Етичні норми зовнішнього вигляду під час ділової зустрічі

Немає потреби доводити, що за зовнішністю можна багато сказати про людину. Наприклад, діловий колір – темно-синій. У ділової жінки має бути мінімум косметики, мінімум прикрас, щоб не відволікати увагу партнера на зовнішність, якщо це офіційна зустріч. Але: ручка може коштувати тисячі грн.., бути срібною, золотою, коштовність аксесуару говорить про статус партнера.

Зовнішній вигляд людини. Від того, як людина одягнена, взута, яка у неї зачіска тощо залежать її самопочуття, настрій, а отже, й спілкування. Не меншою мірою це впливає на сприй­няття людини та її мовлення. Перше враження про людину складається саме на основі її зовнішнього вигляду, протягом початкових кількох хвилин, і якщо в майбутньому це враження не надто дисонуватиме з іншими враженнями від людини (її інтелекту, поведінки, ділових якостей), то стає стійким й зали­шається надовго або й назавжди.

Чоловічий одяг. Чоловік може бути присутнім на будь-якій церемонії чи уро­чистості у звичайному костюмі, але не яскравого кольору. На ділові зустрічі, зазвичай, приходять у сірих, темно-сірих, тем­но-синіх, чорних костюмах. Костюм і сорочка (однотонна, для особливих урочистостей – біла) мають бути у якнайкращому стані, краватка – не надто яскрава. Що темніший костюм, то світлішою має бути сорочка. Для костюмів усіх кольорів, крім білого, найкраще личить біла сорочка.

У застібнутому піджаку входять у чуже приміщення, на наради, зустрічі тощо, танцюють теж у застіб­нутому піджаку. Розстебнути його можна тільки за столом або в глядацькій залі. Знімають піджак тільки тоді, коли це зро­била перша особа (господар, почесний гість), а в гостях – по­просивши дозволу в господаря.

Негарно, коли кишені костюма відстовбурчені, коли з них стремлять окуляри, авторучка, гребінець тощо.

Добираючи костюм, зважають на індивідуальні прикмети людини. Наприклад, брюнетам більше личать кольори теплих тонів (різних відтінків коричневого, жовтуватого, гірчичного тощо), а блондинам – холодних (сірих, голубих, синіх). Висо­ким худим чоловікам не личать надто вузькі, як і надто ши­рокі, штани, їм варто уникати костюмів у вертикальну смуж­ку, натомість невисоким така смужка надає стрункості. Пов­ноту певною мірою приховує костюм-трійка.

Шкарпеткирекомендують добирати темніші, ніж костюм, але світліші, ніж взуття. Віддають перевагу темно-синім, тем­но-сірим, темно-зеленим і чорним шкарпеткам.

Чорні черевикипасують до костюмів будь-якого кольору, світлі носять зі світлими костюмами (і влітку), лаковані – тільки з фраком і смокінгом. Взувати коричневі черевики до темного костюма не рекомендують.

Зачіска.Головна вимога до неї – чистота волосся. Ділово­му іміджеві чоловіка не сприяє ні надто пишна шевелюра, ні волосся до плечей, ні борода лопатою. Потрібно також памʼя­тати, що обличчя завжди має бути ідеально поголене.

Головні убори.До сфери предметного спілкування належать як самі головні убори, так і знімання їх у певних ситуаціях. Скажімо, до церкви чоловікам не можна заходити в головному уборі, а до синагоги – без головного убору. Європейська тра­диція знімання головного убору на знак пошани започаткова­на чи то в стародавньому Римі, де раби мусили це робити, щоб було видно поголену – рабську – голову, чи в середні віки, коли лицарі знімали шолом, аби засвідчити добрі наміри й до­віру до співрозмовника.

Тривалий час знімання головного убору вважали однією з найприкметніших ознак, за якими народи Європи протиставляли­ся народам Сходу. За легендою, цар Іван Грозний наказав, аби турецьким послам, які не зняли головних уборів, прибити їх цвяхами до голови. 1613 р. посол Московії обірвав свою промо­ву і вийшов із зали, тому що німецький імператор не знімав капелюха, коли в промові згадувався московський цар. А в уго­ді 1687 р. між Московією і Бранденбургом було записано, що курфюрст (князь священної Римської імперії, який мав право брати участь у виборах імператора) щоразу, як тільки чутиме імʼя царя, має знімати головний убір.

Українці знімають головний убір, коли входять до хати і коли їдять. В Україні без головних уборів чоловіки йдуть за труною і покійником, а також знімають їх, коли повз них проходить і похоронна процесія. Це остання шана тому, хто відходить у вічність.

Нині виховані чоловіки під час вітання, прощання, знайомлення, спілкування з жінкою знімають капелюх (не знявши головного убору, не можна цілувати особу жіночої статі, в тому числі у ру­ку). В Англії декілька десятиліть тому засновано товариство джентльменів, які знімають капелюхи навіть під час телефон­ної розмови.

Жіночий одяг. На офіційні заходи жінки приходять у ко­стюмах, сукнях-костюмах, вовняних спідницях з блузою, сукнях. Рука́ва – довгі або „труакар”, виріз – невеликий, фа­сон – строгий. Аксесуари в одній кольоровій гамі з сукнею (костюмом). Не радять поєднувати більше двох кольорів.

Капелюшок можна не знімати взагалі. Панчохи – обовʼязкові.

Щоденний одяг жінки має бути насамперед функціональ­ним. Діловим жінкам рекомендують костюм або сукню-костюм. Аби не відвертати увагу партнерів, їм не радять міні-спідниці, глибоке декольте, відкриті плечі, яскраві кольори. Увечері і взимку одяг має бути темні­шим, ніж удень і влітку.

Повним жінкам рекомендують одяг у вертикальну смужку, темних кольорів і фасонів, які приховують повноту. Їм не варто носити одяг з великими візерунками. Візерункові надається неабиякого значення. Коли він вдало дібраний, яскравий, впадає в око, то маскує вади фігури, широку талію, сутулість тощо. Чорний колір підкреслює зморшки на обличчі, білий, навпа­ки, вигладжує й відсвіжує обличчя. Проте блідим не варто одяга­тися в біле і голубе, а румʼяним – у червоне. Енергійним дів­чатам личить одяг спортивного типу, скромним, мрійливим – романтичного (з мереживом, оборками, рюшами тощо). Худим жінкам рекомендують носити пишні спідниці. Високим жінкам не личать маленькі сумочки, а мініатюр­ним – великі.

Зачіска. Колір волосся жінки повинен гармоніювати з кольо­ром її обличчя й очей. Пофарбоване в темний колір волосся надає жінкам строгості, суворості, світле волосся робить їх мо­лодшими.

Діловій жінці не личить надто яскравий колір на голові, вигадлива зачіска, дуже довге, як і надмірно коротке, волосся.

Макіяж. Косметичним засобам належить неабияка роль у то­му, як себе почуває жінка і як її сприймає оточення. Щоб остан­нє було позитивним, макіяж має бути ледь помітним і гармо­ніювати з формою обличчя, кольором волосся й очей.

Прикраси.Коли на людині надто багато всіляких ювелір­них виробів, до того ж із різних матеріалів (платини, золота, срібла тощо), – це несмак. Для ділового чоловіка достатньо одного персня (обручки або „печатки”), запонок і шпильки для краватки. Ділова жінка одягає дорогі, високомистецькі прикраси тільки на свята, урочистості, але не на роботу. Натільні хрестики поверх блузки чи светра теж не засвідчують витонченості естетичного смаку, не кажучи вже про християнську мораль.

Дата добавления: 2015-05-24