Національна політика в Україні

Проблеми міжнаціональних стосунків у пострадянських країнах.

Проблеми міжнаціональних стосунків у пострадянських країнах мали такі основні джерела:

- наслідок радянської національної політики (від депортації народів у сталінські часи до штучних адміністративних кордонів, подвійної моралі в міжетнічних відносинах та «таємних державних інструкціях»);

- непослідовність, суперечливість національної політики керівництва багатьох пострадянських країн;

- піднесення «націоналізму» як винятковості одних народів відносно інших;

- невисокий рівень загальної культури значної кількості населення в умовах економічної кризи та глибокого соціального розчарування;

- доступність зброї для агресивних соціальних, політичних груп, кримінальних елементів та перенасиченість залишків радянської зброї, соціальна незахищеність військових;

- відсутність демократичних традицій та недосконалість правової бази, егоїстичні корисливі майнові інтереси олігархів, фінансово - промислових кланів;

- імперські амбіції «старшого брата» Росії теж відігравали й продовжують відігравати не останню роль.

Україна — майже єдина з країн СНД, якій вдалося уникнути серйозних міжетнічних проблем за роки незалежності. Хоча окремі прояви в Криму, в інших місцях на побутовому ґрунті все ж таки мали місце. Провокаційним фактором для Криму теж виступала Росія з амбіційними претензіями окремих націонал-патріотичних сил.

У цілому для міжнаціональної злагоди в Україні вдалося створити належну правову базу – від Декларації прав національностей (01.11.1991) до закону «Про національні меншини в Україні» (28.06.1996). Хоча залишилося так і не визначеним поняття «корінні народи». Штучно, час від часу, певними політичними силами нагнітається мовна проблема чи ідея федералізації.

Політологічний словник

Автономія — обмежена самостійність, закріплена в законодавстві: національно-територіаль­на – політична і адміністративна (місце­ва).

Анклав — територія держави, ото­чена з усіх боків територією ін­шої держави.

Антисемітизм — одна з форм ра­сизму, національної й релігійної нетерпимості, яка проявляється у ворожому ставленні до євреїв.

Апатриди — особи, які не мають громадян­ства (підданства).

Біпатриди — особи, які мають подвійне або множинне громадянство.

Геноцид — пере­слідування, фізичне знищення окремих соціальних груп за ра­совими, національними, етніч­ними або релігійними ознаками.

Ксенофобія — острах чужого, іноземного; не­терпимість по відношенню до представників інших культур, націй, держав.

Націоналізм —система політичних поглядів, яка проголошує пріоритет національних цінностей; радикальний націоналізм (нацизм) – ідеологія на­ціональної винятковості, расизм, шовінізм та ін.

Національна ідея — акумулятор національних цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної ідентичності.

Дата добавления: 2015-05-24