язання конкретних цілей і потребує певних вольових зусиль дитини.

У процесі спостереження слід використовувати інструкції, запитання і завдання, підготовлені заздалегідь учителем. Спостерігаючи, учні аналізують, осмислюють, порівнюють, роблять висновки і таким чином здобувають знання та уміння.

Демонстрація дослідів або їхніх результатів здійснюється фронтально, групами чи індивідуально, залежно від наявності обладнання. Метод полягає у наочно-чуттєвому сприйнятті процесів та явищ природи. Застосовується для розкриття динаміки явищ, спостереження за якими у природі вимагає багато часу і не завжди доступне для учнів. Велику навчальну цінність має демонстрування реальних об’єктів, явищ та процесів, які відбуваються безпосередньо у природі.

Вчитель розробляє завдання та запитання, які необхідно вирішити за допомогою досліду, пропонує простежити за його ходом, самостійно зробити висновки. Дослід також можна схематично зобразити на дошці чи в учнівському зошиті.

3. ДЕМОНСТРАЦІЯ ЯК МЕТОД НАВЧАННЯ. ДЕМОНСТРАЦІЯ ДОСЛІДІВ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Демонстрація натуральних засобів наочності важлива тим, що дає достовірні образні уявлення про предмети живої та неживої природи, вона уможливлює значно активізувати процес навчання. Учитель може демонструвати учням живі рослин, дрібні тварини, а також гербарії, колекції опудала, скелети, препарати. На основі побаченого в учнів нагромаджуються образні уявлення, а це сприяє виробленню таких логічних умінь, як опис, порівняння, аналіз, абстрагування. Цікаві, правильно поставлені учителем запитання, привертають увагу учнів до предметів.

Важливо дотримуватися вимог демонстрування. Для кращого розгляду об’єкти необхідно виставити на спеціальні підставки чи демонстраційні столики та забезпечити достатнє освітлення.

Послідовність спостереження необхідно спрямувати попередньо підготовленими запитаннями і завданнями. У завданнях вказують на те як потрібно спостерігати, з чим порівнювати, які ознаки виявляти. У процесі демонстрації учні можуть користуватися підручником та знаходити текстову інформацію, яка характеризує об’єкт.

4. НАВЧАЛЬНІ ФІЛЬМИ. ВИМОГИ ДО МЕТОДИКИ ДЕМОНСТРУВАННЯ

Велике значення у викладанні природознавства має використання технічних засобів навчання. До використання ТЗН учнів потрібно готувати, ставлячи перед ними попередні усні чи письмові запитання, чи завдання, на які вони повинні дати відповідь під час перегляду.

Навчальні фільми мають ряд переваг порівняно із іншими зображувальними засобами навчання тому їх демонстрація може використовуватися як метод навчання. Перегляд фільмів дає учням різноманітну та яскраву інформацію, яка сприймається у динаміці одночасно органами зору та слуху, на основі яких відбувається сприйняття об’єктів і процесів.

Фільми не повинні бути тривалими. Час їхнього демонстрування може займати близько 10 хвилин. Фільм забезпечує засвоєння у динаміці цілих явищ та процесів за короткий проміжок часу. Учитель повинен спланувати час та місце навчального фільму на уроці. Перед демонструванням фільму вчитель може показувати учням натуральні чи зображувальні засоби навчання.

5.ПРИЙОМИ ЗАМАЛЬОВУВАННЯ СХЕМАТИЧНОГО МАЛЮНКА НА ДОШЦІ ТА В УЧНІВСЬКОМУ ЗОШИТІ

Значну роль у процесі вивчення природознавства відіграє схематичний крейдяний малюнок на дошці чи у зошиті учня. Замальовування крейдяної схеми допомагає учителеві послідовно викласти матеріал, а учням зосередити увагу на сприйнятті тих деталей, про які йде мова у даний момент. Педагогічне рисування залучає до сприймання майже усі сенсорні системи дитини.

Показ наочних засобів сприяє закріпленню зоровими образами словесної інформації, створенню правильних образних уявлень про предмети та явища навколишньої дійсності у свідомості дитини. Для сприйняття предметів та явищ природи, які потребують тривалого спостереження або недоступні для безпосереднього їхнього розгляду, вчитель використовує графічні засоби: таблиці, рисунки, картини, схеми, кольорові листівки, дидактичні картки. Ілюстрація світлин, малюнків, схем, графіків та діаграм сприяє закріпленню зоровими образами словесної інформації.

Усі методи цієї групи тісно пов’язані. Їхнє використання залежить від дидактичних цілей уроку, його матеріального забезпечення, вікових та психічних особливостей молодших школярів.

Засоби наочності дуже різноманітні й застосовуються на уроках природознавства з різноманітними дидактичними цілями.

Після перегляду можна провести бесіду за запитаннями, чи індивідуальну перевірку знань використовуючи інформацію, яку учні отримали під час перегляду фільму та розгляду інших засобів навчання.

6. КОМП’ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ. МОЖЛИВОСТІ ЇХНЬОГО ЗАПРОВАДЖЕННЯ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС З ПРИРОДОЗНАВСТВА

Розвиток засобів інформації, поява сучасних технологій створює нові можливості для застосування комп’ютерів у навчально – виховному процесі з природознавства у початковій школі. Нові інформаційні технології дають можливість учням використовувати нетрадиційні джерела інформації, розвивати самостійність, творчість, реалізувати принципово нові форми та методи навчання і виховання.

Комп’ютер допомагає сформувати високий рівень зацікавленості в учнів початкових класів за допомогою інформації, виведеної на екран, особливо під час опрацювання ряду тем з вивчення і характеристики предметів живої та неживої природи, а також під час встановлення взаємозв’язків і залежностей між ними.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Функції наочних методів:

а) навчання, виховання, розвиток;

б) навчання, формування знань, умінь та навичок, узагальнення та систематизація знань;

в) мотивація, актуалізація, спостереження, демонстрація.

2. Демонстрація – це метод навчання, який передбачає …

3. Основну роль при передачі знань за використання наочних методів навчання відіграє:

а) показ, ілюстрація, демонстрація, спостереження;

б) слово учителя, практична робота;

в) бесіда, розповідь, пояснення, читання.

4. Ілюстрація – це метод …

5. Досліди демонструють:

а) фронтально, в групах, індивідуально;

б) індивідуально;

в) фронтально.

6. Спостереження – це …

7. Наочні методи навчання – це:

а) демонстрація, ілюстрація, спостереження;

б) демонстрація, бесіда, практична робота;

в) спостереження, ілюстрація, практична робота.

8. Прийом замальовування крейдяної схеми сприяє:

а) послідовному викладу навчального матеріалу, зосередженню уваги, залученню сенсорних систем до сприйняття;

б) формуванню понять, зосередженню уваги, спостереженню, демонструванню;

в) залученню сенсорних систем учня до сприйняття, формуванню довільної уваги, мотивації, організації спостережень.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Розробити фрагмент уроку природознавства. Розкрити методику використання зображувальних засобів навчання.

2. Розробити тестові завдання для перевірки знань учнів з природознавства засобами комп’ютерно-інформаційних технологій.

ЛЕКЦІЯ № 7

ТЕМА: ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ З ПРИРОДОЗНАВСТВА. КОМБІНОВАНИЙ УРОК ПРИРОДОЗНАВСТВА

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ: типи уроків, дидактична макроструктура та мікроструктура уроку, форми організації навчально-виховного процесу з природознавства, типи уроків, функції уроку, комбінований урок, вступний урок, узагальнюючий урок, предметний урок, урок-екскурсія, макроетапи уроку, домашні завдання.

1. Поняття «Форма організації процесу навчання». Види форм організації процесу навчання. Взаємозв’язки і взаємозалежності між ними.

2.Урок – основна форма організації процесу навчання природознавства.

3. Типи уроків у структурі програми з природознавства.

4. Дидактична макроструктура комбінованого уроку, її варіативність.

5 Методика підготовки і проведеннямакроетапів комбінованого уроку.

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 3, 9, 12, 16, 20, 29, 35, 36, 38, 39, 41, 43, 45, 47, 49

КОНТРОЛЬ ДО ТЕМИ: ТЕСТИ, ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

1. ПОНЯТТЯ «ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ». ВИДИ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ І ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ НИМИ

Ефективність навчально-виховної роботи з природознавства у початкових класах визначається формами її організації. Під формою організації навчання слід розуміти систему різноманітних видів і способів діяльності учителя з учнями певної вікової категорії у встановленому порядку і відповідному режимі. Кожна з форм організації характеризується певною структурою, принципами упорядкування її структурних елементів та взаємозв'язками між ними.

У початкових класах навчально-виховний процес з природознавства здійснюється за характерними даній дисципліні формами.

Форми організації навчально-виховного процесу з природознавства

Позакласна робота Домашня самостійна

Екскурсії робота

2.УРОК – ОСНОВНА ФОРМА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ

Основною формою навчання природознавства в початковій школі є урок. Він проводиться в класі за чітко визначеними розкладом, програмою, з постійним складом учнів, у межах встановленого часу. Кожен урок у системі уроків теми чи розділу виконує ряд важливих функцій.

Функції уроку

Навчальна Мотиваційна

Розвиваюча Стимулююча Виховна Самоосвітня

Кожен тип уроку природознавства має свою дидактичну макроструктуру.

Дидактична макроструктура уроку – це сукупність етапів, які логічно пов’язані між собою і забезпечують його цілісність і завершеність. Вона залежить від мети, змісту навчального матеріалу, рівня підготовленості учнів, засобів навчання.

3.ТИПИ УРОКІВ У СТРУКТУРІ ПРОГРАМИ З ПРИРОДОЗНАВСТВА

У початкових класах організація процесу навчання природознавства здійснюється в основному у формі комбінованих уроків, уроків засвоєння нових знань, умінь, навичок (вступні уроки) та узагальнювальних (у кінці розділів, окремих курсів, усього курсу).

У методиці природознавства особливо важливе значення мають предметні уроки та уроки-екскурсії. За дидактичною структурою предметний урок є комбінованим, а урок-екскурсія може бути комбінованим, вступним, узагальнювальним, їхня назва підкреслює специфіку.

За дидактичною метою уроки з природознавства класифікують на такі типи:

Типи уроків природознавства

Дата добавления: 2015-05-24