Опис установки і методу визначення довжини хвилі світла

Як джерело світла в роботі можна використовувати лампу розжарювання з набором світлофільтрів або лазер.

Світлофільтром називають кольорову скляну пластинку, що пропускає світло з певною довжиною хвилі.

Схематичне зображення ходу променів і конструкції установки, в якій джерелом світла слугує лампа розжарювання, показане на рис. 15.5.

Рис. 15.5.

Світло від лампи S, що розміщена в проекційному фонарі, через набір лінз Л і світлофільтр Ф падає на щілину МN. Щілина виділяє достатньо вузький, практично паралельний пучок променів світла, який падає на дифракційну гратку ДР. Для ока спостерігача, що знаходиться за дифракційною граткою, буде здаватися, що отримані внаслідок дифракції промені виходять із точок A_1, А₂, А₃... екрану МN, розміщеного в площині щілини. Ці точки відповідають максимумам інтерференції першого, другого і третього порядків (k = 0; ±1; ±2; ±3...), для променів, що дифрагували на дифракційній гратці під кутами φ₁, φ₂, φ₃. і розміщені вони симетрично з обох сторін від точки О, де знаходиться максимум нульового порядку.

Із умови дифракційних максимумів:

,

маємо:

. (6)

Кути дифракції φ, під якими спостерігаються промені,які дифрагували, достатньо малі. Тому можна вважати, що:

. (7)

Із рис. 15.5 маємо:

. (8)

Тоді, із урахуванням формул (8) і (7), рівняння (6) приймає вигляд:

. (9)

Вимірявши за допомогою лінійки на щілині відстань ОА_к для вибраних максимумів, за значенням d, що написане на дифракційній гратці, і відстані ОС між граткою і щілиною, за робочою формулою (9) знаходять довжину світлової хвилі λ.

Дата добавления: 2015-05-24