Порядок виконання роботи. Основні складові конструкції рефрактометра

А б

Основні складові конструкції рефрактометра

Рефрактометр – це оптичний прилад, призначений для вимірювання показника заломлення і концентрації сухих речовин в розчинах.

Принцип роботи рефрактометрів різної конструкції базується на явищі повного внутрішнього відбивання світла.

Рис. 14.3.

1 – металевий корпус; 2 – маховик для усунення спектрального фарбування світлової границі; 3 – маховик для зміщення світлової границі; 4 – світлофільтр і дзеркало; 5 – окуляр; 6 – вимірювальна призма; 7 – вхідне вікно вимірювальної призми з дзеркалами; 8 – освітлювальна призма; 9 – вхідне вікно освітлювальної призми; 10 – рукоятка; 11 – гачок; 12 – заслонка; 13 – заслонка.

В даній роботі використовується рефрактометр ИРФ-454. Основні його вузли змонтовані в металевому корпусі 1 (рис. 14.3а). На бокових сторонах корпусу розміщені маховики 2,3, світлофільтр і дзеркало 4, а у верхній частині – окуляр 5. Рефрактометричний блок складається із нерухомої вимірювальної призми 6 із вхідним вікном 7 і рухомої освітлювальної призми 8 із вхідним вікном 9. Рукояткою 10 освітлювальну призму можна повернути на кут до 100˚, а гачком 11 вона притискується до вимірювальної призми 6. Вхідне вікно 7 закривається заслонкою 12, а вхідне вікно 9 – дзеркалом 13.

Рефрактометр розміщують на столі таким чином, щоб світло падало на вхідне вікно 9 освітлювальної призми 8 або на дзеркало 13, яким направляють світло на вхідне вікно 7 вимірювальної призми.

Шкала показників заломлення, яку спостерігають в окулярі 5, розрахована на температуру 20˚С. Якщо вимірювання проводяться при інших температурах, необхідно в результати вимірювання вносити поправки.

1. Відвести в бік гачок 11 і відвернути освітлювальну призму 8.

2. Промити дистильованою водою поверхні вимірювальної і освітлювальної призм, ватою чи м’якою серветкою протерти їх.

3. На поверхню вимірювальної призми 6 піпеткою нанести 2–3 краплі дистильованої води, опустити призму 8 і притиснути її гачком 11 до призми 6.

4. Вікно 7 вимірювальної призми закрити дзеркалом 12.

5. Окуляром 5 добитися чіткого зображення шкали показників заломлення.

6. Обертанням маховика 2 усунути спектральне фарбування границі тіні й світла у верхній частині поля зору окуляра (рис. 14.3б).

7. Маховиком 3 сумістити границю поділу освітлення з точкою перетину взаємно перпендикулярних ліній, що спостерігаються у верхній частині поля зору окуляра (рис. 14.3б). Якщо при цьому покажчик показника заломлення знаходиться в положенні 1,333, то прилад в нормальному стані.

8. Відвести гачок 11 вбік, підняти освітлювальну призму 8 і серветкою (ватою) насухо витерти поверхні вимірювальної і освітлювальної призм.

9. Нанести піпеткою 2–3 краплі розчину цукру з невідомою концентрацією Х₁ на поверхню вимірювальної призми 6, опустити призму 8 і притиснути її гачком 11 до призми 6.

10. Повертанням маховика 3 сумістити границю поділу освітлення з точкою перетину візирних ліній (рис. 14.3б) і взяти відлік значення n для розчину з концентрацією Х₁ по шкалі заломлення.

11. За знайденим значенням n, користуючись таблицею 7, визначити концентрацію розчину Х₁.

12. Виконати дії пунктів 8–11 для визначення показника заломлення і концентрації Х₂ іншого розчину.

13. Результати вимірювань занести в таблицю.

14. Виконати дії пунктів 1, 2.

15. Якщо вимірювання проводяться не при t =20˚С, внести поправки в результати вимірювань, користуючись таблицею 8.

Таблиця

№ п/п	Температура, t˚C	Цукровий розчин	Цукровий розчин
показники заломлення, n1	Концентрація, Х1	показники заломлення, n1	Концентрація, Х2
за приладом	поправка на температуру	результуюча	за приладом	поправка на температуру	результуюча
серед.

Дата добавления: 2015-05-24